Справа № 485/2496/24
Провадження №2/485/67/25
Заочне рішення
іменем України
20 лютого 2025 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 вересня 2008 року у Першотравневій сільській раді Снігурівського району Миколаївської області вони зареєстрували шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею. Через різність характерів останні чотири роки з відповідачем спільно не проживають, сімейних відносин не підтримують, між ними втрачено почуття любові і взаємоповаги один до одного. Вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати та залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача - адвокат Козирєва А.В. згідно поданої письмової заяви просила справу слухати у відсутність позивача та її представника, позов підтримує повністю. Заперечень щодо ухвалення заочного рішення не мають. Просить не стягувати з відповідача понесені судові витрати.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 20 вересня 2008 року Першотравневою сільською радою Снігурівського району Миколаївської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 4. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_4 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 20 вересня 2008 року (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 4).
Шлюбні відносини між подружжям фактично припинені за відсутності взаєморозуміння, між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Сім'я розпалася остаточно та існує формально.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач відзив на позов не подав, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, примирення між сторонами не відбулося, а тому збереження даної сім'ї не відповідало б інтересам сторін та дитини, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та суд приходить до висновку, що вимога позивачки про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, позивачка має право надалі йменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_4 ".
На прохання представника позивача суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 20 вересня 2008 року Першотравневою сільською радою Снігурівського району Миколаївської області, актовий запис № 4 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 20 лютого 2025 року.
Суддя О. В. Соловйов