вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" січня 2025 р. Справа№ 910/3604/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
прокурор: Гонтар А.Д. (поза межами суду) (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 );
від позивача: Овчинников О.В. (в залі суду);
від відповідача: Коханій Т.В. (в залі суду);
при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест»
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024, повний текст рішення складено 25.09.2024
у справі № 910/3604/24 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест»
про стягнення неустойки, ціна позову 1 530 678,66 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
У березні 2024 року керівник Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся в суд з позовом в інтересах Міністерства оборони України з підстав ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор зазначив, що між позивачем і відповідачем укладено договір № 220/14/2/24/12 від 12 грудня 2023 р., заявки №№ 1 на період з 1-7 січня 2024 р., 4 від 4 січня 2024 р. на період з 15-21 січня 2024 р., 5 на період з 15-21 січня 2024 р., 7 від 10 січня 2024 р. на період з 22-28 січня 2024 р., 9 від 17 січня 2024 р. на період з 29 січня-4 лютого 2024 р., 11, 12 на період з 22-28 січня 2024 р., 13 на період з 5-11 лютого 2024 р., 16 на період з 12-18 лютого 2024 р., 17 на період з 19-25 лютого 2024 р. до договору, згідно з умовами яких відповідач зобов'язався у 2024 році здійснити постачання позивачу в обумовлені строки комплекти продуктів для військових частин, а позивач - прийняти та оплатити їх вартість на умовах договору.
Всупереч умов указаного договору відповідач прострочив передачу товару загальною вартістю 1 415 298,32 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 провадження у справі № 910/3604/24 в частині вимог про стягнення 1 313 652,99 грн штрафних санкцій закрито. Позов керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в іншій частині задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» на користь Міністерства оборони України 217 025,67 грн штрафних санкцій. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону 22 960,18 грн витрат по оплаті судового збору.
Рішення мотивоване тим, що прострочення виконання зобов'язань, порушення яких зафіксовані в актах № 1/прод від 8 січня 2024 р., 2/прод від 12 січня 2024 р., 3/прод від 19 січня 2024 р., 4/прод від 26 січня 2024 р., 5/прод від 2 лютого 2024 р., 6 /прод від 12 лютого 2024 р. склали понад 30 днів, № 7/прод від 20 лютого 2024 р. - 21 день. Доказів належної передачі товару за договором в установлений строк суду не надано. За прострочення відповідачем поставки товару за спірним договором позивач набув права вимагати від останнього сплати належних відповідно до умов п. 9.3.5. договору пені у розмірі 54 663,98 грн та штрафу у розмірі 1 476 014,68 грн, а всього штрафних санкцій у розмірі 1 530 678,66 грн. Наданий прокурором розрахунок штрафних санкцій проведений з дотримання вимог чинного законодавства, а також фактичних обставин щодо тривалості прострочення передачі товару за договором, тому приймається судом. Оскільки частина заявленої до стягнення суми штрафних санкцій відповідачем сплачена після звернення прокурора в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 1 313 652,99 грн неустойки відповідно до вимог п. п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає закриттю. Доказів належної оплати решти штрафних санкцій суду не надано. За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 624 ЦК України підлягає стягненню 217 025,67 грн. штрафних санкцій (1 530 678,66 грн-1 313 652,99 грн).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» подану на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24, та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах Міністерства оборони України до ТОВ «Трейд Граніт Інвест» відмовити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, мотивів за яких суд відхилив обрахунки позивача та прийняв за достовірні обрахунки прокурора, рішення не містить. Обраховуючи штрафні санкції, а саме визначаючи кількість днів прострочення виконання зобов'язань за кожною із заявок, суд прийняв доводи позовної заяви та посилався на порівняльну відомість замовлень, тобто на документ, який не передбачений умовами договору. Такий документ, як Відомість порівняння замовлених та поставлених продуктів харчування не передбачений умовами договору та не є належним підтвердженням факту його не виконання, а отже обрахунки, наведені прокурором в позові та прийняті судом, обчислені на підставі не належних доказів, тобто обчислені на підставі документу, який не передбачений умовами договору, як такий, що фіксує приймання товару за кількістю та строками. У зв'язку із чим, Як наслідок, ані кількість днів прострочення, ані сума визначена у позові до стягнення не є обґрунтованою. Більш з тим, не спростовано правильності обрахунку відповідача та Міністерства оборони України щодо сум штрафних санкцій сплачених за кожним з актом про порушення окремо.
Зважаючи на порушення представником замовника порядку та строків подання заявки, визначених п. 3.2., а саме заявка подана не за 7, а за 6 діб до дати постачання, враховуючи умову щодо звільнення від сплати штрафних санкцій, що викладена у п.9.3., у замовника були відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій за порушення, що зафіксовані в Акті про порушення № 7/прод щодо строків та кількості поставлених продуктів, а у постачальника були відсутні підстави для їх сплати.
На думку скаржника, аргументи прокурора про необхідність захисту інтересів держави, не є тими доводами, які обґрунтовують підстави подання позову прокурором, оскільки такі інтереси в повній мірі могло захищати Міністерство оборони України, яке є компетентним органом в розумінні ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», а тому і така підстава для вступу прокурора у справу як «відсутність компетентного органу» була відсутня. У даному випадку обставина, передбачена п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», повністю спростована, оскільки Міністерство оборони України, як суб'єкт владних повноважень наділено процесуальною правоздатністю та дієздатністю, має у своєму штаті співробітників, які за довіреністю представляють інтереси Міністерства оборони, приймають участь у судових засіданнях, подають процесуальні документи та вчиняють інші дії, направлені на представництво інтересів Міністерства оборони України, а як наслідок і інтересів держави, як позивача. Сам факт не звернення МОУ з позовом станом до 20.03.2024 не є належним доводом про неналежне представництво інтересів держави, оскільки на той час навіть дія договору не закінчена.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Прокурор та позивач письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засідання 28.01.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 28.01.2025 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до автоматизованого розподілу справу № 910/3604/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24. Призначено справу № 910/3604/24 до розгляду у судовому засіданні 12.11.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 задоволено заяву Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 12.11.2024 оголошено перерву до 10.12.2024 о 10:40 в режимі відеоконференції.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 09.12.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 05.12.2024, для розгляду справи № 910/3604/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 прийнято справу № 910/3604/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
10.12.2024 (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із участю його представника в адміністративній справі № 320/58629/24 засідання у якій призначено 10.12.2024 о 11.00 у Шостому апеляційному адміністративному суді.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» про відкладення розгляду справи № 910/3604/24 задовольнити. Відкладено розгляд справи № 910/3604/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 на 28.01.2025.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3604/24 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 12.12.2023 між позивачем і відповідачем укладено договір № 220/14/2/24/12, відповідно до якого відповідач зобов'язався у 2024 році здійснити постачання позивачу в обумовлені строки комплекти продуктів для військових частин, а позивач - прийняти та оплатити їх вартість на умовах договору.
Відповідно до п. 3.1, 3.2. договору комплекти продуктів у розрізі продуктів харчування згідно з каталогом продуктів постачаються на умовах DDP - на склад представника замовника визначеного у заявці відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню «Інкотермс» у редакції 2020 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження продуктів харчування під час їх транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.
Відповідач, за договором постачальник, здійснює постачання харчових продуктів на підставі заявки відповідно до асортименту каталогу продуктів, оформленої відповідно до п. 1.4. договору.
Заявка на постачання продуктів харчування терміном на 7 діб відповдіачу подається представником позивача, за договором замовника, відповідно до Додатку 15.3. у наступні терміни: при замовленні комплектів продуктів в розрізі харчових продуктів згідно каталогу продуктів - за 7 діб до поставки; у разі зміни кількості необхідних комплектів продуктів в розрізі харчових продуктів та/або місць постачання, а також у разі зміни асортименту (відповідно до специфіки виконання завдань) - за 5 днів до поставки, визначеною у заявці.
Після підписання договору (у т.ч. після укладення додаткових угод щодо включення військових частин до п. 1.2 договору) відповідач здійснює першу поставку комплектів продуктів у п'ятиденний термін згідно з заявкою представника позивача на відповідний період постачання.
Поставка комплектів продуктів у розрізі продуктів харчування згідно Каталогу продуктів здійснюється відповідачем у відповідній кількості, якості, асортименті, у пакуванні передбаченому вимоги додатку 15.4. та у терміни і до місць постачання, визначених у заявці представником позивача (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору приймання комплектів продуктів в розрізі харчових продуктів, визначених каталогом продуктів за кількістю та якістю здійснюється представником позивача відповідно до вимог чинного законодавства України у присутності представника відповідача.
Приймання харчових продуктів у вигляді комплектів продуктів згідно Каталогу продукції за кількістю та якістю оформляється Зведеним актом приймання-передачі забезпечення комплектами продуктів (п. 4.4. договору).
Розрахунки за договором проводяться шляхом оплати за фактично поставлені відповідачем та прийняті представником позивача комплекти продуктів за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі, протягом 30 календарних днів з дня надходження до позивача належним чином відповідних документів (п.6.1. договору).
Заявками до договору сторони погодили поставку продукції, а саме: за №№ 1 на період з 1-7 січня 2024 р. у строк до 16:00 год. 29 грудня 2023 р.; 4 від 4 січня 2024 р., 5 на період з 15-21 січня 2024 р. - до 16:00 год. 12 січня 2024 р.; 7 від 10 січня 2024 р. на період з 22-28 січня 2024 р. - до 16:00 год. 19 січня 2024 р.; 9 від 17 січня 2024 р. на період з 29 січня-4 лютого 2024 р. - до 16:00 год. 26 січня 2024 р.; 11, 12 на період з 22-28 січня 2024 р. - до 16:00 год. 19 січня 2024 р.; 13 на період з 5-11 лютого 2024 р. - до 16:00 год. 2 лютого 2024 р.; 16 на період з 12-18 лютого 2024 р. - до 16:00 год. 9 лютого 2024 р.; 17 на період з 19-25 лютого 2024 р. - до 16:00 год. 15 лютого 2024 р.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями указаних договору, заявок.
Поясненнями прокурора, представника позивача, наявними у матеріалах справи видатковими накладними №№ 25307/1, 25310/1 від 24.02.2024, 41366, 41389 від 26.02.2024, 38223, 38206, 38231 від 20.02.2024, 35581, 35597, 35574, 35580, 35579, 35560, 35550, 35567, 35553, 35594, 35589, 35556 від 19.02.2024, 33654, 33678, 33686, 33709, 33714, 33640, 33725, 33711, 33702, 33661, 33690, 33694, 33224, 33351, 33320, 33845, 33830, 33254, 33825, 33285, 33718, 33835 від 14.02.2024, 29637, 29640 від 09.02.2024, 25297, 25298 від 06.02.2024, 22976, 22403, 23003, 22416 від 02.02.2024, 19359 від 30.01.2024, 15400, 15391, 15384 від 26.01.2024, 17116 від 29.01.2024, 3216 від 12.01.2024, 6391, 6381 від 16.01.2024, 5471, 5480, 5484, 5488, 5494 від 15.01.2024, 217 від 04.01.2024, 6394, 6385 від 16.01.2024, 3218 від 12.01.2024, 15, 16 від 02.01.2024, 424 від 05.01.2024, 20805/2 від 01.01.2024, 217 від 04.01.2024, зведеними актами приймання-передачі за період 1-7 січня 2024р. №№ 3, 3/1, 1/1, 1, 2 від 07.01.2023, за період 8-14 січня 2024р. № 5/1 від 14 січня 2023 р., за період 15-21 січня 2024 р. № 8 від 21 січня 2023 р., за період 8-14 січня 2024 р. №№ 4, 5 від 14 січня 2023 р., за період 15-21 січня 2024 р. № 6 від 21січня 2023 р., за період 1 січня-19 лютого 2024 р. № 9, 10, 11, 11/1 від 19 лютого 2024 р., за період 15 січня-20 лютого 2024 р. № 12, 13, 14 від 20 лютого 2024 р., за період 22 січня-20 лютого 2024 р. №№ 15, 16, 17, 18 від 20 лютого 2024 р., за період 22 січня-19 лютого 2024 р. № 18/1 від 20 лютого 2024 р., актами про порушення договірних зобов'язань №№ 1/прод від 8 січня 2024 р., 2/прод від 12 січня 2024 р., 3/прод від 19 січня 2024 р., 4/прод від 26 січня 2024 р., 5/прод від 2 лютого 2024 р., 6/прод від 12 лютого 2024 р., 7/прод від 20 лютого 2024 р., відомостями порівняння замовлених та поставлених продуктів харчування стверджується, що відповідач прострочив передачу позивачу продукції загальною вартістю 1 415 298,32 грн.
Зокрема, прострочення виконання зобов'язань, порушення яких зафіксовані в актах № 1/прод від 8 січня 2024 р., 2/прод від 12 січня 2024 р., 3/прод від 19 січня 2024 р., 4/прод від 26 січня 2024 р., 5/прод від 2 лютого 2024 р., 6 /прод від 12 лютого 2024 р. склали понад 30 днів, № 7/прод від 20 лютого 2024 р. - 21 день.
Доказів належної передачі товару за договором в установлений строк відповідачем не надано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься у позові. Але якщо з відповіді на зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як вбачається із матеріалів справи, Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листом від 06.02.2024 № 37-5-6-336 вих-24 проінформувала МОУ про наявність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у даних правовідносинах, у тому числі шляхом пред'явлення позову.
МОУ з моменту отримання зазначеного листа з позовною заявою про захист своїх порушених прав та законних інтересів у даних правовідносинах не зверталось.
Надалі, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листом від 15.03.2024 № 37-5-6-714 вих-24 проінформувала МОУ про намір звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Однак, МОУ не зверталось до суду із відповідною позовною заявою.
Враховуючи викладене, прокурор правомірно представляє інтереси держави в особі МОУ у формі звернення прокуратури до господарського суду з цим позовом.
Таким чином, заперечення скаржника щодо наявності передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для звернення прокурора в суд з указаним позовом, необґрунтовані, оскільки як вбачається з матеріалів справи представництво прокурора в суді зумовлене порушенням інтересів держави, які полягають у забезпеченні належного стану матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, забезпечення відповідальності за невиконання зобов'язань перед державними органами та ефективного використання бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
З матеріалів справи слідує, що відповідач частково виконав договірні зобов'язання згідно з отриманими попередніми заявками, це свідчить про схвалення відповідачем заявок на постачання товару.
Відповідно до умов п. 9.3.5. договору при порушенні умов договору щодо термінів (строків) постачання харчових продуктів, постачання не в повному обсязі замовленої кількості продуктів харчування визначених заявками, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 100% від вартості недопоставленого або несвоєчасно постачальних харчових продуктів та пеню у розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості від несвоєчасно постачальних або непоставлених продуктів харчування.
Отже, за прострочення відповідачем поставки товару за спірним договором позивач набув права вимагати від останнього сплати належних відповідно до умов п. 9.3.5. договору пені у розмірі 54 663,98 грн, штрафу 100% від вартості недопоставленого або несвоєчасно поставлених харчових продуктів у розмірі 1 415 298,32 грн та штрафу за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% вказаної вартості від несвоєчасно поставлених або непоставлених продуктів харчування у розмірі 60 716,36 грн, а всього штрафних санкцій у розмірі 1 530 678,66 грн.
Наданий прокурором розрахунок штрафних санкцій, з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог, наданого до суду 10.09.2024, проведений з дотримання вимог чинного законодавства, а також фактичних обставин щодо тривалості прострочення передачі товару за договором.
Відповідно до платіжних інструкцій №№ 7242 від 28.03.2024, 8222 від 16.05.2024, 7877 від 25.04.2024, 8520 від 06.06.2024, 8002 від 02.05.2024, 8210 від 16.05.2024, 8181 від 15.05.2024, 8205 від 16.05.2024 відповідачем частково сплачено штрафні санкції на суму у розмірі 1 313 652,99 грн після звернення прокурора в суд з цим позовом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 1 313 652,99 грн.
Доказів оплати відповідачем штрафних санкцій у загальному розмірі 217 025,67 грн не надано, у зв'язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 217 025,67 грн з відповідача.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором з простроченням, доводів позивача не спростовано, з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 217 025,67 грн, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Посилання скаржника на несвоєчасність подання заявки на період з 19-25 лютого 2024 р. (акт про порушення № 7/прод) спростовуються тим, що з матеріалів справи вбачається, що заявку було подано 08.02.2024 зі строком постачання 15.02.2024, тобто як це передбачено умовами п. 3.2. договору завчасно за 7 діб до поставки, крім того, договором не передбачено відлік строку з моменту прийняття заявки постачальником.
Доводи скаржника про те, що позивачем не надано видаткових накладних, не відповідають наявним матеріалам справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що заперечуючи проти розрахунку штрафних санкцій, скаржником не надано власного контррозрахунку, як і не наведено обґрунтованих мотивів на спростування такого розрахунку.
Доводи скаржника не спростовують факт неналежного виконання останнім зобов'язань щодо поставки продуктів харчування, який зафіксовано у актах про порушення договірних зобов'язань, при цьому, скаржником не спростовано факти порушень, викладені у відповідних актах, згідно із умовами п. 7.4 договору.
Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Хаджинастасиу проти Греції»).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Граніт Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/3604/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 910/3604/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 19.02.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич