Справа № 673/55/25
Провадження № 2-а/673/12/25
"14" лютого 2025 р. м. Деражня Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі:
головуючої судді - Грицишиної Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Довгаля П.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Деражня адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
09.01.25р. позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №14894 від 17.12.24р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП, прийнятої за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за від 10.12.24р. №223.
В обґрунтування зазначає, що після неодноразового надіслання документів, що підтверджують його право на відстрочку від мобілізації як багатодітного батька, він особисто 10.12.24р. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) для подання цих документів та отримання відстрочки. Проте, щодо нього було складено протокол, в якому зафіксовано порушення абзацу 4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також підпункту 4 п.1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.22р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: відмова від проходження військово-лікарської комісії.
Однак, вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови №14894 від 17.12.24р. йому інкриміновано порушення вимог абзацу 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч.1 додатку «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.22р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: невиконання обов'язку прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для вчинення передбачених у цих нормах дій.
Оскільки інкриміноване в постанові порушення не відповідає порушенню, зафіксованому в протоколі, а також враховуючи, що він сам добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважає оскаржувану постанову незаконною та просить її скасувати.
Позивач та його повноважний представник в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, наполягають на їх задоволенні з наведених у позові підстав.
Від відповідача, про час розгляду справи повідомленого належним чином, письмового відзивів суду не надходило.
На виконання вимог протокольної ухвали суду від 20.01.25р. відповідачем направлено належним чином засвідчену постанову №14894 від 17.12.24р., а також повідомлено, що наказ чи розпорядження про виклик ОСОБА_1 до ТЦК і СП не видавалися, оскільки 10.12.24р. він сам в добровільному порядку прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9КАС України).
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожнасторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як вбачається із оскаржуваної постанови №14894 від 17.12.24р., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за від 10.12.24р. №223.
Відповідальність за ст.210-1 КУПАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене, зокрема, в особливий період.
Указом Президента України №64/22 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Згідно абзацу 13 статті 1 Закону «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що 10.12.24р. щодо ОСОБА_1 складено протокол №223 від 10.12.24р., в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення, а саме: порушення абзацу 4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також підпункту 4 п.1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.22р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме зазначено: відмовився від проходження військово-лікарської комісії.
Так, відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно підпункту 4 пункту 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.22р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Водночас, в судовому засіданні встановлено, що в оскаржуваній постанові №14894 від 17.12.24р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення вимог абзацу 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч.1 додатку «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.22р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Так, ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачений обов'язок громадян з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМ України від 30 грудня 2022 року № 1487, покладений обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів прибувати за викликом, зокрема, до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
З вищезазначеного слідує, що в протоколі №223 від 10.12.24р. та прийнятій за результатами його розгляду постанові №14894 від 17.12.24р. зазначені різні склади та події адміністративних правопорушень, а саме: в протоколі зафіксовано відмову від проходження військово-лікарської комісії, а в постанові застосовано адміністративне стягнення за неприбуття до органів ТЦК та СП для вчинення передбачених законодавством про оборону дій.
Водночас, із змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_5 №1665 від 10.02.25р. вбачається, що позивач - ОСОБА_1 10.12.24р. в добровільному порядку прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
При цьому, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу та події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та зазначеного в постанові про адміністративне правопорушення №14894 від 27 травня 2024р., а саме: порушення вимог абзацу 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч.1 додатку «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.22р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», тому вказана постанова не відповідає вимогам КУпАП, винесена з порушенням вимог законодавства і підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 17.12.2024 року за №14894 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюєтьсяз дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 19 лютого 2025 року.
Суддя: Л. В. Грицишина