Справа № 345/4047/24
Провадження № 11-кп/4808/131/25
Категорія ч. 1 ст. 122 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12024091170000242 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_8 , згідно з яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина і уродженця Республіки Молдова, Кахульського району, с. Ларга, посвідка на постійне проживання № 900067467 від 25 листопада 2021 року, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, розлученого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Частково задоволено цивільний позов та стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 8311,55 грн. майнової шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вирішено питання речових доказів,
за участю прокурора ОСОБА_10 ,,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_11
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 заподіяв середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 .
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
22 квітня 2024 року близько 14 год. ОСОБА_8 перебував на земельній ділянці, що біля будинку № 60, вулиці Долинська, м. Калуша та косив траву. Вказані дії були помічені ОСОБА_9 і він попрямував до ОСОБА_8 , щоб зробити останньому зауваження з приводу його дій.
В цей час, між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт через те, що ОСОБА_8 косить траву на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_9 та яка розташована поблизу будинку, де він проживає. В ході словесного конфлікту ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перемістились на дорогу загального користування, де в останнього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я ОСОБА_9 та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс цілеспрямований удар кулаком в область носа ОСОБА_9 , а потім у вухо справа, в результаті чого останній не втримав рівновагу та впав на землю. Після цього ОСОБА_8 сів на тулуб ОСОБА_9 та наніс декілька цілеспрямованих ударів кулаком в область грудної клітки ОСОБА_9 .
Після цього, коли ОСОБА_9 піднімався із землі ОСОБА_8 наніс один цілеспрямований удар ногою в область грудної клітки справа ОСОБА_9 .
Унаслідок умисно нанесених ударів потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з двобічними переломами ребер, забоєм правої легені, пневмомедіастинумом та правобічним пневмогемотораксом, що викликало необхідність проведення операції (23 квітня 2024 року Дренування правої плевральної порожнини за Бюлау), що відповідно до висновку експерта від 10 травня 2024 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; садно завушної ділянки справа, синець в ділянці голови відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальне провадження №12024091170000242 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зазначає, що вирок суду першої інстанції є несправедливим, покарання, призначене обвинуваченому є надміру суворим, судом не враховані всі обставини кримінального правопорушення, та дані на особу обвинуваченого, а саме те, що ініціатор конфлікту потерпілий, а не обвинувачений. Обвинувачений не мав наміру та не бажав нанести потерпілому тілесних ушкоджень такого ступеня, однак, в процесі конфлікту не зміг стримати емоцій через свій стан здоров'я. Так, ОСОБА_8 має психічні захворювання, страждає хронічним психічним розладом. Це підтверджується i висновком судово-психіатричного експерта №241/2024 від 25 червня 2024 року.
До початку апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_9 подав заяву про відмову від обвинувачення у зв'язку з примиренням із ОСОБА_12 .
Під час апеляційного розгляду:
- засуджений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_7 підтримали заяву потерпілого про відмову від обвинувачення та просили кримінальне провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України;
- потерпілий ОСОБА_9 підтримав заяву про відмову від обвинувачення;
- представник потерпілого ОСОБА_11 підтримав заяву потерпілого та не заперечував проти закриття кримінального провадження;
- прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, роз'яснивши обвинуваченому та потерпілому наслідки закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка регламентує порядок закриття кримінального провадження судом, передбачено, що кримінальне провадження закривається судом, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Згідно вимог ч. 6 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктом 7 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження, а в апеляційному порядку скасовує вирок та закриває кримінальне провадження.
ОСОБА_12 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, провадження за яким може бути розпочато слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, оскільки відповідно до вимог ст. 477КПК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Згідно зі змістом вироку вказане кримінальне правопорушення не пов'язане з домашнім насильством.
Таким чином, враховуючи те, що потерпілий відмовився від обвинувачення і його відмова не суперечить закону, обвинувачений, його захисник, представник потерпілого та прокурор не заперечували проти закриття кримінального провадження, наслідки закриття кримінального провадження учасникам зрозумілі, суд приходить до висновку, що заява потерпілого та апеляційна скарга підлягає задоволенню, а кримінальне провадження слід закрити, скасувавши ухвалений вирок.
Керуючись ст. ст. 284, 376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Клопотання потерпілого ОСОБА_9 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України скасувати.
Кримінальне провадження №12024091170000242 щодо ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженим з часу отримання ухвали.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5