Справа № 750/2315/25
Провадження № 1-кс/750/762/25
19 лютого 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого провідним спеціалістом Городнянської міської ради Чернігівської області, одруженого, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, -
19.02.2025 слідчий в ОВС СВ Управління СБУ в Чернігівській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зважаючи на необгурнтованість повідомленої підозри за ч. 1 ст. 114-1 КК України та необґрунтованість заявлених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник зазначив про визнання підозрюваним своєї вини в учиненні кримінального правопорушення за ст. 366 КК України, однак відповідні дії щодо підробки документів не свідчать про перешкоджання діяльності ЗСУ, мова може йти про пособництво в ухиленні осіб від мобілізації. Захисник звернув увагу на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, наявність офіційного місця роботи, тривалий час здійснення досудового розслідування, про яке було відомо підозрюваному, з часу проведення в лютому минулого року обшуків за місцем його проживання та на робочому місці. Разом з тим, підозрюваний не протидіяв досудовому розслідуванню, не впливав на свідків. Вважав, що є підстави для визначення при застосуванні запобіжного заходу розміру застави.
Підозрюваний, підтримавши аргументи свого захисника, вказав, що йому було відомо про це провадження протягом року з часу проведення у нього обшуків, він нікуди не втікав, має малолітню доньку й дружину, яка протягом робочого тижня працює в м. Києві, також має батьків пенсійного віку, при цьому батько є особою з ІІ групою інвалідності.
Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Слідчим відділом Управління СБУ в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023270000000171 від 05.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ст. 336, ч. 1 ст. 366 КК України.
14.02.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У судовому засіданні захисник і підозрюваний заперечили обґрунтованість повідомленої підозри за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
На думку слідчого судді, досліджені у судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що підозра ОСОБА_5 в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, є обґрунтованою, зважаючи на наступне.
Частиною 1 ст. 114-1 КК України передбачено відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
У судовому засіданні ОСОБА_5 визнав факт підробки у жовтні 2023 року договору на співвиконання робіт по мобілізаційному договору № 85/1 від 19.12.2022. Саме на підставі зазначеного договору в подальшому заброньовано в тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_10 , вилученими у останньої документами. Допитані в ході досудового розслідування як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що до їхнього працевлаштування в КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр» та бронювання повідомляли директору цього закладу, що їм вже вручали військовослужбовці ТЦК та СП повістки за мобілізацією. Зміст зафіксованих розмов ОСОБА_5 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій також свідчить, що підроблення документів було здійснено саме для оформлення бронювання працівників КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр». Проаналізовані в судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що ОСОБА_5 міг вчинити спільно з іншими особами підроблення документів для уникнення працівниками КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр» мобілізації, що вказує на можливе перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, незважаючи на мотиви цих дій, а отже це свідчить про обґрунтованість повідомленої підозри. Правильність кваліфікації діяння органом досудового розслідування не може бути перевірена в цьому судовому засіданні, оскільки для цього слід дослідити всі зібрані в ході досудового розслідування докази й надати їм оцінку, що можливо тільки під час судового розгляду кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення.
За змістом ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, найтяжчий з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги характер вчинених протиправних діянь, їх тяжкість, вчинення правопорушень під час дії воєнного стану, шляхом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України; також враховано вік підозрюваного, стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_5 після повідомлення йому про підозру в учиненні зазначених кримінальних правопорушень, розуміючи, що його протиправну діяльність викрито показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , може незаконно вплинути на цих свідків, а також на іншого співучасника, з метою зміни ними показань на свою користь на підтвердження своєї позиції захисту.
Слідчий суддя не може погодитись з доводами сторони захисту про відсутність ризику впливу на свідків, які вже допитані під час досудового розслідування. Так, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, при зібранні доказів, так і згодом - на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків, зважаючи на визначений статтею 23 КПК України принцип безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження, який відображений, зокрема, в частині четвертій статті 95 КПК України, відповідно до якої суд під час розгляду справи по суті може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Прокурор у судовому засіданні посилався на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість вчиненого злочину, з метою уникнення покарання може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом безперешкодного виїзду за кордон, оскільки має закордонний паспорт України, проживає поряд із державним кордоном України з російською федерацією, що дає йому змогу безперешкодно здійснити перетин державного кордону України. З таким твердженням прокурора не можливо погодитися, оскільки легальний виїзд за кордон (саме про законний виїзд йде мова в клопотанні) підозрюваного ОСОБА_5 , який є військовозобов'язаним, зважаючи на дію правового режиму воєнного стану, є не можливим, більш того такий виїзд не можливий до країни-агресора через бойові дії. Останній має офіційне місце роботи, сталі соціальні зв'язки та не вчиняв зазначених дій, знаючи про це провадження з часу проведення обшуків в лютому минулого року за місцем його проживання та на робочому місці; з часу повідомлення про підозру, з 14.02.2025, також ним не вчинено спроби переховуватися від досудового розслідування.
Також прокурор посилався на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який також є надуманим з огляду на давність учинення правопорушення, за яким повідомлено про підозру, й відсутність інформації про нові правопорушення, вчинені ОСОБА_5 , інформації про його будь-яку іншу протиправну діяльність у судовому не надано.
Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
У зв'язку з викладеним, клопотання є доведеним і його слід задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, зважаючи на дію воєнного стану та те, що ОСОБА_5 підозрюється, у тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відсутні підстави для визначення розміру застави. На думку слідчого судді, застосування застави як запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на характер вчиненого протиправного діяння, зокрема, здійснення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України у проведенні мобілізаційних заходів, що вчинено шляхом підробки офіційних документів, в тому числі зважаючи, що ОСОБА_5 є посадовою особою органу місцевого самоврядування прикордонної територіальної громади.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного.
Строк закінчення дії ухвали - 14 квітня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1