Справа №576/143/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Колодяжний А. О.
Номер провадження 33/816/123/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
07 лютого 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю секретаря судового засідання Авраменко Д.А., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бітюкова В.В., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пєтухова А.Ю. на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 травня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 травня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 11 січня 2024 року близько 22 год. 51 хв. в м. Глухів по вул. Партизан Глухівщини, керував автомобілем «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, ухилився.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Пєтухов А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 травня 2024 року та закрити провадження по справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки долученої копії судового рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 березня 2024 року, яким скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 288917 від 11 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Таким чином, дії працівників поліції щодо зупинення ОСОБА_1 та притягнення його до відповідальності були не законними.
Таким чином, за відсутності доказів наявності підстав для зупинки транспортного засобу, наведеної у ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», подальший огляд на стан сп'яніння є протиправним.
Окрім цього, апелянт зауважує про те, що працівниками поліції не було складено протокол про адміністративне правопорушення на місці та в присутності ОСОБА_1 . Вказані діє є наслідком того, що особа не була ознайомлена належним чином з пред'явленим йому обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та не повідомлений належним чином про дату, місце розгляду протоколу, чим позбавлений був надати пояснення.
На долученому відеозаписі не зафіксовано вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, а лише була оголошена усна пропозиція проїхати до найближчої медичної установи, що розцінюється як недотримання працівниками поліції наведеного порядку, передбаченого п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Також, в супереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу, встановленої форми.
Таким чином, судом першої інстанції не було перевірено та не оцінено належним чином докази в їх сукупності, а тому постанова судді не відповідає нормам матеріального права.
До податку апеляційного розгляду, від захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бітюкова В.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, на період проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом під час військового стану до його звільнення з військової служби.
Так, 26 червня 2024 року ОСОБА_1 підписав контракт із Міністерством Оборони України про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу.
А тому, наявні обґрунтовані підстави для зупинення судового провадження, застосувавши за аналогією закону відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бітюкова В.В., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 11 січня 2024 року серії ААД № 008617;
- відеозаписів із нагрудної камери працівників поліції, якими зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозаписів записаних на нагрудну камеру працівника поліції, вбачається, як 11 січня 2024 року близько 22 год. 51 хв. працівники поліції на службовому автомобілі зупинили транспортний засіб «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Партизан Глухівщини в м. Глухів.
Водія ОСОБА_1 повідомили про причини зупинки, а саме при зміні напрямку руху не увімкнено відповідний покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України.
Під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота).
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі застосуванням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я. Проте, протягом тривалого часу ОСОБА_1 не надавав конкретної відповіді, та після спливу більше 30 хв., почав вести себе агресивно по відношенню працівників поліції та відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я.
На підставі вище викладеного, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що останній повідомив, що не бажає ознайомлюватися зі змістом процесуального документу та надавати письмові пояснення.
За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із протоколом про адміністративне правопорушення, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази причини зупинки ОСОБА_1 , апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР.
Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Окрім цього, на думку апеляційного суду, посилання апелянта на постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 березня 2024 року та КАС в складі Верховного Суду від 15 березня 2019 року є недоречним. Помилковість цього посилання на практику інших судових органів стосується, окрім того, і тієї обставини, що в порядку адміністративної юрисдикції розглядаються справи, пов'язані виключно з винесенням органами Національної поліції України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, в яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, а тому будь-які позиції у цих справах не є преюдиційними відносно справ, які підвідомчі до розгляду судовим органом з порядком ухвалення відповідних постанов та їх перегляду в порядку ст.294 КУпАП.
Також доводи апелянта про складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не на місці зупинення, спростовуються долученим доказом, а саме відеозаписом із нагрудних камер.
Так, після тривалої розмови працівників поліції із ОСОБА_1 , який не давав конкретної відповіді щодо пропозиції на проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та згодом почав вести себе агресивно відмовляючись від будь-яких дій, зокрема проходити огляд, останній був повідомлений про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На запитання працівників поліції чи бажає ОСОБА_1 ознайомитися зі змістом процесуального документа та надати письмові пояснення, останній відмовився.
Таким чином, дослідивши зміст вказаного доказу, апеляційний суд доходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений із дотриманням вимог чинного законодавства, жодних порушень норм КУпАП, не встановлено.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що з відеозапису не вбачається, що працівники поліції вручили ОСОБА_1 письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, то вони відхиляються апеляційним судом, оскільки останнього притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Згідно п.6 вказаного Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а згідно п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналогічні положення містить п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, наведені нормативні документи не передбачають видачу направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння особі, яка відмовилась від проходження огляду, як на місці, так і в закладі охорони здоров'я, що має місце в даній справі.
Що стосується посилань апелянта на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено працівниками поліції від керування транспортним засобом, то такі не є тією безумовною підставою для визнання дій водія такими, що не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння є правильними.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об'єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Щодо клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бітюкова В.В. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82) тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Разом з тим у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала підстави для зупинення судового провадження, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про зупинення провадження керуватися статтею 335 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2021 року в справі № 11- 398сап20).
При цьому серед завдань кримінального провадження, окреслених у статті 2 КПК України, законодавець визначив такі, як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою (частина перша статті 405 КПК України). Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку (стаття 318КПК України). Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для прийняття процесуальних рішень (частина перша статті 28КПК України).
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що зупинення провадження у справі призведе до тривалого перебування ОСОБА_1 у стані невизначеності щодо своєї долі, що не відповідає завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Крім цього, провівши системний аналіз зазначених норм закону, апеляційний суд враховує, що ключовим при вирішенні питання зупинення судового провадження є не сама по собі відповідність фактичної ситуації одній з обставин, закріпленій у частині 1 статті 335 КПК України, а й те, що її існування призводить до об'єктивної неможливості обвинуваченого брати участь у судовому провадженні.
Неможливість брати участь у судовому засіданні під час судового провадження має бути пов'язана з незалежними від волі особи, яка притягується до відповідальності, обставинами.
Саме такого підходу стосовно підстав зупинення судового провадження дотримується й Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалу від 20 травня 2021 року у справі № 11-398сап20, де колегія суддів зазначила, що: (1) зупинення провадження по справі є тимчасовою перервою в провадженні, викликаною наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд; (2) для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 .
Приймаючи рішення про доцільність зупинення провадження, апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130КУпАП.
Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 в даній справі користується правовою допомогою захисників - адвокатів Пєтухова А.Ю., Бітюкова В.В., які приймали участь в судовому засіданні в суді першої інстанції та в апеляційному суді, тим самим особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності скористалась представником своїх інтересів в суді апеляційної інстанції.
Окрім цього в матеріалах справи наявні письмові пояснення, викладені в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та узгоджуються із його позицією.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Бітюкова В.В. про зупинення провадження у справі.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пєтухова А.Ю., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Бітюкова В.В. про зупинення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 08 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пєтухова А.Ю. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.