П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/14929/24
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за позовом адвоката Оставненко Інни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2024 року адвокат Оставненко І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просила:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з 26.03.2024 розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058- IV), тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2021-2023 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії;
Окрім цього, у позові ставилося питання про звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог адвокат пояснює, що її довірителька перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримувала пенсію за вислугу років, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), обчислену із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Далі адвокат зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону №1058-IV та просила здійснити її обрахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки.
ГУ ПФУ в Одеській області призначило заявниці пенсію за віком, відповідно до положень Закону №1058-IV, однак під час обрахунку пенсії був застосований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Адвокат вважає дії територіального органу Пенсійного фонду протиправними та такими, що порушують конституційне право її довірительки на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 26.03.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону №1058- IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
В задоволенні іншої частини вимог суд відмовив.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у випадку, коли особі була призначена пенсія за вислугу років за Законом 1788-ХІІ, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058- IV, такий показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія передбачена іншим законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на обрахунок пенсії за віком, відповідно до Закону №1058- IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Посилаючись на те, що пенсія за віком відповідно до Закону №1058- IV позивачці призначена вперше, суд дійшов висновку, що пенсія підлягає перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року призначення пенсії.
Водночас, суд дійшов висновку про відсутність підстав виплати нарахованої пенсії та для звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
В апеляційній скарзі, ГУ ПФУ в Одеській області посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду в частині задоволення вимог скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що під час ухвалення рішення, суд першої інстанції не врахував, що частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що визначена частиною 2 статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або у випадку призначення пенсії вперше.
Як зазначає скаржник, позивачці пенсія за віком призначена у 2014 році згідно Закону №1788-ХІІ та вона перебуває на ній і наразі, але за іншим Законом № 1058-IV, тому у пенсійного органу відсутній обов'язок застосовувати при обчисленні пенсії за віком позивачці показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.
На переконання скаржника, правові підстави для обрахунку позивачці пенсії за віком, відповідно до положень Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки відсутні.
Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність аргументів скаржника.
Рішення суду адвокат вважає законним та обґрунтованим, а тому в задоволенні скарги просить відмовити, а рішення суду - залишити без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справа буде розглядатися в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 у 2014 році призначена пенсія за вислугу років, відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
26.03.2023 позивачка досягла 60-річного віку та звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058- IV, в якій просила перерахувати пенсію за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки,
На підставі заяви та наданих документів ГУ ПФУ в Одеській області перевело позивачку з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, яка обчислена при страховому стажі 40 років 8 місяців, середньомісячній заробітній платі 10685,49 грн (середній заробіток за 2014-2016 роки), обчислений за період з 01.07.2000 по 31.12.2023.
Під час обчислення розміру пенсії за віком позивачці, ГУ ПФУ в Одеській області відповідно до Закону №1058- IV застосувало показники середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Спірним питанням, в даному випадку, є визначення який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні має застосовуватись під час призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, з урахуванням того, що позивачка отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до положень Закону № 1788-ХІІ.
Суд першої інстанції, погодився з доводами адвоката Оставненко І.С., що при визначенні розміру пенсії Законом № 1058-IV, слід застосовувати середню заробітну плату по Україні за останні три роки, що передує її призначенні, а саме за 2021-2023.
Натомість скаржник заперечує можливість застосування вказаного розміру середньої заробітної плати для обчислення пенсії позивачки та вважає, що мало місце переведення з одного виду пенсії на інший.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (вище і далі - Закон № 1058-IV).
Згідно частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 10 Закону № 1058-ІV визначає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до частин 1-2 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 у 2014 році отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону № 1788-ХІІ, але у зв'язку з тим, що позивачка продовжувала працювати виплата пенсії була припинена.
З 26.03.2024 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до положень Закону № 1058-IV, а це свідчить, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а, де вказано, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до положень Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Відтак, з огляду на наведені вище норми права, слід дійти висновку, що за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-IV позивачка звернулася вперше і в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності застосування, під час обрахунку пенсії позивачки, показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, колегія суддів вважає недоречними та такими, що не засновані на вимогах наведеного вище законодавства.
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів вважає, що на ключові доводи апеляційної скарги відповідь надана.
У відповідності до ст. ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення - відсутні.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі за позовом адвоката Оставненко Інни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 18.02.2025.