Справа № 569/2483/25
1-кс/569/1111/25
06 лютого 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, Рівненського району, Рівненської області, без місця реєстрації який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
Слідчий слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 04 лютого 2025 року, приблизно о 16:50 год., ОСОБА_5 , перебуваючи у приймальному відділенні КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради за адресою: м. Рівне, вул. Миколи Карнаухова, 25-а, достовірно знаючи, що поліцейський офіцер громади сектору поліцейських офіцерів громади відділу взаємодії з громадами Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 єпрацівником правоохоронного органу, який у форменому одязі із знаками розрізнення працівників поліції, опрацьовував виклик по факту неналежного виконання професійних обов'язків медичними працівниками за повідомленням ОСОБА_5 , який усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умиселна заподіяння тілесних ушкоджень, з метою підриву авторитету державних органів та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно завдав не менше чотирьох ударів кулаками рук в область голови ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді, закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови та обличчя.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень - ч.2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Рівне, Рівненського району, Рівненської області, без місця реєстрації, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, раніше не судимий.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, іншими зібраними доказами під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025181010000381 від 04.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
04.02.2025 року в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
05.02.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання в подальшому спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України - ОСОБА_5 :
- може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи відповідальність за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, так як постійного місця проживання не має, не працевлаштований, може вчасно не з'являтися на виклик слідчого для проведення слідчих дій, об'єктивно підозрюється у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 5 років, спосіб та характер вчинення даного злочину являють підвищену суспільну небезпеку.
Крім того 29.01.2025 до Рівненського міського суду відносно ОСОБА_5 скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, які на даний час перебувають на розгляді у суді, а тому ОСОБА_5 усвідомлюючи відповідальність за вчинення ним злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування.
Крім того ОСОБА_5 неодноразово порушував обов'язки, які вказані в ухвалі щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуслідчого судді Рівненського міського суду та залишав місце проживання без повідомлення слідчого, прокурора чи суду.
може незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 отримавши клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу з додатками до нього знатиме місце проживання свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, дає підстав вважати, що підозрюваний може, незаконно на них впливати, чинити фізичний, психологічний тиск, заради зміни чи відмови від показань, з метою зменшення чи ухилення від відповідальності.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
В обґрунтування п.3 ч.2 ст.183 КПК України є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 перешкоджав кримінальному провадженню.
Зокрема, одразу після вчинення злочину ОСОБА_5 з метою уникнення затримання на місця його безпосереднього вчинення, намагався втекти, себе агресивно поводив, висловлюючи погрози в бік потерпілого.
Будучи затриманим ОСОБА_5 перешкоджав органу досудового розслідування у виконані завдань кримінального провадження щодо забезпечення неупередженого розслідування,а також виконання слідчим обов'язків щодо проведення слідчих (розшукових) дій та складання відповідних процесуальних документів. 04.02.2025 відмовився від підпису та отримання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, який був складений слідчим слідчого відділу Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 .
Вказані факти свідчать про те, що ОСОБА_5 перешкоджав вказаному кримінальному провадженню, а також намагався тим самим переховуватись від органу досудового розслідування.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, так як, будучи затриманим ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України продовжував висловлювати погрози в сторону потерпілої особи, що свідчить про те, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу може призвести до вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010000381 від 04.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
04.02.2025 року в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
05.02.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він раніше судимий, не одружений, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч.2 ст.345 КК України, за який законом передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, а також, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.345 КК України, за який законом передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, при обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 395 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, Рівненського району, Рівненської області, без місця реєстрації який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, а саме до 17 год. 30 хв. 05 квітня 2025 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 17 год. 30 хв. 04.02.2025 року.
Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_5 , під вартою - ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
Встановити строк дії ухвали до 17 год. 30 хв. 05 квітня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9