Справа № 750/2315/25
Провадження № 1-кс/750/761/25
19 лютого 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сеньківка Чернігівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр», одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -
18.02.2025 слідчий в ОВС СВ Управління СБУ в Чернігівській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав. Слідчий підтримав заявлене клопотання.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зважаючи на необгурнтованість повідомленої підозри за ч. 1 ст. 114-1 КК України та необґрунтованість заявлених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник зазначив про визнання підозрюваним своєї вини в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, однак відповідні дії щодо підробки документів не свідчать про перешкоджання діяльності ЗСУ. Захисник звернув увагу на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, наявність офіційного місця роботи, тривалий час здійснення досудового розслідування, про яке було відомо підозрюваному й який не протидіяв досудовому розслідуванню. Просив застосувати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Підозрюваний, підтримавши аргументи свого захисника, пояснив, що підроблялися документи для мобілізації водіїв, оскільки ніхто не хотів працювати за низьку заробітну плату в КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр», наміру перешкоджати ЗСУ не мав.
Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Слідчим відділом Управління СБУ в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023270000000171 від 05.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ст. 336, ч. 1 ст. 366 КК України.
14.02.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
У судовому засіданні захисник і підозрюваний заперечили обґрунтованість повідомленої підозри за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
На думку слідчого судді, досліджені у судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що підозра ОСОБА_6 в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, є обґрунтованою, зважаючи на наступне.
Частиною 1 ст. 114-1 КК України передбачено відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
У судовому засіданні ОСОБА_6 визнав факт підробки у жовтні 2023 року договору на співвиконання робіт по мобілізаційному договору № 85/1 від 19.12.2022. Саме на підставі зазначеного договору в подальшому заброньовано в тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_10 , вилученими у останньої документами. Допитані в ході досудового розслідування як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що до їхнього працевлаштування в КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр» та бронювання повідомляли директору цього закладу, що їм вже вручали військовослужбовці ТЦК та СП повістки за мобілізацією. Зміст зафіксованих розмов під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій також свідчить, що підроблення документів було здійснено саме для оформлення бронювання працівників КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр». Проаналізовані в судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що ОСОБА_6 міг вчинити спільно з іншими особами підроблення документів для уникнення працівниками закладу, де він працює директором, мобілізації, що вказує на можливе перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, незважаючи на мотиви цих дій і їх безоплатність, а отже це свідчить про обґрунтованість повідомленої підозри.
За змістом ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, найтяжчий з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги характер вчинених протиправних діянь, їх тяжкість, вчинення правопорушень під час дії воєнного стану, шляхом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України; також враховано вік підозрюваного, стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_6 після повідомлення йому про підозру в учиненні зазначених кримінальних правопорушень, розуміючи, що його протиправну діяльність викрито показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , може незаконно вплинути на цих свідків, а також на іншого співучасника, з метою зміни ними показань на свою користь на підтвердження своєї позиції захисту.
Прокурор у судовому засіданні посилався на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_6 , розуміючи тяжкість вчиненого злочину, з метою уникнення покарання може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом безперешкодного виїзду за кордон, оскільки має закордонний паспорт України, проживає поряд із державним кордоном України з російською федерацією, що дає йому змогу безперешкодно здійснити перетин державного кордону України. З таким твердженням прокурора не можливо погодитися, оскільки легальний виїзд за кордон (саме про законний виїзд йде мова в клопотанні) підозрюваного ОСОБА_6 , який є військовозобов'язаним, зважаючи на дію правового режиму воєнного стану, є не можливим, більш того такий виїзд не можливий до країни-агресора через бойові дії. Останній має офіційне місце роботи, сталі соціальні зв'язки та не вчиняв зазначених дій, знаючи про це провадження понад рік, з часу проведення обшуків у КЗ «Городнянський міжшкільний ресурсний центр»; з часу повідомлення про підозру, з 14.02.2025, також ним не вчинено спроби переховуватися від досудового розслідування.
Також прокурор посилався на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який також є надуманим з огляду на давність учинення правопорушення, за яким повідомлено про підозру, й відсутність інформації про нові правопорушення, вчинені ОСОБА_6 ; інформації про його будь-яку іншу протиправну діяльність у судовому не надано.
Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
У зв'язку з викладеним, клопотання є доведеним і його слід задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, зважаючи на дію воєнного стану та те, що ОСОБА_6 підозрюється, у тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного.
Строк закінчення дії ухвали - 14 квітня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1