Справа № 495/10306/17
Номер провадження 1-кп/495/234/2025
19 лютого 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
судді- ОСОБА_2
присяжних - ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
за участю секретаря - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський кримінальне провадження, відомості про які внесені до ЄРДР за №1202171660240003362 від 30 вересня 2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_9 ОСОБА_10
обвинувачений ОСОБА_8
захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8
потерпіла ОСОБА_12
Органами досудового розслдідування ОСОБА_8 обвнувачується в тому,що в період часу з 19 годин 00 хвилин 28 вересня 2017 року до 09 годин 00 хвилин 29 вересня 2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим,він проходив поруч з кафе "Ювілейне",що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 де у нього виник злочинний умисел на крадіжку чужого майна з приміщення кафетерію,котре розташоване в цокольному поверсі зазначеного кафе,та на той час не працювало. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно,з корисливих мотивів,впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає,з мотою проникненн в інше приміщення,використовуючи спеціальний пристій для вікривання циліндровиїх механізмів врізних замків,котрий був у обвинуваченого ОСОБА_8 при собі,відкрив двері кафетерію та проник до приміщення, де усвідомлюючи протиправність своїх дій,від*єднавши від настінних кріплень таємно викрав наступне майно,яке належить потерпілій ОСОБА_12 , а саме:
- телевизор LSD "SAMSUNG" LE-32 B350 вартістю 3500 гривень,
-телевізійний тюнер "DIGITAL SATELLITE RECEIVER "4100 вартістю 204 гривень 80 коп.,а всього викрав належне потерпілій майно на загальну сумму 3704 гривень 80 коп. після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та заподіяв потерпілій ОСОБА_12 майнову шкоду на вищевказану суму.
-17 листопада 2017 року слідчим Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні ,яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1202171660240003362 від 30 вересня 2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України
-30 травня 2018 року обвинувальний акт, який затверджений Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_14 20 грудня 2017 року у кримінальному провадженні ,яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1202171660240003362 від 30 вересня 2017 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України спрямовано з Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за підсудністю.
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, оглянувши обвинувальний акт стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 та реєстр матеріалів досудового розслідування, дослідивши додані до них матеріали, які долучені до матеріалів судового провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 2 частини 3 ст. 314 КПК України передбачено,що у підготовчому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України,досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Нормою ч.1 ст. 219 КПК України, передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно положень ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови ВС від 26.02.2020 у справі № 712\6375\18, від 15.03.2021 у справі 676\6116\18, від 05.04.2021 у справі № 676\804\20, від 21.04.2021 у справі № 991\6516\20, від 05.09.2021 у справі №711\3111\19).
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу,не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).
У розвиток наведеної процесуальної норми Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 24.10.2022 (справа № 216/4805/20; провадження № 51-4684 кмо21) сформулювала правовий висновок, згідно якого не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
Суд вважає, що кримінальне провадження ,яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1202171660240003362 від 30 вересня 2017 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК Українипідлягає закриттю у зв'язку з направленням обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування (закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи), виходячи з наступного :
Фактичні обставини кримінального провадження.
30 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№1202171660240003362 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та розпочато досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
17 листопада 2017 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
20 грудня 2017 року року слідчим складено та прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні.
20 грудня 2012 року року сторона захисту одержала копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, про що прокурору надано відповідну розписку.
29 травня 2018 року виконувач керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_15 склав супровідний лист, реєстраційний номер вихідної кореспонденції 16-5735-18 вих. про направлення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області обвинувального акту у кримінальному провадженні.
30 травня 2018 року обвинувальний акт одержано Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, реєстраційний номер у вхідної кореспонденції № 13165/18вх.
Правове обґрунтування підстав закриття кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Завданнями кримінального провадження згідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Водночас ч. 5 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадженні щодо нього було закрите.
Ця норма кореспондує із положеннями частини 1 ст. 116 КПК України, яка передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Верховний Суд у справі 676/6116/18 (постанова від 15.03.2021, посилання на постанову у ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/95533252) відзначив, що моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме дата його надходження, а не дата, вказана у супровідному листі, оскільки обвинувальний акт було доставлено до суду нарочно.
Частиною 2 ст. 114 КПК України передбачено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК - строки, встановлені КПК України, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. В даному випадку законодавець встановив строки вказівкою на подію звернення до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Частина 2 ст. 113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Так, згідно п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Статтею 350 КПК України передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Пунктом першим частини першої статті 412 КПК України визначено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Діяння, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , кримінальним законом віднесено до кримінальних правопорушень проти власності (Розділ VI КК України) , та не є злочином (кримінальним правопорушенням) проти життя та здоров'я особи.
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них.
Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, та відповідної ухвали суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому: з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування щодо цього підозрюваного не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся, злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалі від
26.05.2020 у справі № 712/6375/18 (посилання в ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/89479791), якою відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, закритому на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК судом першої інстанції, у зв'язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування, а також в постанові від 12.12.2019 у справі № 161/10535/19 (посилання на постанову в ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/86401067).
У справі № 556/1381/18 (постанова від 26.05.2020, посилання в ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/89564031) Верховний Суд зауважив, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті.
Постановою Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20 (посилання на ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/96484363), залишено без змін ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020 та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020, про закриття кримінального провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Згідно висновків суду апеляційної інстанції у цій справі «строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов'язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ (п. 3 цієї ухвали).
Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або "правовим пуризмом", оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст. 294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився».
Така ж позиція закріплена у судових рішеннях Верховного Суду, зокрема в в ухвалі від 26.05.2020 року у справі № 712/6375/18, постанові від 25.11.2020 року у справі 201/10434/19, а також в ухвалі Одеського апеляційного суду від 21.09.2020 року у справі № 521/11324/19, а саме:
- в ухвалі Верховного Суду від 26.05.2020 року № 712/6375/18 за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 листопада 2019 року, суд зазначив, що «зважаючи на те, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КПК України 24 березня 2018 року, вказаний обвинувальний акт було направлено до суду поза межами строку визначеного ст. 219 КПК України - 05 червня 2018 року. Водночас, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не продовжувався у встановленому законом порядку, що є порушенням норм кримінального процесуального закону під час складання обвинувального акту у ньому. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги прокурора про те, що органом досудового розслідування жодних порушень строків досудового розслідування зазначених у ст. 219 КПК України не допущено та всі процесуальні дії виконані у строки передбачені законом необґрунтовані. При цьому переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність рішень судів місцевого і апеляційного судів прокурор не навів. Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження»;
- в постанові від 25.11.2020 року у справі № 201/10434/19 колегією суддів Верховного суду зазначено, що «згідно з положеннями ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції станом на час ухвалення рішення місцевим судом) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину»;
- в ухвалі Одеського апеляційного суду від 21.09.2020 року, постановленої у складі головуючого судді ОСОБА_16 , суддів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 від 21.09.2020 року № 521/11324/19, апеляційний суд прийшов до висновку, що «системний аналіз положень п.2 ч.3 ст.314 та п.10 ч.1 ст.284 КПК дає підстави стверджувати про можливість закриття кримінального провадження у зв'язку із закінчення строків досудового розслідування на стадії підготовчого судового засідання. З урахуванням аналізу наведених вище норм процесуального закону, апеляційний суд констатує, що обвинувальний акт мав бути направлений до суду в межах строку досудового розслідування, оскільки саме з цією подією КПК пов'язує закінчення строку досудового розслідування, а тому цей строк не може встановлюватися прокурором на власний розсуд. Аналіз ч.1 ст.219 КПК у поєднанні із п.5 ч.1 ст.3 КПК дає підстави стверджувати те, що у даному випадку досудове розслідування повинно було закінчуватися шляхом звернення до суду з обвинувальним актом і цей акт повинен був скерований до суду не пізніше строку, встановленого КПК після повідомлення особі про підозру, без урахування виконання сторонами вимог ст. 290 КПК України».
Правова оцінка обставинам провадження.
Як вбачається з матеріалів провадження, 17 листопада 2017 року року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру.Таким чином досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК, до 17 січня 2018 включно.
20 грудня 2017 року, на ім'я підозрюваного ОСОБА_8 , а також потерпілої, складено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Також, 20 грудня 2017 року слідчим ОСОБА_19 складено та прокурором ОСОБА_20 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, який 20 грудня 2017 року одержано стороною захисту під розписку.
З урахуванням вимог ч. 5 ст. 219 КПК України та вищевикладених обставин строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 17 січня 2018 року.
Незважаючи на цей факт обвинувальний акт, складений у межах строку досудового розслідування 20 грудня 2017 року, прокурором не був скерований до суду, а перебував без будь-яких об'єктивних причин в місцевій прокуратурі до 29 травня 2018, тобто понад 5 місяців, що підтверджується супровідним листом Білгород-Дністровської окружної прокуратури від 29 травня 2018 року № 16-5735-18 вих. та штампом про отримання вхідної кореспонденції канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на цьому листі за № 13165/18-вх. від 30 травня 2018 року.
Тобто прокурор склав обвинувальний акт 20 грудня 2017 року в межах строку досудового розслідування, але фактично звернувся з ним до суду поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК, - 30 травня 2018 року.
При цьому суд наголошує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.
Закінчення досудового розслідування як кінцевий момент строку здійснення досудового розслідування, визначеного у статті 219 КПК України, безпосередньо пов'язане саме зі зверненням до суду з обвинувальним актом (направленням його до суду), а не з його складанням.
Тобто завершення досудового розслідування не є тотожним його закінченню.
Оскільки саме направлення до суду обвинувального акту в кримінальному провадженні є датою, якою закінчено строк досудового розслідування і цей строк, з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України, після 31 травня 2021 року було перевищено, є достатньо підстав для закриття кримінального провадження, у зв'язку із направленням обвинувального акту до суду через два дні після завершення продовженого прокурором тримісячного строку, тобто поза межами строку досудового розслідування.
Діючий кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості будь-яких затримок передання обвинувального акту до суду поза межами строків досудового розслідування. Встановлення будь-яких інших строків, які не входять до строку досудового розслідування, зокрема підготовка обвинувального акта до передачі до суду, неможливе.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202171660240003362 від 30 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.3 ст. 185 КК України надійшов до суду 30 травня 2018 року за супровідним листом від 29 травня 2028 року, тобто після завершення сроків досудового розслідування, в зв'язку з чим існують беззаперечні підстави для закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
При цьому те,що обвинувальний акт підписаний прокурором у межах строку досудового рослідування, не є визначальним при вірішенні питання про закриття кримінального провадження, оскільки практика Верховного суду, за якої фактично кінцевим строком досудового розслідування є день отримання обвинувального акту місцевим судом, формувалась поступово відповідними рішеннями Верховного суду, як-то наприклад постанови ВС від 26.05.2020 у справі N556/1381/18, від 01.07.2021 у справі N752/3218/20, ухвали ВС від 26.05.2020 у справі N712/6375/18, від 15.03.2021 у справі N676/6116/18, від 05.04.2021 у справі N676/804/20. Всі вищевказані рішення винесені та набули чинності після направлення прокурором обвинувального акту відносно ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні. Між тим, чинна на той час редакція ст. 219 КПК України містила регулювання строку закінчення досудового розслідування - день звернення до суду з обвинувальним актом, та початок його перебігу, повідомлення особі про підозру.
Оскільки кінцевим строком досудового розслідування є день отримання обвинувального акту місцевим судом - а саме 30 травня 2018 року суд вважає, що обвинувальний акт надійшов до суду поза строків досудового розслідування.
Судові витрати у кримінальному провадженні-витрати по проведенню Одеськм НДЕКЦ МВСУ України судово-товарознавчої експертизи в розмірі 593 гривні 22 коп. слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 27, 36, 37, 44, 219, п. 10 ч. 1 ст. 284, ст.ст. 290, 350 КПК України, суд
Закрити кримінальне провадження № 1202171660240003362 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 вересня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні-витрати по проведенню Одеськм НДЕКЦ МВСУ України судово-товарознавчої експертизи в розмірі 593 гривні 22 коп. - віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
суддя: ОСОБА_2
присяжні: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,