Справа № 946/8812/24 Провадження № 3/946/45/25
18 лютого 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в компанії «Капітал-буд Дніпро», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст.124, ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до адміністративних матеріалів, 28.10.2024 року об 11 год. 12 хв. водій ОСОБА_1 по вул.Володимира Великого біля буд. №67 в м.Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області, керуючи транспортним засобом автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під час об'їзду автомобіля «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, травмованих осіб немає. Водієм порушено п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1, 13.3 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 КУпАП.
Також, відповідно до представлених матеріалів 28.10.2024 року об 11 год. 12 хв. водій автомобілю «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 по вул.Володимира Великого біля буд. №67 в м.Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області, скоївши ДТП, залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10.а. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до представлених матеріалів 28.10.2024 року о 16 год. 53 хв. водій ОСОБА_1 по вул.Бессарабська біля буд. 1 в м.Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області керував транспортним засобом - автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , та після ДТП за його участю, вжив алкогольні напої. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також, у медичному закладі, водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР., за що передбачена адміністративна відповідальність ч.4 ст. 130 КУпАП. Від керування був відсторонений шляхом передачі керування транспортним засобом тверезому водію.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 30.10.2024 року, справи №946/8812/24, №946/8813/24, №946/8814/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, передані на розгляд судді Пащенко Т.П.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Притягуваний ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 18.12.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волкогонов О.К. надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу у відсутність ОСОБА_1
27.11.2024 року представник ОСОБА_1 надав суду письмові заперечення на протоколи про адміністративні правопорушення, в яких вказав, що всупереч ч.4 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалами про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у схемі місця ДТП, долученої до матеріалів справи, зазначена далеко не вся інформація із вказаного вище переліку, зокрема, схема не підписана підписами обох водіїв, та не були залучені поняті / свідки під час проведення огляду місця ДТП, тобто, вона складена одноособово працівниками поліції. Отже, із вказаної схеми взагалі не можливо встановити, що вона складена щодо ДТП, учасником якої був ОСОБА_1 . У п.24 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, a також, про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та недопущення ігнорування прав потерпілого, але також і прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що згідно вимог ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на склад протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, вбачається що наведені порушення вимог закону позбавляють суд можливості постановити по справі законне і обґрунтоване рішення. Втім, ОСОБА_1 допускає, що він ймовірно міг скоїти це порушення, якого він не помітив. Крім того, 02.11.2024 року страховою компанією «Уніка» проведено відшкодування збитків потерпілому в розмірі 18711,12 грн., що підтверджується скріншотом з повідомлення, надісланого на мобільний телефон ОСОБА_1 . Щодо невизнання оскаржуваного протоколу за ст.122-4 КУпАП вказав, що відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. В якості доказу скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення (а також і правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП), поліцейськими до протоколу наданий відеозапис з камери спостереження з місця події. Проте, після перегляду даного відеозапису неможливо достовірно (чи навіть приблизно) встановити, що саме транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 було спричинені механічні пошкодження іншому транспортному засобу та якому саме. Так само неможливо визначити чи помітив ОСОБА_1 та чи міг він взагалі помітити факт зіткнення його з іншим транспортним засобом, виходячи з обстановки місця події, яку поліцейські не встановили і встановити цю обстановку вже неможливо. Крім того, цей значущий факт неможливо встановити, в т.ч. виходячи з ймовірних пошкоджень (їх локації, інтенсивності, кількості, площі тощо) на транспортному засобі під керуванням ОСОБА_1 , оскільки ці пошкодження працівниками поліції не зафіксовані. Будь в якому разі, протиправно робити якісь висновки щодо інкримінування вчинення цих дій ОСОБА_1 на підставі припущень. Щодо невизнання оскаржуваного протоколу за ч. 4 ст. 130 КУпАП вказав наступне. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом". Так, в оскаржуваному протоколі ознаки сп'яніння ОСОБА_1 взагалі не зазначені. В той же час, як вбачається з доданого до протоколу відеозапису неможливо встановити чи були підстави вважати, що ОСОБА_1 взагалі перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки такі ознаки відсутні не тільки в протоколі, а й не вбачаються і на відеозаписі. Більш того, з відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні). Тобто, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці. Відтак, складання протоколу за ч.4 ст.130 КУпАП без зазначення ознак сп'яніння є лише певним проявом суб'єктивного сприйняття працівника поліції, на якого і покладено збирання доказів у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, і саме ствердження в протоколі щодо вживання ОСОБА_1 алкогольного напою не може вважатись достатнім для достовірного встановлення даної обставини у контексті як заперечень особи, яка притягається до відповідальності, так і без наявності сукупності інших належних і допустимих доказів, що виходять від поза будь- якими сумнівами неупереджених осіб. Сам факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних сумнівів щодо доведеності вини. Також, в наданому відеозапису з камер спостереження вбачається час 11 год.13 хв. - коли по ствердженню працівників поліції, ОСОБА_1 було скоєне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, після якого він, знову ж таки по ствердженню поліції, умисно покинув місце ДТП. Проте, час складання протоколу і час самої події ДТП працівниками поліції зазначений вказаний в протоколі - 16 год.53 хв., тобто різниця становить близько 6 годин. Приїхавши в цей час до місця проживання ОСОБА_1 поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп'янінні на алкотесті «Драгер», проте, саме прибор при цьому не був навіть пред'явлений. Отже, по ствердженню ОСОБА_1 , не спростованому жодними доказами з боку працівників поліції, після контактування його транспортного засобу з іншим автомобілем, якого він не помітив та не відчув внаслідок мінімального контактування та дорожньої обстановки на той момент, ще близько 6 годин потому він їздив по своїм справам, по роботі, забрав дружину з роботи і вже по приїзду додому, вжив келих пива та вимив своє авто, що він робив завжди по закінченню робочого дня, після чого приїхали працівники поліції, які і повідомили його про нібито скоєння ним правопорушення за ст. 124, за ст. 122-4 та за ч.4 ст. 130 КУпАП. При цьому, відео правопорушення працівники поліції ОСОБА_1 не надали для перегляду, не пред'явили, не тільки сам прибор, про що вище вже мною було зазначено, а також не пред'явили: копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; копію декларації про відповідність прибору вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів; не склали протокол огляду транспортного засобу ОСОБА_1 , що унеможливлює встановлення пошкоджень від зіткнення, динаміку цього зіткнення (якщо воно було), направленість, місце знаходження, та взагалі наявність таких пошкоджень; не повідомили про складання Акту огляду та про Направлення до медичного закладу (на відеозапису ПВР 471193 на 17.23 год. - поліцейський на пропозицію іншого поліцейського виписати направлення, відповідає, не треба, потім). До того ж, в направленні вказаний час: 16.30 год., тобто за 12 хв. до їх приїзду до місця проживання ОСОБА_1 та за 23 хв. до складання протоколу; наданий відеозапис фіксує лише складення протоколів та відібрання пояснень у ОСОБА_1 , проте доказів на підтвердження обставин, викладених у оскаржуваних протоколах відео не містить, також не встановлено обставин за яких відбулися події вказані у цих протоколах. З оглядну на викладене, просить суд враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч.4 ст. 130 КУпАП, не було встановлено, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст.251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, сторона захисту вважає, що маються всі правові підстави для закриття провадження у даній справі через відсутність в діях вказаної особи події та складу вищевказаних адміністративних правопорушень та просить суд провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч.4 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Оскільки є дані про своєчасне сповіщення притягуваного ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в справі про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (пункт 1.10 ПДР).
Згідно з п.2.3.б. Правил дорожнього руху, затверджених постановою від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - ПДР) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язани й бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1. Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно до п. 13.1. ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом п.13.3. ПДР передбачено, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Відповідно до ст.122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно з п.2.10.а. ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
Частина четвертою статті 130 КУпАП України передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до пункту 2.10.є. ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Судом розглянуто всі протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, а саме, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Волкогонова О.К., судом встановлено, що винність ОСОБА_1 в порушенні п.п.2.3.б, 12.1, 13.1., 13.3, 2.10.а. ПДР повністю доказана та підтверджується ж матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №536945 від 28.10.2024 року, схемою місця ДТП від 28.10.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відеозаписом.
Таким чином, суддя дійшла висновку про те що, є підстави вважати про наявність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст.122-4, 124 КУпАП.
На підставі п.7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Приймаючи до уваги, що на момент розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, суддя приходить до висновку, що адміністративні провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Вирішуючи питання чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП, та чи винний ОСОБА_1 в його вчиненні, суд виходить з наступного.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП настає у випадку вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Таким чином, доказуванню в даній справі підлягає те, що мала місце дорожньо-транспортна пригода або те, що автомобіль був зупинений саме працівником поліції, після чого водій вживав алкогольні напої до проведення огляду чи прийняття рішення про звільнення від його проходження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину, що він порушив вимоги пункту 2.10 «є» ПДР, який передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Разом з тим, матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, які надійшли з Відділу організації несення служби в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, не містять будь-яких належних і допустимих доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вживала алкогольні напої (зокрема, показання спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; акт огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС; медичний висновок за формою, яка затверджується МОЗ, тощо).
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з дослідженим відеозаписом ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці його знаходження відмовився.
При цьому, всупереч положень ч.3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відмовившись від проходження огляду на стан сп'яніння на місці його знаходження, направлявся до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння. На відеозаписі відсутнє складання направлення та вручення його ОСОБА_1 , форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції №1452/735).
Разом з тим, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не формує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, надані на розгляд суду матеріали справи не містять будь-яких даних про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що у взаємозв'язку з викладеним вище викликає у судді обґрунтовані сумніви щодо дійсного керування зазначеною особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до існуючої практики ЄСПЛ, зокрема, проти України, розгляд справ про адміністративні правопорушення підпадає під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінальній сфері. Наведене пояснюється як каральною природою положень КУпАП, так і суворістю санкцій в окремих випадках: санкції за адміністративні правопорушення інколи є суворішими, ніж за кримінальні злочини.
Аналізуючи вказані вище джерела права, враховуючи вид та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку положень ст.62 Конституції України, відповідно до ч.3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів вживання ОСОБА_1 після ДТП до проведення медичного огляду алкоголю, всі сумніви в даному випадку суддя у відповідності до ст.62 Конституції України трактує на його користь, та, відповідно, приходить беззаперечного висновку про недоведеність допустимими і належними доказами вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
За вказаних обставин, суддя дійшла висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 122-4, 124, 130, 247, 251, 252, 266, 276-280, 283, 285 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачений ст.ст.122-4, 124 КУпАП, та звільнити його від накладення адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.
Подальше адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст.122-4, 124 КУпАП, - закрити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Копії повного тексту постанови надіслати для відома ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Т.П.Пащенко