Справа №: 465/10550/24
3/465/253/25
17.02.2025
Суддя Франківського районного суду м. Львова Рудаков Д. І., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Франківського районного суду м. Львова поступили матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200579 від 19.12.2024, 19.12.2024 о 21:07 по вул. Героїв УПА, 73 Б у м. Львові, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспорти засобом «Volvo EX 30» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду, що призвело до технічних пошкоджень транспортних засобів і заподіяння матеріальних збитків, чим порушив вимоги п.10.9, п.2.3.б Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що жодних правил дорожнього руху він не порушував, натомість вважає, що потерпіла ОСОБА_2 порушила правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України, вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожнійрух», встановлено,що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.3б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Пунктом 10.10 ПДР України, передбачено, що рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в'їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю заборонений.
Заслухавши пояснення надані ОСОБА_1 , вивчивши представлені на розгляд адміністративні матеріали та дослідивши фактичні обставини у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що призвело до технічних пошкоджень транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 , правопорушником не надано.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджена наявними належними і допустимим доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200579 від 19.12.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- схемою місця ДТП від 19.12.2024;
- письмовими поясненнями, відібраними у ОСОБА_1 від 19.12.2024 про визнання вини;
- письмовими поясненнями, відібраними у ОСОБА_2 від 19.12.2024;
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Суд критично оцінює пояснення правопорушника ОСОБА_1 в частині того, що він мав право рухатись заднім ходом на вказаній ділянці дороги, оскільки п. 10.9 ПДР України, передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Разом з тим, слід звернути увагу на те, що водій автомобіля «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 створив небезпеку для руху, оскільки здійснив рух заднім ходом у межах смуги транспортного засобу назустріч загальному потоку.
При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У зв'язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який не переконався у безпечності руху та здійснив рух заднім ходом, наданих письмових поясненнях 19.12.2024 у яких він вину визнав, враховуючи його особу та матеріали адміністративної справи, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується в розмірі 0,2% розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 268, 283, 284 КпАП України, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Вилучене посвідчення водія НОМЕР_3 повернути.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Д. І. Рудаков