20 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 906/1060/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.10.2024
за скаргою Коростишівської районної спілки споживчих товариств
про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича та скасування постанов від 09.05.2024 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження та від 05.06.2024 про арешт коштів боржника у справі
за позовом Коростишівської міської ради
до: 1) Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"
2) Коростишівської районної спілки споживчих товариств,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального підприємства "Міський ринок" Коростишівської міської ради,
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
за участю приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.06.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 рішення скасовано, позов задоволено частково; зобов'язано Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (далі - Підприємство, скаржник) та Коростишівську районну спілку споживчих товариств звільнити земельну ділянку, на якій знаходиться асфальтобетонне покриття площею 10 200 кв.м. за адресою Житомирська область м. Коростишів, вул. Шевченка, 40, що використовується Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" та Коростишівською районною спілкою споживчих товариств для організації ведення торгівельної діяльності за відсутності належним чином оформлених документів на землю. Одночасно суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені позовної вимоги про заборону Підприємству здійснювати незаконну діяльність ринку на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної форми власності.
Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Коростишівської районної спілки споживчих товариств на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021.
09.12.2021 Господарський суд Житомирської області видав накази на примусове виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі №906/1060/18, зокрема, про зобов'язання Підприємство та Коростишівську районну спілку споживчих товариств звільнити земельну ділянку, на якій знаходиться асфальтобетонне покриття площею 10 200 кв.м. за адресою Житомирська область м. Коростишів, вул. Шевченка, 40.
Постановою від 25.01.2022 приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович (далі - приватний виконавець) відкрив виконавче провадження №68367805 по виконанню наказу Господарського суду Житомирської області №906/1060/18 від 09.12.2021.
21.08.2024 від Підприємства надійшла скарга про визнання неправомірними та скасування постанови приватного виконавця від 09.05.2024 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження та від 05.06.2024 про арешт коштів боржника, в якій заявник просить:
- поновити строк для подання скарги на рішення та дії приватного виконавця;
- визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця від 09.05.2024 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження та постанови від 05.06.2024 про арешт коштів боржника, винесених у виконавчому провадженні №68367805.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.10.2024, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, відмовлено в задоволенні скарги Підприємства на дії (бездіяльність) приватного виконавця.
Відмовляючи в задоволенні скарги, господарські суди виходили з того, що приватним виконавцем у виконавчому провадженні №68367805 правомірно виконані платежі як оплата за проведення та організацію виконавчих дій залученому на підставі договору та постанови виконавця суб'єкту господарювання Комунальному підприємству "Міський ринок" Коростишівської міської ради; судами не встановлено підстав для скасування постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 09.05.2024 у зв'язку з відсутністю порушення законних інтересів чи прав скаржника внаслідок визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження; так само не встановлено підстав для скасування постанови про арешт коштів.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, 04.02.2025 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 (повний текст складено 16.01.2025) та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.10.2024, в якій просить судові рішення скасувати повністю та закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що вказані судові рішення є неправомірними, оскільки спір, що розглядався судами попередніх інстанцій не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, зокрема, судами не встановлено та не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.09.2020 у справі №310/2210/21: ?спір щодо оскарження постанови виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження належить розглядати за правилами адміністративного судочинства?.
Розглянувши матеріали касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.
За змістом статей 124, 125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Скаргу про визнання неправомірними та скасування постанови приватного виконавця Підприємством подано до господарського суду і її розглянуто за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Разом з тим, Суд звертає увагу, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 закрито провадження в адміністративній справі № 240/10107/24 за позовом Підприємства Коростишівської Райспоживспілки "Кооперативний ринок" до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович про визнання протиправною та скасування постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження №68367805 в сумі 71 632,34 грн на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі Підприємство зазначило, що його вимоги треба розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2024 у справі №310/2210/21, проте не звернуло увагу на виникнення внаслідок закриття провадження у адміністративній справі юрисдикційного конфлікту, який формально унеможливлює доступ Підприємства до суду.
Так, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України).
Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 09.12.2010, яке набуло статусу остаточного 09.03.2011, у справі "Буланов та Купчик проти України" зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутій проти Хорватії" (Kutit v. Croatia), № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II) (пункт 36). Європейський суд з прав людини також зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду щодо України зазначені гарантії, закріплені в статті 6, є застосовними до провадження у суді касаційної інстанції як у цивільних, так і в адміністративних справах, незважаючи на їх українську класифікацію (див. рішення у справі "Мельник проти України" (974 037) (Melnyk v. Ukraine), № 23436/03, пункт 25, від 28 березня 2006 року, та "Каруна проти України" (Karuna v. Ukraine), зазначене вище).
Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд звертає увагу скаржника, що Господарський процесуальний кодекс України визначає право саме скаржника визначатися із доводами касаційної скарги, а суд касаційної інстанції лише здійснює їх перевірку.
Ураховуючи, що доводи та вимоги, викладені у касаційній скарзі унеможливлюють розгляд скарги про визнання неправомірними та скасування постанови приватного виконавця, оскільки адміністративний суд вже закрив провадження в адміністративній справі, Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині 2 статті 293 вказаного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права господарськими судами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Відповідно до положень частини 6 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 906/1060/18 за касаційною скаргою Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.10.2024.
2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов