Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4475/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, код ЄДРПОУ 06716633)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеню Плюс" (61068, м. Харків, вул. Мінераловодська, буд. 11, код ЄДРПОУ 44535597)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Лозівська міська рада Харківської області через систему “Електронний суд» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеню" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 173933,60 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6311000000:15:036:0123 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, який є власником нежитлової будівлі з підвалом, літ. “А-2», загальною площею 1463,2 кв.м по вул. Привокзальній (Карла Маркса), 13 у м. Лозова Харківської області, починаючи з 03.12.2021 і до цього часу використовує земельну ділянку за вказаною адресою загальною площею 0,0916 га, яка перебуває у власності територіальної громади м. Лозова, за відсутності належним чином оформлених і зареєстрованих речових прав на землю, без внесення орендної плати за землю.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відповідача немає електронного кабінету, тому ухвала про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 направлена судом за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61068, м. Харків, вул. Мінераловодська, буд. 11.
Проте відповідачу вказана ухвала вручена не була та повернута відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 31.12.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення (а.с. №116-121).
Суд зазначає, що ухвалою суду від 23.12.2024 про відкриття провадження у цій справі було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки починається обрахунок строку, обумовленого статтею 251 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
Ухвалу суду від 23.12.2024 про відкриття провадження у справі №922/4475/24 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 30.12.2024.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 30.12.2024.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 14.01.2025.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Відповідач ТОВ "Авеню Плюс" з 03.12.2021 є власником нежитлової будівлі з підвалом, літ. “А-2», загальною площею 1463,2 кв.м. Вказана нежитлова будівля (далі - Майно) знаходиться за адресою: за адресою вул. Привокзальна (Карла Маркса), 13 у м. Лозова Харківської області, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.12.2023 №359788855.
Майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6311000000:15:036:0123 загальною площею 0,0916 га, яка є власністю територіальної громади м. Лозова (далі - Земельна ділянка).
Рішенням Лозівської міської ради від 30.08.2019 №1719 попередньому власнику земельної ділянки загальною площею 0,0916 га (кадастровий номер 6311000000:15:036:0123 по вул. Привокзальній, 13 у м. Лозовій Харківської області -Бринцевій Людмилі Володимирівні надано зазначену земельну ділянку в оренду для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування (код КВЦПЗ В.03.13) терміном на 10 років, встановлено орендну плату за використання земельної ділянки в розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту зональності ІІ зони (10% х 0,8 = 8%). Зобов'язано ОСОБА_1 в місячний термін з моменту отримання проекту договору оренди землі підписати його та направити для подальшого підписання до Лозівської міської ради, в місячний строк з моменту з отримання підписаного примірника договору оренди зареєструвати його відповідно до вимог чинного законодавства.
Проте, попереднім власником земельної ділянки Бринцевою Л.В. так і не було підписано договір оренди землі.
Згідно листа Головного управління ДПС у Харківській області від 04.05.2023 №6842/5/20-40-04-11-13 Товариство з обмеженою відповідальністю “Авеню Плюс» за земельну ділянку по вул. Привокзальній, 13 у м. Лозова Харківської області, загальною площею 0,0916 га (кадастровий номер 6311000000:15:036:0123) не звітувало та не сплачувало земельний податок або орендну плату.
Відповідно до листа Фінансового управління Лозівської міської ради Харківської області від 29.10.2024 №728 на реквізити бюджетного рахунку збитків грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю “Авеню Плюс» не надходило.
Листом від 30.12.2022 за №02-13-10/1626 Лозівська міська рада Харківської області повідомила керівника ТОВ "Авеню Плюс" Плехову Н.О. про необхідність вжиття відповідних заходів щодо оформлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою по вул. Привокзальній, 13 у м. Лозова Харківської області, загальною площею 0,0916 га (кадастровий номер 6311000000:15:036:0123) відповідно до вимог чинного законодавства у термін до 01.03.2023.
Вказаний лист залишився без вчинення будь - яких дій з боку відповідача та відповіді з його боку.
У зв'язку із не вчиненням будь - яких дій з боку відповідача представники Лозівської міської ради Харківської області 04.05.2023 провели обстеження земельної ділянки та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Авеню Плюс» з 03.12.2021 (дати набуття права власності) по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6311000000:15:036:0123 по вул. Привокзальній, 13 у м. Лозова Харківської області, загальною площею 0,0916 га без відповідних правовстановлюючих документів на землю.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю “Авеню Плюс» з 03.12.2021 по 31.12.2023 використовувало вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6311000000:15:036:0123 по вул. Привокзальній, 13 у м. Лозова Харківської області, загальною площею 0,0916 га без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Привокзальній, 13 у м. Лозова Харківської області від 04.05.2023, яким робоча група вирішила:
"Направити акт обстеження земельної дiлянки до уповноваженого виконавчого органу Лозівської міської ради, який здійснює контроль за використанням та охороною земель на території Лозівської міської територіальної громади для підготовки матеріалів та винесення питання на розгляд комісії щодо визначення розмiру - та стягнення безпiдставно збережених грошових коштiв за використання земельної дiлянки без достатньої правової підстави.".
За результатами розгляду акту обстеження на підставі рiшення виконавчого комітету міської ради від 28.052019 №458 "Про визначення уповноваженого виконавчого органу Лозівської міської ради, який здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель на території Лозівської міської територіальної громади" складено акт від 14.07.2023 визначення розміру безпідставно збережених грошових коштів за використання земельної дiлянки без достатньої правової пiдстави TOB "Авеню Плюс" за адресою: Привокзальній, 13 у м. Лозова Харківської області, загальною площею 0,0916 га, яким уповноважений виконавчий орган вирішив:
"Визначити розмір сплати безпідставно збережених грошових коштів та укласти договір про добровільну сплату безпідставно збережених коштів за користування ТОВ "Авеню Плюс" земельною ділянкою з кадастровим номером 6311000000:15:036:0123, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, площею 0,0916 кв.м по вул. Привокзальній, 13 у м. Лозова Харківської області за період два роки з 01.01.2022 по 31.12.2023, а саме:
- за перiод користyвання земельною ділянкою площeю 916 кв.м з 01.012022 по З1.122022 (з урахуванням коефіцієнту зональностi - зона II - 0,8) - 8% нормативної грошової оцінки, що складає - 80777,28 грн;
за перiод користyвання земельною ділянкою площeю 916 кв.м з 01.012023 по З1.122023 (з урахуванням коефіцієнту зональностi - зона II - 0,8) - 8% нормативної грошової оцінки, що складає - 93156,32 грн.
Загальна сума безпiдставно збережених грошових коштів за використання вищезазначеної земельної ділянки за період з 01.012.2022 по 31.12.2023 складає - 173933,60 грн.
1. У разі визнання вимог землекористувачем, надання згоди добровільної сплати та укладання договору, сума безпідставно збережених грошових коштів, що підлягає сплаті становить 90% від визначеної суми, що складає - 156540,24 грн.
Термін сплати встановити до 15.12.2023.
2. Відділу містобудування, архітектури та земельних відносин письмово повідомити керівництво ТОВ “Авеню Плюс» про прийняте уповноваженим виконавчим органом рішення.
3. Попередити керівництво ТОВ “Авеню Плюс» про необхідність вжиття невідкладних заходів щодо оформленння права користування земельною ділянкою за адресою: вул. Привокзальна, 13 у м. Лозова Харківської області, загальною площею 0,0916 га відповідно до вимог чинного законодавства термін до 31.12.2023.
Проте вищевказані вимоги відповідачем не задоволені, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
В даному разі названі умови наявні, а отже між сторонами склалися кондикційні правовідносини, про що свідчить викладене нижче.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина перша статті 79 ЗК України).
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частини перша, третя, четверта, дев'ята статті 79-1 ЗК України).
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 ЗК України).
За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 ПК України).
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).
Нормами статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Зазначений висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.
Судом встановлено, що Земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав і належить територіальній громаді м. Лозова на праві комунальної власності. Це підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №406038703 від 29.11.2024 (а.с. №22). Згідно з вказаною довідкою земельна ділянка площею 0,0916 га з кадастровим номером 6311000000:15:036:0123 зареєстрована належить Лозівській міській раді Харківської області.
На Земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, власником якого є відповідач, що підтверджується витягом з реєстру нерухомості. Договір оренди між позивачем та відповідачем з приводу передачі останньому в строкове платне володіння та користування Земельної ділянки для розміщення та обслуговування Майна відповідача в період з 01.01.2022 по 31.12.2023 не міститься в матеріалах справи. Відповідно, орендна плата відповідачем позивачеві за фактичне володіння і користування Земельною ділянкою не сплачувалась.
З урахуванням цього, а також через відсутність заперечень відповідача щодо цих обставин в порядку частини четвертої статті 165 ГПК України, частини першої статті 75 ГПК України, суд вважає факт безоплатного користування відповідачем Земельною ділянкою належною позивачеві доведеним.
З огляду на це та враховуючи, що: 1) земельна ділянка є сформованою, як об'єкт права; 2) земельна ділянка належить територіальній громаді м. Лозова від імені якої діє позивач; 3) відповідач фактично використовував Земельну ділянку для розміщення належного йому Майна; 4) за користування Земельною ділянкою на користь позивача підлягають сплаті кошти у вигляді орендної плати; 5) договір оренди Земельної ділянки не укладено; 6) кошти, які б у разі укладення договору оренди були б сплачені відповідачем позивачеві, відповідач утримує (зберігає) у себе, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем у відповідності до статті 1212 ЦК України виникли кондикційні правовідносини, в силу яких відповідач зобов'язаний повернути повивачеві кошти збережені ним в результаті несплати орендної плати за фактичне користування Земельною ділянкою належною позивачеві.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Кваліфікація спірних правовідносин як кондикційних, тобто, зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є саме нормативна грошова оцінка земель, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
При цьому, наявність між сторонами позадоговірних кондикційних правовідносин не є підставою для незастосуванння при визначенні розміру несплаченої відповідачем орендної плати за земельну ділянку як безпідставно збережених грошових коштів затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки цієї ділянки.
Відповідно до наданих позивачем до позовної заяви Витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від: 06.10.2022 нормативно грошова оцінка Земельної ділянки станом на 01.01.2022 складає 1009715,96 (а.с. №24); 07.08.2023 за №НВ-9925571342023 нормативно грошова оцінка Земельної ділянки складає 1164453,98 грн.
Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Авеню Плюс" коштів у розмірі орендної плати здійснювався саме на підставі вищевказаних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, під час здійснення розрахунків позивач також керувався Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі на території Лозівської міської об'єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Лозівської міської ради Харківської області №1509 від 19.04.2019.
Перевіривши розрахунки безпідставно збережених ТОВ "Авеню Плюс" коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в розмірі 173933,60 грн зі ставкою 8% від нормативної грошової оцінки, суд дійшов висновку, що вони є вірними та здійснені відповідно до положень чинного законодавства. Доказів їх невідповідності та/або контррозрахунку матеріали справи не містять.
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що між сторонами до статті 1212 ЦК України виникли кондикційні правовідносини в силу яких відповідач зобов'язаний повернути повивачеві кошти збережені ним в результаті несплати орендної плати за фактичне користування Земельною ділянкою належною позивачу. Сума коштів у вигляді орендної плати збереженої без достатніх правових підстав відповідачем розрахована вірно та становить 173933,60 грн.
Несплата (збереження) відповідачем коштів порушує права позивача адже власником відповідної земельної ділянки в спірний період є територіальна громада м. Лозова в особі позивача. Згідно статті 206 ЗК України, підпункту 14.1.136 пункту 14.1. статті 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Лозова в особі позивача. Таким чином, утримання (збереження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини. При цьому відповідач, ігноруючи передбачений законом обов'язок з оформлення права користування землею та не сплачуючи відповідні кошти за користування нею, легітимного бажання врегулювати спірні правовідносини не виявляє.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 173933,60 грн безпідставно збережених коштів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому суд враховує, що позовна заява подана позивачем через систему Електронний суд, проте позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, не враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто надмірно сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн. Отже вірною сумою судового збору за подання даного позову до суду є сума 2422,40 грн, з якої й обраховується сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, та ст. 4, 20, 73-80, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеню Плюс" (61068, м. Харків, вул. Мінераловодська, буд. 11, код ЄДРПОУ 44535597) на користь Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, код ЄДРПОУ 06716633) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 173933,60 грн за використання земельної ділянки по вул. Привокзальній, 13 у м.Лозова Харківської області з кадастровим номером 6311000000:15:036:0123 за період з 01.01.2022 по 31.12.2023.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеню Плюс" (61068, м. Харків, вул. Мінераловодська, буд. 11, код ЄДРПОУ 44535597) на користь Лозівської міської ради Харківської області (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, код ЄДРПОУ 06716633) 2422,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано "20" лютого 2025 року.
Суддя Ю.Ю. Мужичук