Справа № 539/6045/24
Провадження № 1-кп/539/118/2025
20 лютого 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Лубни Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 грудня 2024 року за № 12024175570000284, за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Погреби, Глобинського району Полтавської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, освіта - середня спеціальна, офіційно не працює, утриманців немає, не є депутатом, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України,-
28 листопада 2024 року близько 17 год 30 хв. ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 або обвинувачений) перебував у кімнаті очікування залізничного вокзалу, що розташований в АДРЕСА_2 , де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків відбувся конфлікт із раніше йому знайомим ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 або потерпілий), виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, а саме: ОСОБА_4 дерев'яною палицею наніс один удар ОСОБА_5 в область нижньої потиличної ділянки зліва.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді садна потиличної ділянки зліва, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №329 від 19 грудня 2024 року за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 подав заяву відповідно до статті 46 Кримінального кодексу України (далі - КК України) про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що вони примирилися.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подану ОСОБА_5 заяву, просить закрити кримінальне провадження у зв'язку з примиренням з потерпілим та запевнив суд, що наслідки закриття кримінального провадження із заявлених підстав йому зрозумілі, проти звільнення його від кримінальної відповідальності згідно зі статею 46 КК України він не заперечує, відображені у обвинувальному акті обставини скоєного ним проступку визнає повністю, кваліфікацію своїх дій за частиною першою статті 125 КК України не оспорює.
Прокурор, за таких обставин, вважав наявними правові підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Суд, з'ясувавши позиції учасників цього кримінального провадження, перевіривши їх, доводи заявленого потерпілим клопотання, вивчивши наявні у нього на цій стадії матеріали справи, та виконавши вимоги частини третьої статті 285 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), дійшов таких висновків.
Статею 46 КК України регламентовано, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 125 КК України належить до категорії проступків (частина друга статті 12 КК України), оскільки санкцією цієї норми не передбачене покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, визнав повністю та підтвердив відображені у обвинувальному акті установлені досудовим розслідуванням обставини його учинення, кваліфікацію своїх дій за частиною першою статті 125 КК України не заперечував.
А отже, за таких передумов суд має змогу застосовувати норми статті 46 КК України.
До того ж, обвинувачений в силу статті 89 КК України раніше не судимий.
На цей час обвинувачений і потерпілий примирились, про що дали пояснення в судовому засіданні, одночасно вказавши, що будь яких претензій чи то морального, чи то матеріального характеру, один до одного не мають.
При цьому, у суду відсутні підстави сумніватись у цьому, а так само у добровільності і істинності їх позицій.
Таким чином, суд установив наявність одночасно усіх передумов, за яких положення статті 46 КК України мають змогу бути застосовані, як то, обвинувачений вперше вчинив проступок і примирився з потерпілим. Інкримінований злочин не належить до корупційних.
Крім того, суд ураховував, що право на примирення у розумінні статті 46 КК України - це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Використання права на примирення іншими особами (в тому числі визнаними потерпілими від кримінального правопорушення у кримінально-процесуальному сенсі) є неможливим, оскільки таке право тісно пов'язане з особою, яка безпосередньо постраждала внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками.
Тож у цьому випадку суд переконався у тому, що потерпілий особисто і добровільно виразив свою волю на примирення з обвинуваченим.
За таких обставин, беручи до уваги установлені фактичні обставини із даного питання, які свідчать про наявність умов, за яких можливе звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України, у тому числі, й вираження волі потерпілого, суд вважає, що його клопотання у цій справі слід задовольнити.
Саме ж кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі пункту першого частини другої статті 284 КПК України у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати у цій справі відсутні, тому суд не вирішує це питання.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статею 284, частиною четвертою статті 286 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 44, 46 Кримінального кодексу України, суд -
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, на підставі статті 46 Кримінального кодексу України, у зв'язку із його примиренням з потерпілим ОСОБА_5 .
Кримінальне провадження №12024175570000284, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідування 14 грудня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, - закрити на підставі пункту першого частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області ОСОБА_1