Справа № 359/13796/24
№ 359/13797/24
Провадження № 3/359/84/2025
№3/359/320/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
31 січня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, представника ОСОБА_1 - адвоката Лашутіна С.О. адміністративні матеріали, що надійшли від Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 КУпАП та ч.1 ст. 184 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2 , -
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за № 3/359/84/2025 (справа №359/13796/24) за ч. 3 ст.184 КУпАП та відносно ОСОБА_2 № 3/359/320/2025 (справа №359/13797/24) за ч. 1 ст.184 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, адміністративний матеріал по відношенню до ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП автоматизовано розподілено на головуючого суддю Вознюка С.М.
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченка Д.В. від 30 січня 2054 року передано адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2 за № 3/359/320/2025 359/13797/24 за ч. 1 ст.184 КУпАП судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюку С.М. для вирішення питання про об'єднання в одне провадження з адміністративними матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.184 КУпАП.
Розгляд вищезазначених адміністративних матеріалів було призначено на 31.01.2025 року.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №637406 від 13.12.2024 року, 27.11.2024 року о 13 год. 00 хв. в АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання, а саме: не вжила заходів, і як наслідок неповнолітній ОСОБА_3 , вчинив дрібне хуліганство, чим мати порушила ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №637404 від 13.12.2024 року, 27.11.2024 року о 09 год. 00 хв. в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не вжила заходів щодо забезпечення необхідних умов виховання, а саме: неповнолітній ОСОБА_4 вчинив дрібне хуліганство, чим мати порушила ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідальність за що передбачена ч.3 ст. 184 КУпАП.
Під час судового засідання, яке відбулося 31.01.2025 року судом на обговорення поставлено питання про об'єднання в одне провадження адміністративних матеріалів по відношенню до ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП та відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_5 та її представник - адвокат Лашутін С.О., а також ОСОБА_2 з'явилися в судове засідання та не заперечували щодо об'єднання в одне провадження вищезазначених адміністративних матеріалів.
Суд, заслухавши думку осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та представника ОСОБА_5 - адвоката Лашутіна С.О. ознайомившись з матеріалами справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані матеріали стосуються однієї події та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП та про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер - провадження № 3/359/84/2025 та справи № 359/13796/24.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вину по факту вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП не визнала та пояснила, що сина вона виховує належним чином, здійснює належний догляд за дитиною та займається її вихованням. Від класного керівника дізналась про конфлікт, який відбувся 27.11.2024 року між її сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та його однокласником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначила, що під час гри «Правда чи дія» мій син ОСОБА_8 вдарив по обличчю Першуту Едуарда, після чого, на перерві, ОСОБА_9 побив мого сина. Внаслідок чого мій син ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, саме: гематому вушної раковини справа та садна на поверхні шиї. Вважає, що працівники поліції не розібралися в ситуації, хто саме із хлопців вчинив дрібні хуліганські дії, і склали протокол на неї безпідставно. Оскільки докази її винуватості в матеріалах справи відсутні, просить провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвокат Лашутін С.О. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно неї протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, вважає, що в її діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження по справі з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП.
У судовому засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 пояснила, що дійсно мали місце події, зазначені у протоколі. Однак, вину у вчиненому правопорушенні вона визнає частково, оскільки вона належним чином виконує передбачені законодавством обов'язки щодо забезпечення необхідних умов виховання сина ОСОБА_3 . А також зазначила, що згодом хлопці помирилися.
Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, прийшов до висновку, що її у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 637406 від 13.12.2024 р., який складений та підписаний уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_2 ознайомлена та який нею власноручно підписано; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, а також копією її письмових пояснень, які містяться на окремому аркуші, в яких вона фактично вину у вчиненні правопорушення визнала та підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення; даними, що зафіксовані у копії витягу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України за № 209894735 від 27.11.2024 року щодо надходження на спеціальну лінію 102 повідомлення від працівника закладу охорони здоров'я про те, що в АДРЕСА_4 , до ББЛІЛ був доставлений на травмпункт неповнолітній ОСОБА_4 з діагнозом: підшкірна гематома вушної раковини справа, шиї та волосяної частини голови, зареєстрований в журналі єдиного обліку №29171 Бориспільського РУП; копією довідки лікаря травматолога, з якої вбачається, що 27.11.2024 року до лікарні було доставлено неповнолітнього ОСОБА_4 з діагнозом: забій, підшкірна гематома вушної раковини справа, волосистої частини голови, поверхневі садна передньої поверхні шиї; письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 та наданими ним поясненнями в судовому засіданні; копією свідоцтва про народження ОСОБА_10 25.07.2011 року, яким підтверджується його вік, а саме, що він неповнолітній.
Крім того в судовому засіданні досліджений відеозапис події, з якого вбачається, що саме ОСОБА_3 наносить тілесні ушкодження ОСОБА_4 .
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 12 даного Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей. Так, під невиконанням обов'язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання неповнолітніх. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів яких є нагляд за поведінкою дитини. Тому легковажне або байдуже ставлення батьків чи осіб, що їх заміняють, до поведінки дитини, відсутність належного контролю і її відповідністю нормам життя суспільства часто ведуть до здійснення дітьми правопорушень. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Поведінка малолітнього ОСОБА_3 , яка виразилась у тому, що останній вчинив бійку з неповнолітнім ОСОБА_4 , вказує на відсутність належного контролю з боку батьків за його поведінкою.
З огляду на це, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 щодо того, що її син хоч і вдарив ОСОБА_4 , але його дії були спровоковані, через конфлікт, який стався на передодні, не можуть слугувати підставою для визнання особи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки саме батьки повинні здійснювати належний нагляд за своїми дітьми з метою забезпечення їх виховання з відповідністю нормам життя суспільства, що є безпосереднім їх батьківським обов'язком, а не навчальний заклад чи будь-які інші установи та особи.
З аналізу представлених доказів суддя доходить висновку, що дії ОСОБА_2 досягли такого рівня невиконання батьківських обов'язків, що їх можна вважати саме ухиленням від виховання дитини або ж від забезпечення належних умов виховання дитини.
Таким чином, своїми діями, які виразились у невиконанні батьками обов'язків щодо виховання дитини, тобто ухилення матері, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього сина, ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП.
На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суддя виходить з наступного.
До обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника, суддя, на підставі ст. 34 КпАП України, відносить те, що правопорушення ОСОБА_2 вчинене вперше.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Також, суддя враховує, що за встановлених в ході судового розгляду обставин, сутичка була незначною, хлопці помирилися, та внаслідок дій малолітнього ОСОБА_3 значної шкоди здоров'ю ОСОБА_4 завдано не було.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У статті 22 КУпАП закріплено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Як було встановлено судом, при вчиненні ОСОБА_2 вказаного правопорушення, не було завдано значних збитків державним та суспільним інтересам, а також безпосередньо громадянам, що свідчить про фактичну відсутність суспільної небезпеки в її діянні.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушниці, її відношення до вчиненого, обставини, що пом'якшують відповідальність, та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що шкода суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам заподіяна не була та жодних тяжких наслідків від вчиненого не настало, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити її від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.
Саме усне зауваження суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_2 в подальшому, а також співмірним скоєному нею правопорушенню.
З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.1834 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
В той же час, суд заслухавши в судовому засіданні пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її представника - адвоката Лашутіна С.О. дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, прийшов до такого висновку.
Так, частина 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність для батьків або осіб, які їх замінюють в разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Тобто умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП є вчинення її неповнолітньою дитиною віком від 14 до 16 років адміністративного правопорушення.
Однак матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу, що вказує на наявність складу будь-якого адміністративного правопорушення в діях неповнолітнього ОСОБА_4 .
До протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 як доказ вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, долучено її письмові пояснення, пояснення її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 та дані, що зафіксовані у копії витягу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України за № 209915844 від 27.11.2024 року щодо надходження на спеціальну лінію 102 повідомлення від працівника закладу охорони здоров'я про те, що в м. Бориспіль Київської обл. по вул. Котляревського, буд. 1, до ББЛІЛ був доставлений на травмпункт неповнолітній ОСОБА_3 з діагнозом: забійна підшкірна гематома голови, зареєстрований в журналі єдиного обліку №29178 Бориспільського РУП.
З письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_3 який є однокласником ОСОБА_4 , вбачається, що 27.11.2025 року близько 13:00 год. він перебуваючи в ліцеї «Лідер», а саме в укритті, оскільки була повітряна тривога, отримав від свого однокласника ОСОБА_4 під час гри «Правди чи дія» ляпаса. Згодом, під час перерви, приблизно о 13 год. 30 хв. в коридорі до ОСОБА_3 підійшли хлопці та ОСОБА_8 і почали штовхатись. Потім ОСОБА_4 потягнув його вниз, на що ОСОБА_3 зробив так само і поваливши ОСОБА_4 на підлогу, сів на нього та дав пару ляпасів по обличчю. Потім вони почали наносити удари один одному.
Тобто вказані пояснення підтверджують факт того, що саме ОСОБА_3 , наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 , у зв'язку з чим суддя не може прийняти цей документ як доказ винуватості ОСОБА_1 .
Разом з тим, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису події, який триває понад 4 хвилини, і весь цей час ОСОБА_3 сидячи на ОСОБА_4 застосує фізичну силу та наносись удари. Вказаним відеозаписом беззаперечно підтверджується факт того, що ОСОБА_3 наносить удари ОСОБА_4 , чим вчиняє хуліганські дії.
Також сама ж по собі та обставина, що неповнолітній ОСОБА_4 був учасником цієї бійки, в той час як його однокласник наносив йому тілесні ушкодження, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_4 вчиняв дрібне хуліганство.
Водночас, як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_4 , останній повідомив, що 27.11.2024 року близько 09 год. 00 хв. він, перебуваючи в укритті ліцею «Лідер» грав в гру «Правда чи дія» та отримав завдання дати ОСОБА_11 по щоці. Пізніше на перерві близько 13 год. 30 хв. вони із хлопцями штовхалися між собою. Випадково ОСОБА_4 зачепив ОСОБА_3 , а той в свою чергу повалив його на підлогу, сів на нього та почав бити кулаками.
Отже, вказані вище письмові пояснення ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 як і інші долучені до протоколу документи в своїй сукупності не вказують на неправомірні дії неповнолітнього ОСОБА_4 .
Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які б підтверджували обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також факт вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ст. 173 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Зазначені обставини ставлять під сумнів наявність складу правопорушення за ст.173 КУпАП та мають тлумачитись на користь ОСОБА_4 .
Таким чином, в ході судового розгляду не здобуто доказів об'єктивного характеру, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з відсутністю доказів вчинення її сином ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, ознаки, якого передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дитини.
За наведеного, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки не містять належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в даній справі.
Отже, ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків, а саме не належним чином виконання батьківських обов'язків по вихованню свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП за, що передбачена адміністративна відповідальність батьків неповнолітнього за ч. 3 ст.184 КУпАП - нічим не доведено.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 184 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 33, ч.ч.1,3 ст.184, 245, 247, 268, 280, ч.2 ст. 284 КУпАП, суддя -
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 3/359/84/2025(справа №359/13796/24) за ч. 3 ст.184 КУпАП та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за 3/359/320/2025 (справа №359/13797/24) за ч. 1 ст.184 КУпАП, в одне провадження присвоївши спільний номер №3/359/84/2025 (справа №359/13796/24).
Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по притягненню останньої до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП, - закрити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; МФО 899998, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП, - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк