Справа № 570/4915/24
Номер провадження 6/570/7/2025
18 лютого 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовський О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Карпяк С.С.
заявниці (відповідачки) ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Удовиченко О.
озглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26.12.2024 року у справі № 570/4915/24, -
Покликаючись на те, що виконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача поставило відповідачку у скрутне становище, вона просить суд відстрочити та розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців.
Представник позивача подала суду заперечення. Зазначає, що відповідачка не надала доказів того, наявні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідачка не довела суду, що вона не має доходів, або що існують інші обставини, що ускладнюють виконання рішення суду. За наведеного просить суд відмовити у задоволенні заяви.
В судовому засіданні заявниця підтримала подану заяву. Пояснила суду, що вона є безробітною, не має доходів. Заявниця заздалегідь планує свої витрати, і рішення суду про стягнення з неї коштів на користь позивача було несподіваним, і воно зробить витрати відповідачки непрогнозованими. Так, відповідачка має двоє батьків, які є пенсіонерами, і вона їм допомагає матеріально. Чоловік після захворювання потребує постійної допомоги, і на його реабілітацію витрачаються значні кошти. Тому вона звернулася до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, а у подальшому також просить про розстрочення виконання рішення суду ще на 12 місяців. До суду, для розгляду зазначеної заяви, вона подала ті докази, які вважала за необхідне, і які їй рекомендували подати після консультації у юриста, інші подавати не буде. За наведеного просить суд задоволити подану заяву. Наприкінці розгляду справи уточнила, що вона просить суд про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.
В судове засідання позивач не з'явився.
В судовому засіданні представник позивача звернула увагу на те, що суд не може одночасно і відстрочити, і розстрочити виконання рішення суду. Заявниця не надала суду доказів того, що вона здійснює догляд за своїми батьками, чи що вони перебувають на її утриманні. Також не були надані докази витрат, які здійснюються заявницею на купівлю ліків і які, як вона зазначає, купує для реабілітації чоловіка. Навпаки, в матеріалах справи наявна довідка про доходи відповідачки, яку вона надала суду. В цій довідці зазначено, що у серпні 2024 року заявниця отримала дохід від продажу нерухомого майна в сумі 265852 грн. Отже, заявниця має кошти щоб виконати рішення суду. За наведеного просить суд відмовити у задоволенні заяви.
За результатами розгляду заяви суд дійшов наступних висновків.
Обставини, встановлені при розгляді справи.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 26.12.2024 року (справа № 570/4915/24) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість за Договором про надання послуг від 26.07.2024 року у розмірі 63 947 грн. (шістдесят три тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 15 коп. та 1 211 грн. 20 коп. судових витрат, а всього 65 158 (шістдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 35 коп.
Заява про перегляд заочного рішення суду від відповідачки не надходила.
Рішення суду набрало законної сили 26.01.2025 року.
Положення законодавства.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Згідно ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч.3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч.4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ч.5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Тлумачення положень ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що відстрочення та розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, за змістом вказаних норм права відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
Висновки суду.
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Відповідачка не довела суду наявність обставин, які є винятковими, що слугували б підставою для задоволення її заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Відповідачка зазначила про те, що не має доходів, проте про протилежне свідчить довідка про доходи від 24.01.2025 року, яку вона подала до заяви. В цій довідці зазначено, що у серпні 2024 року заявниця отримала дохід від продажу нерухомого майна в сумі 265852 грн. Отже, заявниця має кошти щоб виконати рішення суду.
Відповідачка зазначила про те, що рішення суду про стягнення з неї коштів не дозволяє спрогнозувати її майбутні витрати. Але це не є винятковою обставиною в розумінні положень ст. 435 ЦПК України, які б слугували б для задоволення поданої нею заяви.
Відповідачка зазначила про те, що є безробітною, але доказів того, що вона не може знайти роботу; або чи що вона знайшла роботу, але отримала відмову у працевлаштуванні, або що вона перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітна, не було надано суду. Та обставина, що відповідачка є безробітною, не є підставою для задоволення поданої заяви зважаючи на те, що відповідачка має реальну можливість виконати рішення суду про стягнення з неї грошових коштів.
Також суд не має підстав вважати як виняткові обставини заяви відповідачки про те, що вона утримує двох батьків пенсійного віку, оскільки доказів цього не було надано суду.
Пояснення відповідачки про те, що вона витрачає значні кошти на лікування чоловіка також не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки відповідачка відмовилася надавати докази на підтвердження таких витрат.
Суд також зважає на ту обставину, що якби відповідачка не порушувала б умов укладеного з позивачем договору, то у позивача були б відсутні підстави для звернення до суду з відповідним позовом про стягнення грошових коштів.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідачки про відстрочення виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26.12.2024 року у справі № 570/4915/24.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26.12.2024 року у справі № 570/4915/24 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Красовський О.О.