Справа № 209/608/17
Провадження № 4-с/209/3/25
20 лютого 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Левицька Н.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на протиправність дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни у виконавчому провадженні № 74989589 з примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа № 209/608/17 виданого 23.05.2017, -
19.02.2025 ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України звернувся до суду зі скаргою на протиправність дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни.
У поданій скарзі ОСОБА_1 просить суд:
поновити строк для подання скарги в порядку ст. 447 ЦПК України, визнавши причину його строку поважною;
Визнати протиправними дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Кам'янське ПМУ МЮ (м.Одеса) Парфентьєвої Анастасії Василівни щодо:
неврахування при формуванні розрахунків заборгованості зі сплати аліментів на 31.01.2025 та на 01.02.2025, квитанцій, чеків, виписок із банківських рахунків за період із 03.03.2020 по 31.12.2024, наданих ОСОБА_1 у виконавче провадження №74989589 про переказ коштів/аліментів, добровільно сплачених в загальній сумі 151 852 грн, безпосередньо на карткові рахунки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме на IBAN НОМЕР_2 ; карточка НОМЕР_3 ; карточка НОМЕР_4 ; карточка НОМЕР_5 ;
несвоєчасного розміщення і реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) розрахунків заборгованості зі сплати аліментів на 31.01.2025 та на 01.02.2025, а також акту державного виконавця від 31.01.2025;
складання актів державного виконавця від 31.01.2025 та від 12.02.2025 одноосібно, без залучення боржника, понятих, без зазначення в акті часу, дати та місця (адреса) проведення виконавчої дії;
не направлення вимоги на адресу стягувачки із викликом прибути до Дніпровського ВДВС та надати письмові пояснення щодо отриманих і використаних нею коштів у період із 03.03.2020 по 31.12.2024 , які надходили на карткові рахунки дитини ОСОБА_2 від ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_3 .
Визнати протиправними та скасувати , як незаконні, розрахунки заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №74989589, сформовані Анастасією Парфентьєвою, державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Кам'янське Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м.Одеса) станом на 31.01.2025 року із сукупною сумою заборгованості 185960,09 грн та на 01.02.2025 року із сукупним розміром заборгованості 185960,09 грн.
Визнати протиправними і скасувати акт державного виконавця від 12.02.2025 та акт державного виконавця від 31.01.2025, складені ОСОБА_4 , державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Кам'янське Дніпропетровської обл ПМУ МЮ (м. Одеса) у виконавчім провадженні №74989589 5.
Зобов'язати Парфентьєву Анастасію Василівну, державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Кам'янське Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м. Одеса) здійснити перерахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів у межах виконавчого провадження №74989589 з урахуванням самостійно сплачених боржником та за його дорученням ОСОБА_3 грошових коштів за період із 03.03.2020 по 31.12.2024, в загальній сумі 151 852 грн, безпосередньо на карткові рахунки доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме на IBAN НОМЕР_2 , карточку НОМЕР_3 , карточку НОМЕР_4 , карточку НОМЕР_5 за квитанціями, чеками, виписками про переказ коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 головуючим суддею з розгляду скарги ОСОБА_1 , визначено суддю Левицьку Н.В..
Ознайомившись із поданою скаргою Кніхути Дмитра Валентиновича, 20.02.2025 головуючою суддею заявлено самовідвід від розгляду скарги, який обґрунтовано тим, що суддею вже висловлено свою правову позицію щодо початку перебігу строку на оскарження ОСОБА_1 бездіяльності державного виконавця, шляхом винесення ухвали від 12 лютого 2024 року, яку суддя вважає правомірною та належним чином обґрунтованою.
Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 лютого 2025 року, яка постановлена головуючою суддею Левицькою Н.В. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання скарги про протиправність дій державного виконавця та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 74989589 відмовлено. Скаргу ОСОБА_1 про протиправність дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №74989589 залишено без розгляду.
У вказаній ухвалі, суддею зроблено висновок щодо початку перебігу строку на оскарження ОСОБА_1 бездіяльності державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни у виконавчому провадженні № 74989589 з примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа № 209/608/17 виданого 23.05.2017.
Оскільки суддя Левицька Н.В. Н.В. вже висловила свою правову позицію щодо початку перебігу строку на оскарження ОСОБА_1 бездіяльності державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни у виконавчому провадженні № 74989589, подальший розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 , яка подана 19.02.2025 до суду, зокрема з вимогою про поновлення строку для подання скарги в порядку ст. 447 ЦПК України, визнавши причину його пропуску поважною, може викликати в учасників справи об'єктивні сумніви в неупередженості судді Левицької Н.В..
Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Як встановлюють вказані принципи, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Аналогічний принцип відображено в статті 15 Кодексу суддівської етики.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема в рішенні «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10 березня 2010 року, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».
Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Заява N 33949/02), яке згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ, зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
За критеріями об'єктивної неупередженості судді, наведеними у рішенні ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, суд відзначав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Отже, як вбачається вищевикладеного, при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Поряд із цим, суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про самовідвід судді без повідомлення учасників справи.
Заява про самовідвід судді Левицької Н.В. заявлена до відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення права сторін на справедливий суд, недопущення у сторін та стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді поданої 19.12.2025 до суду скарги ОСОБА_1 на протиправність дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни у виконавчому провадженні № 74989589 з примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа № 209/608/17 виданого 23.05.2017, суд вважає за необхідне задовольнити заяву судді Левицької Н.В. про самовідвід.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суддя,-
Заяву головуючої судді Левицької Н.В. про самовідвід від розгляду поданої 19.02.2025 ОСОБА_1 скарги на протиправність дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни у виконавчому провадженні № 74989589 з примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа № 209/608/17 виданого 23.05.2017 задовольнити.
Матеріали справи № 209/608/17 (провадження 4-с/209/3/25) за скаргою ОСОБА_1 на протиправність дій державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Парфеньтєвої Анастасії Василівни у виконавчому провадженні № 74989589 з примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа № 209/608/17 виданого 23.05.2017, передати до канцелярії Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області для повторного автоматичного перерозподілу в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська Н.В. Левицька