Справа № 946/245/25
Провадження № 2/946/2001/25
18 лютого 2025 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Баннікової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вітенко А.І.,
розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в окремий об'єкт нерухомості та визнання права власності, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в окремий об'єкт нерухомості та визнання права власності.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власницею 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Належність їй на праві власності 1/2 частки зазначеного житлового підтверджується посвідченим державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М. (реєстровий № 2/1125) свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 20.06.1990 року. Співвласниками іншої 1/2 частки вищезазначеного житлового будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за якими заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.10.2018 року визнано право власності на частки житлового будинку. Належна відповідачам частка, на підставі рішення суду, виділена в окремий об'єкт нерухомості та припинено між останніми та нею право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . На даний час у неї відсутня можливість належним чином користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки належна їй частка реально не виділена, у зв'язку з чим, її право користуватися та розпорядження власністю обмежено.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, з позовними вимогами згодні та обставини, що зазначені у позовній заяві, підтверджують.
У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги можуть бути задоволені, виходячи з наступного.
За положеннями ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.355 ЦК України майно, що перебуває в власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної сумісної власності.
У відповідності до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.6, 7, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 р. (з подальшими змінами і доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст.364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст.181 ЦК України та п. 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 "Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них".
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.06.1990 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., № 2/1125.
Інші 1/2 частини спірного об'єкту нерухомості на праві власності належать відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Згідно висновку експерта № 73/73-2024 від 28.11.2024 року за результатами будівельно-технічного та земельно-технічного експертного дослідження, належні ОСОБА_1 1/2 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , з технічної точки зору можуть бути виділені в окремий об'єкт нерухомості у складі: житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а» і з приміщеннями, позначеними в плані: №№ 1-житлова кімната площею 17,1 кв. м., 2-житлова кімната площею 17,0 кв. м., І-веранда площею 11,7 кв. м., загальною площею 45,8 кв. м., у тому числі житлової 34,1 кв. м.; господарські будівлі: навіс літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», вхід до підвалу літ. «Ж» з підвалом літ. «ж», вбиральня літ. «З», сарай літ. «К»; господарські споруди: № 1-огорожа, № 2-огорожа, № 6-водопровід, № 7-замощення, № 8-ворота, № 10-хвіртка, № 11-зливна яма, що розташований на земельній ділянці орієнтованою площею 0,0300 га., можуть бути виділені в окремий об'єкт нерухомості з реєстрацією під окремим реєстровим номером із збереженням існуючого адресного номеру.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані на нормах закону та можуть бути задоволені у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст. ст.12, 76-81, 89, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в окремий об'єкт нерухомості та визнання права власності- задовольнити.
Виділити належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 25.01.2002 року, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_3 ), в окремий об'єкт нерухомості 1/2 частину житлового будинку у складі: житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а» і з приміщеннями, позначеними в плані: №№ 1-житлова кімната площею 17,1 кв. м., 2-житлова кімната площею 17,0 кв. м., І-веранда площею 11,7 кв. м., загальною площею 45,8 кв. м., у тому числі житлової 34,1 кв. м.; господарські будівлі: навіс літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», вхід до підвалу літ. «Ж» з підвалом літ. «ж», вбиральня літ. «З», сарай літ. «К»; господарські споруди: № 1-огорожа, № 2-огорожа, № 6-водопровід, № 7-замощення, № 8-ворота, № 10-хвіртка, № 11-зливна яма, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельній ділянці орієнтованою площею 0,0300 га.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 25.01.2002 року, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_3 ), право власності на житловий будинок літ. «А» з прибудовою літ. «а» і з приміщеннями, позначеними в плані: №№ 1-житлова кімната площею 17,1 кв. м., 2-житлова кімната площею 17,0 кв. м., І-веранда площею 11,7 кв. м., загальною площею 45,8 кв. м., у тому числі житлової 34,1 кв. м.; господарські будівлі: навіс літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», вхід до підвалу літ. «Ж» з підвалом літ. «ж», вбиральня літ. «З», сарай літ. «К»; господарські споруди: № 1-огорожа, № 2-огорожа, № 6-водопровід, № 7-замощення, № 8-ворота, № 10-хвіртка, № 11-зливна яма, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці орієнтованою площею 0,0300 га., при цьому конкретну площу земельної ділянки визначити при формуванні земельної ділянки в порядку ст.79-1 Земельного кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Суддя: Н.В.Баннікова