12 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 914/619/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
позивача - Касіяненко І.В.,
відповідача - Стецюпенко І. С.,
третьої особи - Коваль О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Державної митної служби України в особі Львівської митниці
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2024 (cуддя Горецька З. В.),
постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 (судді Желік М.Б., Орищин Г. В., Бонк Т. Б.)
та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 (судді Желік М.Б., Орищин Г. В., Бонк Т. Б.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП"
до Державної митної служби України в особі Львівської митниці,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна установа "Професійні закупівлі",
про стягнення заборгованості.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної митної служби України в особі Львівської митниці, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Державної установи "Професійні закупівлі" про стягнення заборгованості.
1.2. Позивач обґрунтовував позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору від 31.10.2023 № 342/23 про постачання електричної енергії споживачу, у зв'язку з чим заборгованість становить 3 275 984,13 грн. На основну суму заборгованості нараховано пеню та 3% річних.
1.3. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цілому, у відзиві зазначав, що погоджується із заборгованістю в розмірі 3 056 303,61 грн, проте постачальник в односторонньому порядку змінив ціну договору без укладення додаткової угоди і з врахуванням нових тарифів Львівська митниця мала сплатити на 219 680,52 грн більше. Оскільки Львівська митниця фінансується з державного бюджету і дотримується вимог чинного законодавства, то здійснити оплату за спожиту електричну енергію в розмірі більшому, ніж зазначено у договорі, не є можливим.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
2.1. 06.10.2023 Державною установою Професійні закупівлі проведено відкриті торги з особливостями, закупівля проводилась в інтересах: Міністерства охорони здоров'я України (код ЄДРПОУ 00012925) та Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343).
2.2. За результатами аукціону, що відбувся 16.10.2023, найбільш економічно вигідну пропозицію надало Товариство (постачальник), за результатом якого 31.10.2023 між Товариством та Державною митною службою України в особі Львівської митниці (споживач) було укладено договір № 342/23 про постачання електричної енергії споживачу.
2.3. Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об'єктів електроспоживання споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором (надалі - електрична енергія або товар).
2.4. Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору постачання товару за договором здійснюється з 01.11.2023 до 31.12.2023 (включно).
2.5. Відповідно до пункту 5.1 загальна ціна договору становить 3 633 103,75 грн., в тому числі ПДВ 605 517,29 грн.
2.6. Пунктом 5.2 договору визначено, що ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), та всі інші складові вартості за одиницю товару, необхідні для виконання цього договору, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна за одиницю товару з урахуванням всіх її складових встановлюється у додатку 2 до договору.
2.7. Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма якого визначена в додатку 5 до цього договору, протягом 10 (десяти) банківських днів віддати отримання акта приймання-передачі товару (електричної енергії).
2.8. Згідно з пунктом 5.7 договору фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар та/або у випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії, який включений до складу ціни товару за цим договором, та затверджується НКРЕКП, у порядку, визначеному в додатку 2 до договору Комерційна пропозиція, шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання передачі товару (електричної енергії), примірна форма яких визначена у додатку 5 до цього договору.
2.9. Пунктом 2.2 комерційної пропозиції постачальника, визначеної у додатку 2 до договору, передбачено, що фактична ціна за одиницю (кВт.год) з ПДВ для споживача групи Б за розрахунковий місяць розраховується за формулою: Цф = (Цсз + Тпер + V) x 1,2, де Цсз - середньозважена ціна РДН за розрахунковий період (календарний місяць), яка (без ПДВ), грн/кВт.год, що формується оператором ринку та публікується на його вебсайті за посиланням https://www.oree.com.ua/; Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП, який діє для розрахункового періоду (календарний місяць) (без ПДВ), грн/кВт.год; V - торгівельна надбавка (вартість послуг постачальника з врахуванням обов'язкових податків, зборів та платежів, що передбачені правилами ринку, законодавством та іншими нормативними документами - відповідно до тендерної пропозиції та не може змінюватись протягом строку дії договору) (без ПДВ), грн/кВт.год.
2.10. Вартість за розрахунковий період розраховується відповідно до формули: R = Цф * W, де R - вартість за розрахунковий період; W - фактичний обсяг споживання електричної енергії по об'єкту/-тах споживача за розрахунковий період (календарний місяць), кВт.год.
2.11. Відповідно до пп. 5 пункту 3.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, істотною умовою договору про постачання електричної енергії є ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії.
2.12. Підпунктом 13.4.6 договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватись сторонами крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2020 № 1178, з урахуванням вимог цього договору, зокрема: зміни ціни за одиницю товару та/або ціни договору у випадку зміни регульованих тарифів на передачу електричної енергії, що затверджуються НКРЕКП, зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в цьому договорі, відповідно до порядку, встановленому у додатку 2 до договору.
2.13. Договором передбачено щомісячну зміну вартості товару за результатами його постачання відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період та/або тариф на передачу електричної енергії, затвердженого рішенням Регулятора.
2.14. Пунктом 6.2 договору визначено, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
2.15. Товариство направило Державній митній службі України в особі Львівської митниці:
- акт приймання-передачі електричної енергії № 1614 та рахунок на оплату № 1349 на суму 1 536 771,02 грн за листопад 2023 року;
- акт приймання-передачі електричної енергії № 1912 та рахунок на оплату № 1675 на суму 1 739 213,11 грн за грудень 2023 року.
2.16. Листом від 05.12.2023 Товариство повідомило Львівську митницю про те, що згідно з додатком 2 до договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії визначається після завершення розрахункового періоду за формулою та надано детальний розрахунок.
2.17. 11.12.2023 Товариство отримано від Львівської митниці лист, відповідно до якого відповідач не погоджується із розрахунком ціни за 1 кВт/год, визначеною в акті приймання-передачі електричної енергії від 30.11.2023 № 1614.
2.18. 15.12.2023 Товариство листом від 15.12.2023 надало відповідь та повторно повідомило, що пунктом 5.7 договору та додатком 2 до договору встановлено формулу для розрахунку ціни за кожен місяць.
2.19. 05.01.2024 Товариство отримано лист від Львівської митниці, відповідно до якого споживач не погоджується із розрахунком ціни за 1 кВГ/год за формульним розрахунком та вважає, що розрахунок за спожиту у листопаді та грудні електричну енергію повинен здійснюватися за фіксованим тарифом.
2.20. 08.01.2024 Товариство листом від 08.01.2024 повідомило, що ціна за 1 кВ г/год електричної енергії за грудень 2023 року склала 4,53805 грн без ПДВ та 5,44566 з ПДВ та визначається після завершення розрахункового періоду за формулою згідно з додатком 2 до договору.
2.21. 17.01.2024 Товариство направило лист до ДУ Професійні закупівлі як організатора процедури закупівлі з проханням роз'яснити постачальнику та повідомити Львівську митницю про формування ціни за 1 кВт/год.
2.22. 24.01.2024 ДУ Професійні закупівлі листом повідомило Товариство та Львівську митницю про те, що згідно з умовами договору ціна електроенергії визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, а зміни в договорі в частині зміни ціни за одиницю товару вносяться шляхом підписання акта приймання-передачі товару.
2.23. Відповідно до підпункту 6 пункту 6.1 договору споживач має право вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку.
2.24. Абзацом 2 пункту 5.4 договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені, у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.
3. Короткий зміст судових рішень
3.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2024 у справі № 914/619/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державної митної служби України в особі Львівської митниці на користь Товариства 3 387 131,83 грн, з яких: 3 275 984,13 грн основної заборгованості; 50 819,56 грн пені; 10 272,00 грн 3 % річних; 50 056,14 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
3.2. Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача щодо оплати спожитої електричної енергії на суму 3 275 984,13 грн є невиконаними, доводи позивача не спростовані, заборгованість не сплачена, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині основної заборгованості підлягають задоволенню. Суд також перерахував розмір пені та 3% річних і встановив, що стягненню підлягає 50 819,56 грн пені та 10 272,00 грн 3% річних.
3.3. Постановою від 04.12.2024 Західний апеляційний господарський суд судове рішення залишив без змін з тих же підстав.
3.4. Додатковою постановою від 20.12.2024 Західний апеляційний господарський суд стягнув з Державної митної служби України в особі Львівської митниці на користь Товариства 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3.5. Додатковим рішенням від 13.01.2025 Господарський суд Львівської області постановив стягнути з Державної митної служби України в особі Львівської митниці на користь Товариства 66 481,06 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування
4.1. 02.01.2025 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4.2. Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування підпункту 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ, а саме: в даному випадку відповідно до додатку 3 (Технічна специфікація) до договору від 31.10.2023 № 342-23 умови постачання електричної енергії замовнику повинні відповідати нормам чинного законодавства у сфері електроенергетики, які регулюють взаємовідносини сторін у процесі постачання електричної енергії, зокрема ПРРЕЕ (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312).
4.3. За доводами скаржника, у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", застосування яких передбачено додатком 2 до договору, наявні підстави для внесення змін до цього договору, які відповідно до підпункту 13.5 договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди.
4.4. При цьому, на думку скаржника, суди неправильно застосували підпункт 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
4.5. 02.01.2025 відповідач також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
4.6. Так, скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції застосував статтю 126 ГПК України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (застосування критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката).
4.7. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не послуговувався критеріями реальності адвокатських витрат, не установив їхньої дійсності, необхідності та розумності розміру в цій справі, а лише послався на умови договору про надання правничої допомоги.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Позивач у відзиві проти задоволення касаційних скарг заперечив. Зазначив, що суди правильно застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню до правовідносин між сторонами, з врахуванням того, що умови договору про закупівлю вже передбачають погоджений сторонами порядок перегляду ціни, встановлюють індикатор (ціна на РДН), зміна якого враховується при перегляді ціни, або показник затвердженого тарифу, який застосовується в договорі про закупівлю та може переглядатись Регулятором. Висновок суду про те, що фактично відсутній предмет додаткового інформування про майбутню зміну ціни, оскільки всі деталі такої зміни погоджені сторонами у договорі, відповідає матеріалам справи та нормам законодавства, що регулюють правовідносини сторін.
5.2. Зазначив також, що розмір винагороди за надання Товариству у цій справі правової допомоги на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції визначений у додатковій угоді у вигляді фіксованої суми, тобто без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом часу на надання правничої допомоги клієнту (подібні висновки Верховного Суду містяться і у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21).
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Щодо касаційної скарги на судові рішення по суті спору
6.3. Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за постачання електричної енергії споживачу.
6.4. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач не заперечує проти наявності заборгованості, проте заперечує її розмір, оскільки вважає, що формування ціни за електроенергію відбулось із порушенням умов договору та ПРРЕЕ, оскільки додаткових угод до договору постачання про зміну середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, яка є складовою формули обрахунку, сторони не укладали.
6.5. При цьому, за доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування підпункту 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ у подібних правовідносинах.
6.6. Щодо посилань скаржника на відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.
6.7. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
6.8. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України необхідно встановити відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
6.9. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України "Про ринок електричної енергії".
6.10. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
6.11. За змістом частин першої, другої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
6.12. Відповідно до пп. 5 пункту 3.2.7 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕЕК від 14.03.2018 № 312 істотною умовою договору про постачання електричної енергії є ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії.
6.13. У справі, що розглядається, сторони уклали договір про постачання електричної енергії споживачу, в якому погодили, що:
- ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується НКРЕКП та всі інші складові вартості за одиницю товару, необхідні для виконання цього договору, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна за одиницю товару з урахуванням всіх її складових встановлюється у додатку 2 до договору (пункт 5.2 договору);
- фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар та/або у випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії, який включений до складу ціни товару за цим договором та затверджується НКРЕКП, у порядку, визначеному в додатку 2 до договору Комерційна пропозиція, шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма яких визначена у додатку 5 до цього договору (пункт 5.7 договору)
- істотні умови договору не можуть змінюватись сторонами, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2020 № 1178, з урахуванням вимог цього договору, зокрема: зміни ціни за одиницю товару та/або ціни договору у випадку зміни регульованих тарифів на передачу електричної енергії, що затверджуються НКРЕКП, зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в цьому договорі, відповідно до порядку, встановленому у додатку 2 до договору.
6.14. Пунктом 2.2 комерційної пропозиції постачальника, визначеної у додатку 2 до договору, передбачено, що фактична ціна за одиницю (кВт.год) з ПДВ для споживача групи Б за розрахунковий місяць розраховується за формулою: Цф = (Цсз + Тпер + V) x 1,2, де Цсз - середньозважена ціна РДН за розрахунковий період (календарний місяць), яка (без ПДВ), грн/кВт.год, що формується оператором ринку та публікується на його вебсайті за посиланням https://www.oree.com.ua/; Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП, який діє для розрахункового періоду (календарний місяць) (без ПДВ), грн/кВт.год; V - торгівельна надбавка (вартість послуг постачальника з врахуванням обов'язкових податків, зборів та платежів, що передбачені правилами ринку, законодавством та іншими нормативними документами - відповідно до тендерної пропозиції та не може змінюватись протягом строку дії договору) (без ПДВ), грн/кВт.год.
Вартість за розрахунковий період розраховується відповідно до формули: R = Цф * W, де R - вартість за розрахунковий період; W - фактичний обсяг споживання електричної енергії по об'єкту/-тах споживача за розрахунковий період (календарний місяць), кВт.год.
6.15. Отже, як установили суди попередніх інстанцій, сторони договору погодили формульний розрахунок, а ціна визначається щомісяця після завершення розрахункового періоду та змінюються відповідно до середньозваженої ціни ринку на добу наперед у відповідний розрахунковий період.
6.16. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Особливості), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
6.17. Пункт 19 Особливостей містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).
6.18. Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як "погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку" та "зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед" у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
6.19. Як вже зазначалось і це правильно врахували суди попередніх інстанцій, умови укладеного сторонами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар.
6.20. Натомість у випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії, який включений до складу ціни товару за цим договором та затверджує НКРЕКП, у порядку, визначеному в додатку 2 до договору Комерційна пропозиція, шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма яких визначена у додатку 5 до цього договору.
6.21. Отже, за умовами укладеного договору зміна ціни в залежності від середньозваженої ціни на ринку відбувається щомісячно і не потребує внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей.
6.22. Щодо доводів скаржника про необхідність формування висновку Верховного Суду про застосування підпункту 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ у цій справі, то колегія суддів враховує таке.
6.23. Підпунктом 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ визначено, що у разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміни ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні: достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача у разі надання електропостачальника письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору.
6.24. Отже, зі змісту положень підпункту 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ вбачається, що постачальник зобов'язується надіслати повідомлення споживачу при зміні регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або останньої надії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування ціни.
6.25. Разом із цим, як правильно виснували суди попередніх інстанцій, зміна середньозваженої ціни не відноситься до жодного з наведених у вказаному пункті випадків.
6.26. У цьому контексті колегія суддів констатує, що немає підстав для формування висновку щодо застосування положень підпункту 1 пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ в межах цієї справи.
6.27. Ураховуючи викладене вище, відповідна підстава касаційного оскарження не отримала підтвердження, що виключає можливість скасування судових рішень та викладення правового висновку щодо застосованих судами положень законодавства.
Щодо касаційної скарги на додаткову постанову
6.28. Як вже зазначалося, додатковою постановою від 20.12.2024 Західний апеляційний господарський суд стягнув з Державної митної служби України в особі Львівської митниці на користь Товариства 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
6.29. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство звернулось до апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з Державної митної служби України в особі Львівської митниці 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
6.30. Суд апеляційної інстанції дослідив надані позивачем докази та встановив:
- представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Касіяненко Ірина Вікторівна, повноваження якої підтверджуються довіреністю від 20.03.3024 (свідоцтво № 000442, видане 17.08.2024 радою адвокатів Чернігівської області) на підставі договору від 15.01.2024 № 02-01/24, укладеного між Товариством (клієнт) та адвокатом Касіяненко Іриною Вікторівною;
- у додатковій угоді від 15.01.2024 № 1 сторони узгодили, що винагорода адвокату за надані послуги визначається у фіксованому розмірі і не залежить від кількості годин, витрачених адвокатом на надання таких послуг, та складає 2% (з ПДВ) від суми, у стягненні якої буде задоволено або відмовлено судом, або суми, щодо якої судом буде припинено провадження (п. 1.1). Факт надання відповідних послуг з боку адвоката буде засвідчуватись актами приймання-передачі послуг, які є невід'ємною частиною договору;
- у додатковій угоді № 2, укладеній сторонами 07.10.2024, клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов'язання надати клієнту правничу (правову) допомогу з представництва інтересів клієнта в Західному апеляційному господарському суді у справі № 914/618/24;
- вартість послуг адвоката з надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту з підготовки та направлення до Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2024 у справі №914/618/24 та участь в судових засіданнях становить 10 000,00 грн;
- до заяви про ухвалення додаткового рішення позивач надав також акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.12.2024 на суму 10 000,00 грн., підписаний адвокатом та клієнтом, та платіжну інструкцію № 216397 від 05.21.2024 на суму 10 000,00 грн, яка підтверджує оплату послуг адвоката.
6.31. Відповідач подав суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
6.32. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
6.33. За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
6.34. Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6.35. За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
6.36. У разі ж недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо дотримання принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята цієї статті).
6.37. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6.38. Верховний Суд, у тому числі й у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (на неврахування висновків у якій посилається скаржник), неодноразово зазначав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін.
6.39. Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
6.40. Розглянувши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні є розумним і співмірним зі складністю справи (за предметом спору та ціною позову ця справа не відноситься до малозначних та стосується стягнення більш, ніж трьох мільйонів гривень, тобто розмір витрат відповідача в суді апеляційної інстанції складає лише 0,3% від ціни позову у цій справі, спірні правовідносини вимагають належного дослідження умов договору постачання, аналізу та тлумачення норм права, що регулюють спірні правовідносини), а також із обсягом наданих адвокатом відповідачу послуг, зафіксованих в акті від 05.12.2024. Отже, заявлена позивачем до відшкодування сума його витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн у цій справі відповідає вартості, що склалася на ринку цих послуг та є справедливою.
6.41. У касаційній скарзі скаржник посилається на неврахування судом висновків Верховного Суду щодо застосування статті 126 ГПК України, проте слід зазначити, що у вказаній скаржником справі Верховний Суд за наслідками розгляду і вирішення позовних вимог, оцінки поданих в них доказів та доведеності понесених витрат на професійну правничу допомогу, вирішував питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, тобто за інших фактичних обставин приймали судові рішення, ніж у справі, яка розглядається.
6.42. При цьому колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
6.43. Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, кожного разу виходить з конкретних обставин, якими обумовлене таке зменшення, а також і ступінь доведеності їх неспівмірності.
6.44. Тому наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
6.45. З цих підстав касаційна скарга задоволенню не підлягає.
6.46. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
6.47. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
6.48. Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
7. Висновки Верховного Суду
7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
7.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційних скаргах, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
8. Судові витрати
8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Державної митної служби України в особі Львівської митниці залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2024, постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі № 916/619/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
О. Мамалуй