Постанова від 17.02.2025 по справі 910/3629/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Справа№ 910/3629/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 17.02.2025 у справі №910/3629/24 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 (повний текст складено і підписано 04.09.2024)

у справі № 910/3629/24 (суддя - К.В.Полякова)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

2) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет», в якому просив:

1. усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом:

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» правом власності на нежитлову будівлю літера «С» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858336180000);

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет'правом власності на нежитлову будівлю літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858413180000);

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» правом власності на нежитлову будівлю літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858309780000);

2. усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва, із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану;

3. скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером загальною площею 1,57 га по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва із закриттям Поземельної книги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як власник спірної земельної ділянки, не приймав рішення щодо надання такої земельної ділянки у власність (користування) фізичним або юридичним особам, об'єкти нерухомого майна збудовані на такій земельній ділянці є самочинним будівництвом, а відтак право власності на них у відповідача або інших осіб не виникало, що свідчить про те, що всі правочини щодо такого нерухомого майна є нікчемними.

В суді першої інстанції у письмових поясненнях:

- позивач зауважив, що реєстрація права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв. м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв. м, (літ. П) загальною площею 103,2 кв. м, які розташовані по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва стала можливою лише внаслідок проведення неправомірних реєстраційних дій, за результатом яких територіальна громада міста Києва позбавлена права власності земельною ділянкою, що знаходиться за вказаною адресою;

- третя особа 1 зазначила, що спірна державна реєстрація здійснювалася іншим відділом Держгеокадастру з дотриманням вимог чинного законодавства;

- третя особа 2 вказала, що державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена за принципом випадковості та екстериторіальності, при цьому державний реєстратор не мав підстав для відмови в здійсненні такої реєстраційної дії за заявою відповідача.

Відповідач правом на подання позову в суді першої інстанції не скористався;

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 (повний текст складено і підписано 04.09.2024) у справі № 910/3629/24 позовні вимоги заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково:

- усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га, із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану;

- скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га із закриттям Поземельної книги;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції:

- встановивши, що для проведення первинної державної реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва ОСОБА_1 подано приватному нотаріусу рішення Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12, проте згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» судових рішень Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 по справі № 1206/3594/12 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не знайдено, а за результатами проведеної вказаним державним підприємством перевірки встановлено, що в центральній базі даних автоматизованої системи документообігу суду, в обліково-статистичній картці судової справи № 120/3594/12 вказане рішення суду відсутнє, дійшов висновку про те, що реєстрація громадянином ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м на спірній земельній ділянці здійснена на підставі рішення суду, що не приймалося Брянківським міським судом Луганської області 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12, а відтак укладені в подальшому між громадянином ОСОБА_1 та відповідачем договори дарування від 24.02.2016 №№ 152, 155, 158, 161, 164, 167, на підставі яких відповідач зареєстрував право власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , є нікчемними в силу закону;

- зважаючи на відсутність у громадянина ОСОБА_1. чи відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , відсутність дозвільних документів на будівництво на земельній ділянці зазначених об'єктів нерухомості, нежитлові будівлі літ. «Р» загальною площею 105,6 кв.м, літ. «С» загальною площею 103,2 кв.м та літ. «П» загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 є об'єктами самочинного будівництва, право власності на які не виникло;

- встановивши, що відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою на земельній ділянці з кадастровий номером 8000000000:90:106:0003 наявні лише залишки будівлі під літ. «Р», дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення земельної ділянки з кадастровий номером 8000000000:90:106:0003 територіальній громаді міста в особі Київської міської ради шляхом звільнення від залишків будівель і споруд, а саме залишків будівлі під літ. «Р» та паркану.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва суд першої інстанції виходив з того, що:

- застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними правочинів щодо відчуження майна. Визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом (такі висновки викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17 та від 02.06.2021 у справі № 509/11/17 відповідно);

- отже права позивача як власника земельних ділянок порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю або споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з'явилися безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження, а відтак належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га із закриттям Поземельної книги, суд першої інстанції зазначив про те, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про спірну земельну ділянку, яка незаконно сформована на земельній ділянці комунальної власності з цільовим призначенням, порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 в частині відмови у задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва шляхом припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р" загальною площею 105,6 кв.м, літера «П» загальною площею 103,2 кв.м. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 залишити без змін.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення в оскаржуваній частині відмови у задоволенні прозову прийнято з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції не враховано, що у даному спорі реальне поновлення права територіальної громади міста Києва в особі позивача щодо спірної земельної ділянки можливо лише у разі застосування всіх обраних прокурором способів захисту в комплексі так як:

- вимоги про усунення перешкод у користуванні шляхом припинення володіння відповідачем земельною ділянкою площею 1,57 га по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва шляхом: припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м, літера «П» загальною площею 103,2 кв.м. є належним способом захисту визначеним законодавством, а задоволення такої вимоги відновлює становище, яке існувало до проведення оспорюваної державної реєстрації, що відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України;

- суд першої інстанції залишив поза увагою те, що не припинивши право володіння на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна за відповідачем виникає перешкода в реалізації позивачем речових прав на земельну ділянку та, як наслідок, відповідач має можливість знову звернутися до позивача у зв'язку з тим, що на спірній земельній ділянці зареєстровано відповідне майно;

- задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану та в частині скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га із закриттям Поземельної книги, судом першої інстанції не враховано, що відмова у задоволенні позовних вимог про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі унеможливлює виконання рішення суду у даній справі, так як за відповідачем в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на спірні будівлі та що, з огляду на презумпцію правомірності відомостей з вказаного реєстру, існує велика ймовірність відчуження спірного об'єкту нерухомого майна, що в подальшому може привести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у цій справі внаслідок реєстрації права власності за іншими особами.

Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу керівника Київської міської прокуратури у справі № 910/3629/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24, ухвалено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/3629/24 призначено до розгляду на 04.11.2024 об 11 год. 00 хв., витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи 910/3629/24.

10.10.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

14.10.2024 до суду від третьої особи 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа 1, з посиланням на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, просить приєднати відзив до матеріалів справи, врахувати його та прийняти законне та обґрунтоване рішення

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2024 № 09.1-08/4108/24, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 27.10.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3629/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 справа № 910/3629/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.2024 о 09 год. 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.12.2024 о 10 год. 20 хв.

У зв'язку з відпусткою судді Яковлєва М.Л., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 18.12.2024 по 10.01.2025 включно,ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 27.01.2025 о 10 год. 10 хв.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 № 09.1-08/311/25, у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3629/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 справа № 910/3629/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.02.2025 о 10 год. 00 хв.

11.02.2025 до суду від третьої особи 2 надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій заявник просив провести судове засідання, яке відбудеться 11.02.2025 о 10 год. 00 хв., без участі представника третьої особи 2

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.02.2025 о 10 год. 00 хв.

Станом на 17.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач і треті особи представників в судове засідання не направила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача і третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи прокурор та представник позивача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів та інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в оскаржуваній частині з прийняттям в цій частині нового рішення, з наступних підстав.

24.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексні номери 28420587, 28419088, 28418582 про реєстрацію за громадянином ОСОБА_1 на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12 права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858413180000), (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858336180000), (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858309780000), які розташовані по АДРЕСА_1 .

Також, 24.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери 28429594, 28425679, 28428898, 28424539, 28426657, 28422033 про реєстрацію за відповідачем на підставі договорів дарування від 24.02.2016 №№ 152, 155, 158, 161, 164, 167, укладених із громадянином ОСОБА_1, права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час, за інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.12.2023 № 0570202/3-16850 рішень щодо передачі (надання) вказаної земельної ділянки фізичним чи юридичним особам у власність (користування) Київська міська рада не приймала.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 055-10454 від 13.12.2023 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на земельній ділянці по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі м. Києва не надавались.

Згідно з витягом з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва станом на 01.02.2024 у даній системі не зареєстровані дозвільні документи, що надають право на проведення будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 або засвідчують прийняття в експлуатацію збудованих на даній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна.

Крім того, відповідно до вказаної інформації Департаменту земельних ресурсів та даних, що містяться в проекті землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, відповідач звернувся до Київської міської ради з клопотанням від 04.03.2020 № 611370144 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,57 га в оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва.

З огляду на те, що Київська міська рада протягом місяця не прийняла рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу, відповідач, згідно з вимогами ч. 3 ст. 123 ЗК України, надіслав до Київської міської ради повідомлення від 28.04.2020 № 28/04-2020 (вхідний Київської міської ради від 05.05.2020 № 695253539) про розроблення проекту землеустрою за відсутності відповідного рішення Київської міської ради, долучивши договір від 28.04.2020 № 0428, укладений із проектною організацією - ТОВ «Деметра Плюс».

У подальшому, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано ТОВ «Деметра Плюс» завдання на проектування від 13.05.2020 № МЗГ72019-6207.

За даними з Державного земельного кадастру 28.08.2020 державним кадастровим реєстратором відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за заявою відповідача від 27.08.2020 № ЗВ-8001328872020 зареєстровано земельну ділянку площею 1,57 га (кадастровий номер 8000000000:90:106:0003) по вул. Канальній, 1 у місті Києві, на якій відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходяться зазначені об'єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м.

При цьому визначено категорію земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - код 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку); вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури.

Зі змісту пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки вбачається, що вона проектується для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури. Також зазначено, що під час обстеження земельної ділянки вищезгадане нерухоме майно відсутнє, наявні лише руїни нежитлової будівлі літ. «Р», площа якої згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складає 105,6 кв.м.

З огляду на вказані обставини, у березні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва цим з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради у якому просив:

1. усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом:

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» правом власності на нежитлову будівлю літера «С» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858336180000);

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет'правом власності на нежитлову будівлю літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858413180000);

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» правом власності на нежитлову будівлю літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858309780000);

2. усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га по АДРЕСА_1 , із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану;

3. скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером загальною площею 1,57 га по АДРЕСА_1 із закриттям Поземельної книги.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції:

- встановивши, що для проведення первинної державної реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва ОСОБА_1 подано приватному нотаріусу рішення Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12, проте згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» судових рішень Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 по справі № 1206/3594/12 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не знайдено, а за результатами проведеної вказаним державним підприємством перевірки встановлено, що в центральній базі даних автоматизованої системи документообігу суду, в обліково-статистичній картці судової справи № 120/3594/12 вказане рішення суду відсутнє, дійшов висновку про те, що реєстрація громадянином ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м на спірній земельній ділянці здійснена на підставі рішення суду, що не приймалося Брянківським міським судом Луганської області 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12, а відтак укладені в подальшому між громадянином ОСОБА_1 та відповідачем договори дарування від 24.02.2016 №№ 152, 155, 158, 161, 164, 167, на підставі яких відповідач зареєстрував право власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , є нікчемними в силу закону;

- встановив, що зважаючи на відсутність у громадянина ОСОБА_1. чи відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , відсутність дозвільних документів на будівництво на земельній ділянці зазначених об'єктів нерухомості, нежитлові будівлі літ. «Р» загальною площею 105,6 кв.м, літ. «С» загальною площею 103,2 кв.м та літ. «П» загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 є об'єктами самочинного будівництва, право власності на яке не виникло;

- врахувавши, що за змістом положень чинного законодавства власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу положень законодавства не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, та що відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою на земельній ділянці з кадастровий номером 8000000000:90:106:0003 наявні лише залишки будівлі під літ. «Р», дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення земельної ділянки з кадастровий номером 8000000000:90:106:0003 територіальній громаді міста в особі Київської міської ради шляхом звільнення від залишків будівель і споруд, а саме залишків будівлі під літ. «Р» та паркану;

- встановивши, що застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними правочинів щодо відчуження майна та що права позивача, як власника земельних ділянок, порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно, а відтак належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно, відмовив у задоволенні позовних вимог про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва;

- встановивши, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про спірну земельну ділянку, яка незаконно сформована на земельній ділянці комунальної власності з цільовим призначенням, порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва, задовольнив позовні вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га із закриттям Поземельної книги.

Також суд першої інстанції встановив, що заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради при поданні даного позову був дотриманий, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції заступником керівника Київської міської прокуратури оскаржується лише в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, а відтак, враховуючи, що рішення в частині задоволення позовних вимог про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га, із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану та в частині задоволення позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га із закриттям Поземельної книги, а також в частині наявності у керівника заступника керівника Київської міської прокуратури законних повноважень звертатися з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, в цих частинах рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частинах задоволення позовних вимог про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га, із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану та задоволення позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га із закриттям Поземельної книги, а також в частині наявності у керівника заступника керівника Київської міської прокуратури законних повноважень звертатися з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Отже предметом розгляду під час апеляційного розгляду цієї справи є позовні вимоги про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Як встановлено вище, позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що позивач, як власник спірної земельної ділянки, не приймав рішення щодо надання такої земельної ділянки у власність (користування) фізичним або юридичним особам, об'єкти нерухомого майна збудовані на такій земельній ділянці є самочинним будівництвом, а право власності на них у відповідача або інших осіб не виникало.

Під час розгляду спору сторін по суд першої ці станції цілком вірно встановив, що зважаючи на відсутність у громадянина ОСОБА_1. чи відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва, відсутність дозвільних документів на будівництво на земельній ділянці зазначених об'єктів нерухомості, нежитлові будівлі літ. «Р» загальною площею 105,6 кв.м, літ. «С» загальною площею 103,2 кв.м та літ. «П» загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 є об'єктами самочинного будівництва, право власності на яке не виникло.

При цьому на даний час за відповідачем зареєстровано право власності на спірні об'єкти нерухомості, яке, встановлено вище, у нього не виникало.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об'єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373-16-ц).

Виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу володіння ним та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), колегія дійшла висновку, що у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об'єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об'єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб'єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об'єкт (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21).

За таких обставин, враховуючи, що на даний час за відповідачем зареєстровано право власності на спірні об'єкти нерухомості, яке насправді не існує і нікому не належить, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неефективність обраного способу захисту в частині позовних вимог про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва та відсутність підстав для їх задоволення.

Також колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що:

- задоволення вимоги про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва відновлює становище, яке існувало до проведення оспорюваної державної реєстрації, що відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України;

- не припинивши право володіння на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна за відповідачем виникає перешкода в реалізації позивачем речових прав на земельну ділянку та, як наслідок, відповідач має можливість знову звернутися до позивача у зв'язку з тим, що на спірній земельній ділянці зареєстровано відповідне майно.

При цьому колегія суддів також враховує і викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 495/1059/18 наступні правові висновки:

« 8.42 Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

8.43. Диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача.

8.44. Разом із цим надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог суперечить завданню цивільного судочинства, яким відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

8.45. Якщо позивач заявляє вимогу, яка за належної інтерпретації може ефективно захистити його порушене право, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, оскільки це призведе до необхідності повторного звернення позивача до суду за захистом його прав (які за наведених умов могли бути ефективно захищені), що не відповідатиме принципам верховенства права та процесуальної економії (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 117-118 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

8.46. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (підпункт 11.12) та від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).».

Колегія суддів вважає, що за обставин, які склалися позовні вимоги про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва може ефективно захистити порушене право позивача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення, яким такі позовні вимоги задовольняються.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про вимоги про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог, в решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 залишається без змін.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольняється повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом та з апеляційною скаргою покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про вимоги про припинення володіння відповідача правом власності на нежитлові будівлі літера «С» загальною площею 103,2 кв.м, літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальна, 1 у Дарницькому районі міста Києва скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 залишити без змін.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі № 910/3629/24 в такій редакції:

Позовні вимоги заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по вулиці Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом:

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) правом власності на нежитлову будівлю літера «С» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858336180000);

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) правом власності на нежитлову будівлю літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858413180000);

- припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) правом власності на нежитлову будівлю літера «П» загальною площею 103,2 кв.м по вул. Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 858309780000);

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по вулиці Канальній, 1 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га по вул. Канальній, 1, у Дарницькому районі міста Києва, із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га по вул. Канальній, 1, у Дарницькому районі міста Києва із закриттям Поземельної книги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 15 140 (п'ятнадцять тисяч чотириста) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарни в сумі 13 626 (тринадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн..

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарському суду міста Києва матеріали справи № 910/3629/24.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2025

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун