Дата документу 19.02.2025Справа № 554/7925/24
Провадження № 1-кс/554/2787/2025
19 лютого 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків, погоджене прокурором, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170500000367 від 08.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст.27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 317 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із вище зазначеним клопотанням, яке мотивує наступним.
У провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170500000367 від 08.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст.27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 317 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи всупереч вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету протиправного збагачення, шляхом незаконного придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту та незаконного збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, у великих розмірах, вступив у попередню змову з рядом невстановлених осіб.
05.12.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.12.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України.
Обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.
17.01.2024 року слідчим, у присутності адвоката ОСОБА_5 , було запропоновано підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до постанови прокурора про відібрання біологічних зразків від 23.12.2024 року, надати біологічні зразки для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, але останній відмовився.
Наразі виникла потреба в отриманні біологічного зразку (букального епітелію) у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого проведення судових експертиз.
Приймаючи до уваги вище викладене, а також неможливість отримати речі та предмети в інший спосіб, враховуючи те, що у матеріалах кримінального провадження вбачається достатньо підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, яка має бути використана у розкритті тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень та як доказу під час досудового розслідування і в суді, а тому необхідно отримати примусово зразки слини (букального епітелію) підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, слідчий надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та захисник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч.1 ст.8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні визначені у ч.1 ст. 91 КПК України.
Згідно до вимог ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
Відповідно до ст. 245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом; порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу); відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Судом встановлено, що 05.12.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.12.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України.
06.12.2024 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
17.01.2024 року слідчим, у присутності адвоката ОСОБА_5 , було запропоновано підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до постанови прокурора про відібрання біологічних зразків від 23.12.2024 року, надати біологічні зразки для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, але останній відмовився.
Слідчий зазначає, що виникла потреба в отриманні біологічного зразку (букального епітелію) у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого проведення судових експертиз.
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст.241 КПК України. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому ст. 160-166 КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Аналізуючи вимоги п. 5, 6 ч. 2 ст. 160 КПК України у взаємозв'язку з положеннями ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, може бути задоволено у разі доведення стороною, якою воно ініційовано, що біологічні зразки, результати їх дослідження мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та будуть використані як доказ відомостей, що містяться в речах і документах, а також у разі неможливість іншими способами довести такі обставини.
Отже, відповідно до вищезазначених положень КПК України, метою відібрання біологічних зразків, зокрема і примусове, є виключно потреби досудового розслідування.
На відміну від примусового відібрання біологічних зразків згідно положень КПК України (для потреб досудового розслідування), існує інший порядок збору, отримання, обробки та використання біологічних зразків, зокрема і для формування Електронного реєстру геномної інформації.
Так, 09.07.2022 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі-Закон № 2391-IX).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з дотриманням прав і свобод людини і громадянина та відповідно до таких основних принципів: верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; гуманізму; конфіденційності, у тому числі захищеності персональних даних.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою: 1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 2) розшуку осіб, зниклих безвісти; 3) ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини; 4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе. В Україні проводяться обов'язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 2391-IX, обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.
Порядок проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації людини затверджений Постановою КМУ від 29 серпня 2023 року № 978, відповідно до п.4 розділу «Відбір біологічного матеріалу та направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження)» якого, відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у разі, коли результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюється згідно із ст. 242 КПК України, яка визначає підстави для призначення експертизи у кримінальному провадженні.
Проте, вище переліченими нормативними актами не врегульоване питання щодо порядку дій у разі відмови у наданні біологічних зразків для проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації особи, процесуальний статус якої відповідає визначеному у п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 2391-IX (повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду).
Як було зазначено вище, примусове відібрання зразків у кримінальному провадженні відбувається лише у разі, коли зразки можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження. Проте примусове відібрання біологічних зразків у особи для обов'язкової державної реєстрації геномної інформації, для цілей формування електронного реєстру геномної інформації людини, чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до рішення ЄСПЛ «Драган Петрович проти Сербії» від 14.04.2020 року, скарга №75229/10, відсутність передбачуваності законодавства, яке встановлює процедуру відібрання зразків для ДНК-аналізу під час розслідування, порушує ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що такий ступінь втручання в права, свободи та інтереси підозрюваного не виправдовує потреб досудового розслідування, та фактично буде застосований з іншою метою, яка є відмінною від досягнення завдань кримінального провадження.
За таких обставин, клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3-4 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 року № 978 «Порядок проведення обов'язкової державної реєстрації геномної інформації людини», ст. 2, 8, 9, 93, 91, 160-166, 241, 245, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків, погоджене прокурором, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170500000367 від 08.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст.27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст.306, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 317 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1