Справа № 529/27/25
Провадження № 2/529/136/25
18 лютого 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Чуб К.В.,
за участю секретаря с/з - Онищенко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 14.01.2025 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 15.01.2025 прийнято вказану справу до свого провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 18.02.2025 на 10-00 год.
13.02.2025 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у справі.
В судове засідання 18.02.2025 сторони не зявились.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За приписами ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Ураховуючи, що згідно з принципом диспозитивності у цивільному судочинстві особа розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України), подана заява не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів, підстав для її неприйняття суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, правові підстави для подальшого розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відсутні, а провадження у справі підлягає закриттю.
Разом з цим, згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 14-18869913/С від 14 січня 2025 року вбачається, що при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Враховуючи, що розгляд справи по суті не здійснювався, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 49, 142, 206, 255, 260-261, п. 15 ч. 1 ст. 353, 354-355 ЦПК України, суд
постановив:
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - закрити.
Повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позову згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №14-18869913/С від 14 січня 2025 року, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий К.В. Чуб