Справа № 147/152/25
Провадження № 1-кп/147/92/25
про продовження строку тримання під вартою
та призначення судового розгляду
19 лютого 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420240202240000594 від 14.11.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
29 січня 2025 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 з Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024022420000594 від 14.11.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України.
Ухвалою судді від 30 січня 2025 року справа призначена до підготовчого судового засідання.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.
18 лютого 2025 року прокурором ОСОБА_6 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що ризики передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховані на час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, на сьогодні не перестали існувати, тому в обґрунтування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам незаконно впливати на свідків. Наявність зазначених ризиків мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який вчинений в умовах воєнного стану, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване правопорушення обвинувачений може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, із якими разом проходив військову службу з метою зміни останніми показань, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, усвідомивши невідворотність покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, разом з тим, будучи без запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_4 без застосування запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, може зникнути та переховуватись від слідчого, прокурора та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначає, що згідно із ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. У зв'язку з наведеним, вважає, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 підтримав покликаючись на доводи, викладені в ньому, а також зазначив, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і підстави для застосування запобіжного заходу у більш м'якому виді відсутні.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого зазначивши, що воно необгрунтоване, повідомила, що її підзахисний не збирається ухилятися від суду, має міцні соціальні зв'язки, малолітню дитину на утриманні та раніше не притягався до кримінальної ідповідальності, тому просила змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_4 з клопотанням прокурора не погодився, просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання, дослідивши їх доводи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому та відповідно задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Частиною 3 статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Як вбачається з реєстру документів, які знаходяться у кримінальному провадженні за № №420240202240000594 від 14.11.2024, 30 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 27 лютого 2025 року включно.
Судом встановлено, що з моменту взяття ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. Наведені прокурором в клопотанні та судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Ризиками, які дають підстави суду продовжити обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою потрібно вважати: те, що обвинувачений може ухилятись від суду, адже вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі; перебуваючи на свободі може здійснювати незаконний вплив на свідків. Також, враховуючи особу обвинуваченого, який розлучений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків. Зі слів обвинуваченого він є підприємцем та має на утриманні малолітню дитину, однак жодних доказів на підтвердження цих обставин стороною захисту станом на день розгляду клопотання суду не надано.
Відповідно до норм чинного законодавства право на свободу та особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини.
Відповідно до ч. 2 ст.29 Конституції України та ст. 5 пункту 1 підпункту «с» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З врахуванням наведеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та тяжкості інкримінованого йому діяння, віку, стану здоров'я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів без визначення розміру застави.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому враховуючи ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.12.2024, суд вважає, що відсутні підстави для визначення обвинуваченому розміру застави.
Щодо доводів обвинуваченого та його захисника про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у більш м'якому виді, то на переконання суду, цілі і завдання запобіжного заходу не будуть дотримані при обранні обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, суд звертає увагу на те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме п.1, п.3 ч.1 цієї статті, не зменшились та не перестали існувати.
Разом з тим суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо необґрунтованості ризиків, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з тим, розгляд кримінального провадження ще не розпочато, оскільки справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
Під час розгляду клопотання судом, не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У матеріалах справи відсутні будь-які дані стосовно того, що відпали або зменшились ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, отже підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого необхідно задовольнити.
Щодо призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Під час підготовчого судового засідання судом поставлено на обговорення питання про можливість призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що обставин, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні суддею одноособово. Також просить викликати в судове засідання свідків згідно з реєстром до матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, виклику свідків та поклалися з цього приводу на розсуд суду.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.
Копію обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування обвинувачений та його захисник отримали 23.01.2025.
Дане кримінальне провадження підсудне Тростянецькому районному суду Вінницької області.
Обвинувальний акт складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону України.
Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає.
Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за №420240202240000594 від 14.11.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст. 27 КПК України, не встановлено.
В судове засідання викликати прокурора, обвинувачену, її захисника, потерпілого, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 314-316, 331, 336 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів - тобто до 19 квітня 2025 року включно.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №420240202240000594 від 14.11.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України на 11:30 годину 26 лютого 2025 року в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області.
Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.
Визначити резервну дату судового засідання у вказаному кримінальному провадженні - 15:00 годину 10 березня 2025 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання.
На ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 15:00 годині 19 лютого 2025 року.
Суддя ОСОБА_1