Справа 362/115/25
Провадження 3/362/284/25
17.02.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.12.2024 серії ВАД № 638685 гр. ОСОБА_1 25 грудня 2024 року о 17-й годині за місцем свого проживання в селі Велика Вільшанка вчиняв домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру (погрози, образи, застосування фізичної сили, що не спричинило фізичних тілесних ушкоджень). Внаслідок цього була завдана чи могла бути завдана шкода фізичному та/або психологічному здоров'ю матері ОСОБА_2 . Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачено частиною другою статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином, в тому числі і за номером мобільного телефону, який вказано в протоколі про адміністративне правопорушення. З будь-якими клопотаннями до суду станом на 17.02.2025 не звертався.
Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останньої.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35) .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
На час складання протоколу про адміністративне правопорушення диспозиція частини другої статті 173-2 КУпАП (за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 ) вже діяла в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами" (№ 3733-IX від 22 травня 2024 року), який набрав чинності 19 грудня 2024 року.
Так, частиною другою статті 173-2 КУпАП, в редакції, чинній з 19 грудня 2024 року, передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Діяння, передбачене частиною першою вказаної статті, - це вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції частини другої статті 173-2 КУпАП в редакції, чинній на час складання протоколу. Так, частина друга статті 173-2 вказує на те, що домашнє насильство має бути вчинено стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, в той час як в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що домашнє насильство вчинено стосовно матері порушника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в поясненнях, доданих до протоколу, - стосовно батька.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про реально завдану шкоду фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого, як того вимагає диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП, натомість міститься припущення про можливість настання альтернативних наслідків: чи-то у вигляді реальної шкоди, чи-то у вигляді можливості її завдання.
Отже, наданий на розгляд суду протокол стосовно ОСОБА_1 не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, то провадження у цій справі слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 7 - 9, 173-2, 245, 247, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан