Справа № 539/5438/24
Провадження № 3/539/12/2025
18 лютого 2025 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., розглянувши матеріал, що надійшов від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, директора ТОВ «КСП «СВІТАНОК ДАР-ІНВЕСТ-КОМПАНІ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні 2 (двох) неповнолітніх дітей,
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Шестакова Олександра Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_2 , юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, проспект Володимирський, будинок №1/5, офіс 6А, діє на підставі Договору-доручення №30 на захист у справі про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2024 року,
потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, працює на посаді головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні 2 (двох) неповнолітніх дітей,
28 листопада 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №029494, складений інспектором Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, старшим лейтенантом Якимцем О.М. 24 листопада 2024 року (далі - протокол), зі змісту якого вбачається, що 24 листопада 2024 року о 12.00 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) вчинив стосовно свої дружини - ОСОБА_2 (далі - потерпіла або ОСОБА_2 ) домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виникла розмова на підвищених тонах, чим, на переконання посадової особи органів національної поліції, вчинено правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП). Зі зміст протоколу вбачається, що потерпілій шкода не заподіяна.
Відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП (у редакції станом на дату виникнення події) вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
28 листопада 2024 року протокол надійшов для розгляду по суті до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області та призначений до розгляду на 28 листопада 2024 року. Розгляд справи відкладався на 18 грудня 2024 року, 16 січня, 03 лютого, 18 лютого 2025 року.
Положеннями статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Постановою від 16 січня 2025 року суд викликав у судове засідання для опитування працівників поліції, які приїжджали на виклик ОСОБА_2 24 листопада 2024 року у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а також витребував від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області відеозаписи з бодікамер працівників, які здійснювали виїзд у вказане вище домоволодіння. Проте, станом на час розгляду справи вказана вище ухвала суду не була виконана: працівники національної поліції у судове засідання не з'явилися, відеозапис із місця події суду не направили. У зв'язку цим суд розглядає адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
ОСОБА_1 , його представник та потерпіла ОСОБА_2 у судові засідання на вказані вище дати з'явилися.
ОСОБА_1 пояснив суду, що між ним та потерпілою, яка є його дружиною, виникла звичайна сімейна сварка, яка сформувалася у розмову на підвищених тонах. Жодного психологічного насильства, яке є таким у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) стосовно своєї дружини він не вчиняв. Просив справу стосовно нього за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу та події правопорушення.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Шестаков О.В. - у судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1 , а також звернув увагу суду на те Закон не передбачає такої форми домашнього насильства, зокрема психологічного насильства, як розмова на підвищених тонах. Також просив суд закрити вказану справу на підставі статті 247 КУпАП за відсутністю складу та події правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що під час сварки із чоловіком - ОСОБА_1 він її ударив, проте, підтверджуючі цей факт документи відмовилася надавати суду.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його представника, а також потерпілої ОСОБА_2 , вивчивши протокол, дослідивши документи, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із наступним.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині першій статті 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, розмови на підвищених тонах, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, а саме розмовляв із потерпілою на підвищених тонах, однак не зазначено які саме дії фізичного, психологічного чи економічного характеру вчинено, чи є вони умисні, не зазначено про можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої внаслідок таких дій. Тобто особою, яка склала протокол, не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Об'єктивна сторона частини першої статті 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні особою будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З аналізу вказаної норми вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частиною першою статті 173-2 КУпАП, може мати місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного чи фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки в них не зазначено не лише про характер вчиненого домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , а й про завдання внаслідок цього шкоди її фізичному або психічному здоров'ю.
Надані працівниками Національної поліції протокол та пояснення учасників події, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не містять переконливої доказової інформації що стосується події, яка мала місце 24 листопада 2024 року.
Суд звертає увагу на те, що розмова на підвищених тонах між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка сталася за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її точної відповідності із законом.
На підставі статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Тому протокол не можна вважати належним доказом, оскільки він не відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
Суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Будь-які сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд не є стороною обвинувачення, а працівники поліції не зібрали та не забезпечили надання до суду відповідних доказів винуватості особи.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно зі статею 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції ЄСПЛ «розумним» є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які поза розумним сумнівом, підтверджували б наявність обставин, передбачених диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, зокрема доказів, що ОСОБА_1 застосовував до своєї дружини - ОСОБА_2 домашнє насильство та вчинив будь-які умисні дії фізичного, психологічного чи економічного спрямування з метою нанести їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров'ю. Його вина не доведена належними доказами, а сама по собі наявність конфлікту між особами у формі розмови на підвищених тонах, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 251, 268, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред'явлення документа до виконання 3 місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва