Єдиний унікальний номер 205/2571/25
Номер провадження 1-кс/205/163/25
20 лютого 2025 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого дізнавача СД ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна в межах кримінального провадження №12025047120000066 від 17 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
До суду надійшло вищевказане клопотання дізнавача про арешт майна. В обґрунтування клопотання зазначено, що до ВП №1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення правоохоронних органів про те, що 17 лютого 2025 року приблизно о 10 годині 35 хвилин, працівник магазину ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти» за адресою: м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд. 1, використала офіційний документ з явними ознаками підробки, а саме, особисту медичну книжку форми первинної облікової документації № 1-ОМК серії 1ААВ № 635942, яка видана на її ім'я (ЄО 6218 від 17 лютого 2025 року). За вказаним фактом 17 лютого 2025 року розпочато кримінальне провадження за №12025047120000066 за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Під час проведення огляду місця події, який проводився 17 лютого 2025 року у період часу з 12:09 год. по 12:17 год. у приміщенні вищевказаного магазину «Продукти», у присутності двох понятих, було виявлено і вилучено вищевказану особисту медичну книжку, котру поміщено до спеціального пакету ICR0062949 та направлено до відділу поліції №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Павлова, 3/5. Згідно даних медичної книжки, на якій маються відтиски печатки та штампу КНП «ДЦПМСД № 8» ДМР, працівник вищевказаного магазину ОСОБА_5 проходила медичний огляд у Комунальному некомерційному підприємстві «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 8» ДМР, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. С. Ковалевської, буд. 53-А. 17 лютого 2025 року було направлено запити до КНП «ДЦПМСД № 8» ДМР щодо перевірки дійсності проходження медичного огляду та дійсності вищевказаної медичної книжки. Постановою дізнавача, під час проведення огляду місця події, який проводився 17 лютого 2025 року, вилучена вказана особиста медична книжка, з явними ознаками підробки - визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, яка зберігається у матеріалах кримінального провадження. На теперішній час є наявні достатні підстави вважати, що вилучені під час огляду місця події речові докази, а саме: особиста медична книжка форми первинної облікової документації № 1-ОМК серії 1ААВ № 635942 на ім'я ОСОБА_5 , є предметом кримінального проступку і по кримінальному провадженню мають значення речових доказів. З огляду на викладене, дізнавач звернувся до суду з цим клопотанням.
Дізнавач та прокурор просили розглянути клопотання слідчого без їх участі, та задовольнити в повному обсязі.
Викликана у судове засідання ОСОБА_5 подала суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення клопотання про накладення арешту на її медичну книжку, яку було вилучено під час огляду місця події 17 лютого 2025 року, та не заперечувала проти проведення розгляду клопотання без фіксування технічними засобами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов таких висновків.
В провадженні СД ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025047120000066 від 17 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно із ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з письмових матеріалів кримінального провадження, клопотання дізнавача відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
При цьому із матеріалів вказаного провадження вбачається наявність сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно за своєю суттю відповідає критеріям, що встановлені кримінальним процесуальним законодавством для речових доказів кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 17 лютого 2025 року майно зазначене дізнавачем у клопотанні, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025047120000066 від 17 лютого 2025 року.
Отже, вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. ст. 98, 167 КПК України, і за відповідної постанови дізнавача від 17 лютого 2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому метою застосування арешту в цьому випадку є збереження вказаного майна.
Оскільки щодо зазначеного майна є підтверджені ризики втрати в подальшому шляхом приховання, відчуження, пошкодження чи знищення, то слідчий суддя вважає, що незастосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Також вказане майно може містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження за допомогою проведення відповідних експертиз. Тобто, необхідність у арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже існує можливість використання цього майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження і в межах якого подано вказане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, матеріали, якими обґрунтовується клопотання, а також те, що майно, яке було вилучене під час обшуку є предметом кримінального правопорушення, може бути використано як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності вказаного майна, тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 167, 170-172, 175, 237, 309, 400 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого дізнавача СД ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна в межах кримінального провадження №12025047120000066 від 17 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході огляду місця події, який проводився 17 лютого 2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд. 1, а саме:
- особисту медичну книжку форми первинної облікової документації № 1-ОМК серії 1ААВ № 635942, яка видана на ім'я ОСОБА_5 .
Заборонити здійснення будь-яких операцій пов'язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити інший особі розпоряджатись будь - яким чином та використовувати зазначене майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1