Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4625/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328)
до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" через систему “Електронний суд» звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 52043 від 01.01.2019 в сумі 44537,71 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по нарахованим 3% річних у сумі 1439 грн 86 коп та інфляційним втратам у сумі 3182 грн 10 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп.
Розглядати справу позивач просить у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позов обґрунтовано посиланням на несвоєчасну оплату відповідачем за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 52043 від 01.01.2019
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
07.01.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №333) в якому відповідачем викладено клопотання, в якому відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення суду по даній справі на строк один рік з моменту винесення рішення по даній справі або на інший строк, який суд визнає достатнім для вирішення питань, що не дають відповідачу можливості розрахуватися з позивачем за зобов'язаннями, що стали предметом позову по даній справі.
08.01.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №473), в якій позивач відхиляє доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та зазначає про те, що проти задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення заперечує та вказує, що відповідачем у заяві не було надано жодних вагомих підстав або доказів, які б підтверджували необхідність відстрочення виконання судового рішення. Відсутність таких підстав і суттєвих доказів свідчить про недостатність підстав для задоволення заяви. Відстрочення виконання судового рішення може призвести до порушення прав та інтересів Позивача, а також спричинити негативні наслідки.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Пунктом 93 ст.1 Закону України “Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) визначено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Згідно з приписами ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно з приписами ч.4 ст.63 Закону постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Пунктом 7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ від 14.03.2018 за №312) встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ від 14.03.2018 за №312, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ від 14.03.2018 за №312 постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Пунктами 3.1.7., 3.1.8. ПРРЕЕ від 14.03.2018 за №312 встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором (ст. 633 ЦК України), умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, також відповідний договір є договором приєднання (ст. 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні» положення Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Постановою від 26.10.2018 №1268 (далі - Постанова) визначила Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" постачальником універсальних послуг на території Харківської області.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на сайті ПрАТ "Харківенергозбут" в мережі Інтернет за адресою http:www.zbutenergo.kharkov.ua
Паперова копія договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 52043 від 01.01.2019, який не підписаний споживачем - Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", міститься в матеріалах справи (а.с. 11-14).
Заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, яка є Додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 52043 від 01.01.2019, з боку споживача - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" підписана (зворотня частина а.с. 14).
Враховуючи викладене, суд висновує, що між позивачем та відповідачем був укладений публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за №52043 від 01.01.2019 шляхом підписання заяви приєднання.
Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за “зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ними та побутовим споживачем договору про купівлю - продаж електричної енергії за “зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору.
Відповідно до п. 3.3. Договору Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.
Згідно з п. 3.4. Договору датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні, а саме з 01.01.2019.
Відповідно до п. 5.2. Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються па поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок).
Згідно з п. 5.10, п. 5.13 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є Додатком 3 до цього Договору. Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.
Так, за умовами п.3 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, яка є Додатком 3 до Договору (далі - Комерційна пропозиція №1), передбачено, що Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Також, п. 4 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.
Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Оплата вартості електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.
Відповідно до п. 1 п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
За умовами п. 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Пунктом 11 комерційної пропозиції №1 визначено, що договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії Договору жодного із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Заяви про припинення дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №52043 від 01.01.2019 відсутні, отже договір є продовженим на 2022 - 2024 роки.
Також, позивач вказав, що заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №52047 від 01.01.2019 за період з квітня 2023 року по січень 2024 року визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2024 по справі № 922/1316/24, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №52047 від 01.01.2019 з лютого 2024 року по вересень 2024 року включно у розмірі 44537,71 грн.
Згідно з переданими даними Акціонерним товариством "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано рахунки за електричну енергію за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року включно.
В лютому 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 851 кВт/год а проведено нарахування на суму разом з ПДВ у сумі 6 952,07 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2024 року отримано 04.03.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 46). Строк оплати рахунку до 11.03.2024. Рахунок не сплачено.
В березні 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 778 кВт/год та проведено нарахування на суму разом з ПДВ у сумі 5 998,50 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2024 року отримано 01.04.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 48). Строк оплати рахунку до 08.04.2024. Рахунок не сплачено.
У квітні 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 700 кВт/год та проведено нарахування на суму разом з ПДВ у сумі 4 407,48 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2024 року отримано 03.05.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 49). Строк оплати рахунку до 10.05.2024. Рахунок не сплачено.
У травні 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 726 кВт/год та проведено нарахування на суму разом з ПДВ у сумі 4 585,10 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2024 року отримано 03.06.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 52). Строк оплати рахунку до 10.06.2024. Рахунок не сплачено.
У червні 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 667 кВт/год а проведено нарахування на суму разом з ПДВ у сумі 3 996,80 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2024 року отримано 01.07.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 54).
У липні 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 667 кВт/год а проведено нарахування на суму разом з ПДВ у сумі 5692,80 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2024 року отримано 01.08.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 56). Строк оплати рахунку до 08.08.2024. Рахунок не сплачено.
У серпні 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 635 кВт/год а проведено нарахування на суму разом з ПДВ у сумі 6 283,30 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2024 року отримано 03.09.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 58). Строк оплати рахунку до 10.09.2024. Рахунок не сплачено.
У вересні 2024 року відповідачем спожито електричну енергію 605 кВт/год а проведено нарахування на суму разом з ПДВ 6 621,66 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2024 року отримано 01.10.2024 уповноваженою особою Споживача Танько С.В., що підтверджується випискою з журналу отримання (зворотня сторона а.с. 60). Строк оплати рахунку до 08.10.2024. Рахунок не сплачено.
Позивачем направлялися на адресу відповідача поштовим відправленням рахунки про сплату пені, 3% річних та індексу інфляції за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №52043 за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року включно (а.с. №61-71).
Проте, як стверджує позивач, відповідач боргу за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року включно, 3% річних та інфляційним втратам не погасив.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 52043 від 01.01.2019 споживачу в частині несвоєчасної оплати спожитої електричної енергії, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року включно в сумі 44537,71 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по нарахованим 3% річних у сумі 1439,86 грн та інфляційним втратам у сумі 3182,10 грн.
Системний аналіз зазначених норм з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи, дає підстави для висновку суду, що між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов'язання щодо постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за договором №52043 від 01.01.2019. Позивач, як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі. Проте відповідач, який схвалив укладення публічного договору своїми діями, зокрема шляхом підписання заяви-приєднання, умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість в загальній сумі 44537,71 грн. Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Враховуючи викладене, з урахуванням зазначених норм суд висновує, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором №52043 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в сумі 44537,71 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1439,86 грн та інфляційним втратам у сумі 3182,10 грн, що нараховані за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року суд зазначає наступне.
Умовою п. 7 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем здійснено загальний обрахунок суми 3% річних за період з лютого 2024 року по вересень 2024 року, що нараховані за рахунками, що надані до матеріалів справи.
Ураховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок невчасних розрахунків за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем 3% річних у сумі 1439,86 грн та інфляційним втратам у сумі 3182,10 грн, нарахованих на суму простроченої заборгованості.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1439,86 грн та інфляційним втратам у сумі 3182,10 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому останнім викладено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду на строк один рік з моменту винесення рішення по даній справі або на іншій строк, який суд визнає достатнім для вирішення питань, що не дають відповідачу можливості розрахуватися з позивачем за зобов'язаннями що стали предметом позову у даній справі. Звертаючись із проханням про відстрочення виконання рішення за Даною справою, Відповідач визнає наявність обов'язку виконання рішення суду в даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, проте зазначає про існування на даний час не залежних від нього обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення найближчим часом, також просить суд при розгляді питання про надання відстрочки виконання рішення взяти до уваги: причини неналежного виконання зобов'язання, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідач у відзиві вказує, що військовою агресією Російської Федерації проти України та, як наслідок. введенням воєнного стану, обумовлено те, що підприємство на даний час має значні фінансові труднощі та опинилося у скрутній фінансово-економічній кризі. Відповідач у відзиві зазначає, що значні збитки Відповідача та його скрутне фінансове становище підтверджуються наданими фінансовими звітами (баланси, звіти про фінансові результати діяльності, звіти з праці, звіти про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг теплопостачання, які, на переконання відповідача, вказують на наявність значних збитків підприємства з причин:
- зростання дебіторської заборгованості замовників у особі держави та місцевого самоврядування - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області та Державного підприємства “Дороги Харківщини»; що підтверджує рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/1042/24 від 30.05.2024 про стягнення збитків у розмірі 17011127,00 з Російської федерації та згідно проведеної інвентаризації втрачених основних засобів та виробничих запасів, а також рухомого та нерухомого майна ДП “Харківський облавтодор» було встановлено, що розмір збитків, завданих Російською федерацією ДП “Харківський облавтодор» ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України», складає орієнтовно в сумі 125197,438 млн. грн. ;
- зменшення обсягів робіт у зв'язку з бойовими діями у Харківській області;
- виникнення боргів перед кредиторами та арешт рахунків.
Так, Відповідачем у відзиві зазначено про те, що у відповідності до звітів із праці розмір заробітної плати зменшується, кількість робітників у періодах виконання робіт постійно зменшується. Як наслідок, на даний час відсутня можливість виконання “Відповідачем» зобов'язань перед Позивачем, що обумовлено саме значним погіршенням фінансового становища підприємства. Під час дії в Україні воєнного стану, Відповідач є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Харківської області в особливий період, тому як основною метою діяльності Відповідача є надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області, що підтверджує розпорядження Харківської обласної воєнної адміністрації № 315В від 3.07.2023. З урахуванням наведеного, з причин воєнного стану у державі знаходиться у дуже складній ситуації, так, з одного боку у зв'язку з бойовими діями зменшилися обсяги робіт, є значні руйнування основних та оборотних активів, виїзд робітників підприємства, що стало на цей час підставою погіршення якості виробництва на підприємстві та його збитковості, а з другого боку не можливість Держави та місцевого самоврядування у особі створених підприємств своєчасно розраховуватися за виконані роботи за надані послуги. Відповідачем у відзиві також зазначено про те, що грошових коштів у підприємства об'єктивно недостатньо для проведення розрахунків не тільки по зобов'язанням з Позивачем, по виплаті заробітної плати заборгованість склала на кінець першого кварталу 2024 року суму у розмірі 30101000,00 грн., тому негайне виконання рішення може привести до збільшення суми боргу та ускладненням для Відповідача виплачувати заробітну плату, неможливості виконувати узяті на себе обов'язки з надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення у Харківській області, що у подальшому може привести до потреби у залученні додаткових значних грошових сум для відновлення наслідків від несвоєчасного надання таких послуг, а надання відстрочки виконання рішення Відповідачу не заблокує роботу підприємства, дозволить підприємству отримати оплату заборгованості від замовників по договорах, що укладені між Відповідачем та іншими контрагентами, з Державного або місцевого бюджету, а також спрямувати його на погашення заборгованості перед Позивачем, що, в свою чергу, сприятиме настанню реальної можливості виконання рішення суду.
Суд розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, зазначає наступне.
Частиною першою статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Судом враховано те, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Правовий аналіз статей 239 та 331 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Тобто під час здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 910/15484/17).
Складне фінансове становище Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення. При цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Посилання відповідача на скрутне становище, ускладнення підприємницької діяльності у зв'язку з початком бойових дій не можуть бути підставою для покладення фінансового тягаря на стягувача, оскільки останній знаходиться з боржником у рівних економічних умовах (правовий режим воєнного стану) і в одній державі.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено та судом не встановлено наявності обставин для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.
Крім того, викладені у відзиві на обґрунтування клопотання про відстрочення виконання рішення доводи відповідача не є безумовною підставою для надання відстрочки судового рішення.
За таких обставин, суд залишає клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення без задоволення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З огляду на наведене вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 599, 627-629, 634, 655, 692, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 175, 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 1, 4, 56, 63 Закону України “Про ринок електричної енергії» та ст. 4, 20, 73-80, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 52043 від 01.01.2019 в сумі 44537,71 грн на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість по нарахованим 3% річних у сумі 1439,86 грн та інфляційним втратам у сумі 3182,10 грн на ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_3 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у розмірі 2422,40 грн на ХОУ АТ «Ощадбанк» п/р НОМЕР_3 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано "20" лютого 2025 року.
Суддя Ю.Ю. Мужичук