Справа № 548/239/25
Провадження № 2-о/548/28/25
19.02.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Позиція заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії, вчинені по справі.
Заявниця звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаною заявою, на обгрунтування якої зазначає таке.
Заявниця ОСОБА_2 є рідною онукою по лінії матері ОСОБА_3 ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Хоролі Полтавської області, на час смерті була зареєстрована та проживала одна.
Згідно із заповітом від 25.09.1999 ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй за законом, в тому числі, належний їй жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 в рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на її спадкове майно, у тому числі, земельну ділянку площею 0,0433 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, що належала останній.
З повідомлення державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори Решти С.М. від 14.12.2024 вбачається, що 15.10.2012 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини у цій нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу до майна померлої ОСОБА_5 . Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини не було подано. Тому заявниця є єдиною спадкоємицею, яка прийняття спадщину після померлої.
За умовами вищевказаного заповіту ОСОБА_5 , заявниця має право на спадкування частки спадкового майна померлої, інша частка спадкового майна може бути успадкована за законом.
Спадкодавець ОСОБА_5 є рідною бабою заявниці по лінії матері - ОСОБА_8 . Однак, при вивченні документів, які заявницею були надані для підтвердження її родинних зв'язків зі спадкодавцем, а також інформації, що міститься у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, нотаріусом встановлено, що дівоче прізвище її матері - ОСОБА_9 , у шлюб із її батьком вона вступала, маючи прізвище ОСОБА_9 . Прізвища '' ОСОБА_10 '' та '' ОСОБА_9 '' не є тотожними.
У зв'язку із цим заявниці було відмовлено у оформленні спадкових прав, рекомендовано звернутися до суду із відповідною заявою.
На підставі вищевикладеного заявниця прохає суд встановити факт родинних відносин між нею та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , як між онукою та бабою.
Ухвалою судді від 31.01.2025 у справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, у заяві прохала суд проводити розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_11 у судове засідання не з'явився, у встановлений строк подав до суду відзив на заяву, в якому вказав, що не заперечує проти встановлення факту родинних відносин між заявницею та ОСОБА_5 , розгляд справи прохав проводити за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що вимоги заявників підлягають задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 після укладення шлюбу із ОСОБА_12 прізвище заявниці було змінено із " ОСОБА_13 " на " ОСОБА_14 ".
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , копії паспорта серії НОМЕР_5 , прізвище матері заявниці - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було змінено на " ОСОБА_13 " після реєстрації шлюбу із ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зазначений батьком заявниці відповідно до свідоцтва про її народження.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно із копією довідки ЦНАП від 04.12.2024, остання до дня смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно із копією заповіту, посвідченого Рибкою К.О., державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори 25 вересня 1999 року за реєстровим № 2699, ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй за законом, в тому числі належний їй жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних долях кожному.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відкрилась спадщина на її спадкове майно, у тому числі, на земельну ділянку площею 0,0433 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, що належала останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 035116. Заявниця ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка прийняла її спадщину. 05 жовтня 2012 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини у Хорольській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу № 316/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини не було подано.16 грудня 2023 року заявницею у спадкову справу було надано оригінал заповіту, складений ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , посвідчений Рибкою К.О., державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2699. Відповідно до умов вищевказаного заповіту, все своє майно ОСОБА_5 заповіла в рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 раніше спадкодавиці. Іншого заповіту ОСОБА_5 не складала. Спадкодавець ОСОБА_5 , як стверджує заявниця, є її рідною бабою по лінії матері ОСОБА_8 . Однак, при вивченні документів, які заявницею були надані для підтвердження її родинних зв'язків зі спадкодавцем, а також інформації, що міститься у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, нотаріусом встановлено, що дівоче прізвище матері заявниці " ОСОБА_9 '', у шлюб із її батьком вона вступала, теж маючи прізвище '' ОСОБА_9 ''. Прізвища '' ОСОБА_10 '' та '' ОСОБА_9 '' не є тотожними. У зв'язку із викладеним, заявниці було відмовлено у оформленні спадкових прав, рекомендовано звернутися до суду із відповідною заявою. Вказане підтверджується повідомленням державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори Решти С.М. за вих. № 574/02-14 від 14.12.2024.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 293 ЦК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, крім іншого, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі, родинних відносин між фізичними особами.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
У постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, зроблено висновок про те, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо родинні відносини не підтверджені, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення відповідного юридичного факту. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. № 5 ''Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'' суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Мотивована оцінка аргументів учасників справи.
Незважаючи на те, що у заявниці ОСОБА_17 маються оригінали документів, у яких нотаріусом встановлено відмінності у написанні прізвища її матері ОСОБА_4 , що не є тотожним із прізвищем спадкодавиці ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх родство, а відповідно, і заявниці, як онуки померлої ОСОБА_5 , підтверджується дослідженими судом копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 ; свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , де у графі ''мати'' зазначена '' ОСОБА_5 ''; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ; заповіту від 25.09.1999; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .
Встановлення факту родинних відносин між заявницею та померлою ОСОБА_5 має юридичне значення, оскільки необхідне ОСОБА_1 для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті баби і на яку вона претендує як спадкоємиця, яка прийняла спадщину.
Зважаючи на викладене, вимоги заявниці підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 315, 319 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , є рідною онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, ЄДРПОУ 22538612, адреса: м. Хорол, вул. 1 Травня, 4 Лубенського району Полтавської області.
Головуючий