ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1020/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024
по справі №915/1020/24
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»
про стягнення заборгованості в загальній сумі 76566,24 грн.
суддя суду першої інстанції - Ільєва Л.М.
місце винесення рішення: м. Миеколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул. Фалєєвська, 14,
повний текст рішення складено та підписано: 04.11.2024.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про стягнення заборгованості в загальній сумі 76566,24 грн., посилаючись на наступне.
Між АТ «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нібулон» укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 за №8211375. Замовник послуг ТОВ СП «Нібулон» ініціював приєднання до договору (прийняв в цілому умови публічного договору) шляхом подання «Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом» від 24.03.2020 р. № 1429113/2020-001. Так, укладення договору було погоджено перевізником шляхом оформлення «Повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом» від 26.06.2020 № 40-14291113/2020-0001, код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Як зазначає позивач, ТОВ СП «Нібулон» проводить навантаження зернових вантажів на під'їзній колії згідно з договором про подачу та забирання вагонів від 13.06.2022 за № П/М-2218, відповідно до п. 6 якого загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзду колію однією групою, не більше 16 одиниць. Здача вагонів проводиться на місцях завантаження.
При цьому, як стверджує позивач, ТОВ СП «Нібулон» надане електронне «Замовлення про надання окремих послуг» № 14291113/2021-0008 від 10.10.2021 до договору про надання послуг, на яке перевізником було надано «Повідомлення замовнику про умови надання окремих послуг» від 12.10.2021 дозвіл № 43-14291113/2021-0002 щодо погодження організації накопичення вагонів на станції накопичення Ромодан максимальною кількістю 54 вагона. Також відповідачем подано заявку від 08.03.2024 № 54/128/2-24 на накопичення вагонів по станції Ромодан Південної залізниці.
Так, позивач вказує, що для забезпечення заявки відповідача на 10.03.2024 під навантаження вантажу кукурудза на станцію Ромодан Південної залізниці прибули 50 порожніх власних вагонів № 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388, 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873, 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276, 58521501, 58525882, а далі проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно з умовами договору. Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної, затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ-23.
Перша партія з 16 вагонів №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388 подана під навантаження, про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 32 від 09.03.2024 о 00-40 год. Навантажені вагони були забрані з під'їзної колії, про що складена пам'ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 29 від 09.03.2024 о 14-50 год. Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин що залежать від вантажовласника, був складений акт загальної форми ГУ-23 № 109 від 09.03.2024 о 14-50 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 № 110 від 10.03.2024 о 05-40 год.
Друга партія з 16 вагонів №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 подана під навантаження, про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 33 від 09.03.2024 о 16-00 год. Навантажені вагони були забрані з під'їзної колії, про що складена пам'ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 30 від 09.03.2024 о 21-30 год. Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин що залежать від вантажовласника, був складений акт загальної форми ГУ-23 № 112 від 09.03.2024 о 21-30 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 № 116 від 10.03.2024 о 05-40 год.
Третя партія з 16 вагонів №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 подана під навантаження, про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 34 від 09.03.2024 о 22-40 год. Навантажені вагони були забрані з під'їзної колії, про що складена пам'ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 31 від 10.03.2024 о 03-50 год. Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин що залежать від вантажовласника, був складений акт загальної форми ГУ-23 № 114 від 10.03.2024 о 03-50 год. Після закінчення затримки складено акт загальної форми ГУ-23 № 117 від 10.03.2024 о 05-40 год.
Четверта партія з 2 вагонів №№ 58521501, 58525882 подана під навантаження, про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 № 32 від 10.03.2024 о 04-30 год. Навантажені вагони були забрані з під'їзної колії 10.03.2024 о 05-40 год., про що складена пам'ятка про забирання вагонів ф. ГУ-45 № 32. Наразі позивач вказує, що акти загальної форми ГУ-23 на затримку вагонів не складались.
Як зазначає позивач, після навантаження та накопичення групи з 50 власних вагонів з вантажем кукурудза на коліях загального користування станції відправлення Ромодан регіональної філії «Південна залізниця» відповідачем була оформлена накладна від 10.03.2024 № 43821131 на відправлення цієї групи вагонів станція 402103 Чорноморськ-Порт-експ. регіональної філії «Одеська залізниця». Вантаж прийнятий до перевезення 10.03.2024 о 05-40 год.
Також позивач вказує, що працівниками ПКОПД Полтави на станції Ромодан була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №10030055 на суму 63805,20 грн. (без ПДВ). Вказана накопичувальна картка була направлена ТОВ СП «Нібулон» для накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП), але вантажовласником була ініційована паперова версія документа, який підписаний із зауваженнями, що ТОВ СП «Нібулон» заперечує щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, оскільки вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопичуванням маршрутного поїзда відповідно до додатку 1-4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що засвідчено актом загальної форми № 119.
Наразі позивач посилається на п. 9 додатку 1-4 до договору про надання послуг, яким передбачено, що за послуги з накопичення вагонів замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до додатку 1-1 до договору (п. 9.1.);
- за затримку вагонів замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п. 9.2);
- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу та шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (п. 9.3).
За ствердженнями позивача, відповідач погодився зі стягненням плати за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» та плати за користування вагонами, але від нарахованого збору за зберігання вантажу відмовився.
Поряд з цим позивач зазначає, що згідно з пунктом 9 Правил зберігання вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 866/5087) за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Крім того, позивач посилається на п. 2.1.4 договору, яким визначено обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника, а також на п. 2.1.5 договору стосовно обов'язку відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 в задоволенні позову відмовлено.
В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом спеціальної послуги, за яку сплачується кореспондуючий тариф), отже не може кваліфікуватись як “матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як “вина» відправника.
Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів».
Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із вказаним, судовим рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 у справі №915/1020/24, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що у даному випадку судом першої інстанції було помилково об'єднано та ототожнено дві різні послуги в одну послугу: накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на станційних коліях, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного із Перевізником договору) та зберігання вантажу (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажу, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевізного документу - накладної відправником, відповідно до Правил № 644).
Позивач вважає, що збір за зберігання вантажу правомірно нарахований за час, коли вагони з вантажем знаходилися на коліях загального користування (коліях станції), без документів на перевезення (накладної), які зобов'язаний надати Відповідач і з причин, не залежних від залізниці.
За твердженням скаржника, судом першої інстанції внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів у їх сукупності, було неправильно установлено обставини, які мають значення для справи, а саме - помилково об'єднано та ототожнено дві різні послуги - послугу з накопичення вагонів та послугу зі зберігання вантажу.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/1020/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 доручено Господарського суду Миколаївської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №915/1020/24.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 по справі №915/1020/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
16.12.2024 матеріали справи №915/1020/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 по справі №915/1020/24.
Визначено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 по справі №915/1020/24 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Встановлено іншим учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.
20.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
26.06.2020 ТОВ СП «Нібулон» в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України, направлено АТ «Українська залізниця» (перевізнику) заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.2020. Заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020.
26.06.2020 АТ «Українська залізниця» (перевізнику) направлено ТОВ СП «Нібулон» (замовнику) інформаційне повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, яким позивач засвідчив прийняття від ТОВ СП «Нібулон» пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції від 25.02.2020, чинній на момент приєднання відповідача до умов договору, відповідна редакція якого міститься також за посиланням https://uz-cargo.com) його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання/користування власного вагону перевізника не є орендною платою.
Згідно з п. 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Пунктами 1.5., 1.6. договору передбачено, що він є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до Договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та п. 9.4. договору та законодавства.
Відповідно до п. 1.7 договору договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
Пунктом 1.10 договору визначено, що він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.
Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п. 2.1.4.);
- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5.);
- у строки, встановлені розділом 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7.);
Відповідно до п. 2.3 договору перевізник зобов'язаний, зокрема:
- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2);
- складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розділом 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5);
За умовами п. 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Відповідно до п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору у випадку відсутності або недостатності на особовому рахунку замовника коштів у розмірі, необхідному для оплати провізних та інших платежів, додаткових послуг, перевізник має право припинити надання послуг за договором, у т.ч., приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості перевізник має право, відповідно до ст. 51, 62 Статуту залізниць України, затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.
Відповідно до п. 10.3 договору документи направлені перевізником замовнику для підписання і не підписанні останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями, але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими замовником у строк встановлений нормативно-правовими актами або договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення, окрім випадків надання до них заперечень замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення перевізником документів замовнику, у т.ч. автоматизованими системами перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт не стосується порядку укладення та внесення змін до договору, визначених в розділі 9 Договору.
Пунктом 14 договору передбачено, що його невід'ємною частиною є додатки, зокрема: додаток 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»; додаток 1-4 «Умови накопичення вагонів».
Додаток № 1-4 до договору «Умови накопичення вагонів» (далі - додаток) містить наступні погоджені сторонами умови.
Відповідно до п. 1 додатку № 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі -накопичення вагонів).
Пунктом 2 додатку № 1-4 передбачено, що станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову (п. 3 додатку № 1-4).
Пунктом 4 додатку № 1-4 встановлено, що в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п. 5 додатку № 1-4 на станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Згідно з п. 6 додатку № 1-4 початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.
Пунктом 7 додатку № 1-4 передбачено, що часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником.
Відповідно до п. 8 додатку № 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
За умовами п. 9 додатку № 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом “Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (підпункт 9.1.);
- за затримку вагонів замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (підпункт 9.2.);
- за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору. Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується (підпункт 9.3.).
Відповідно до п. 10 додатку № 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Також з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2022 між АТ «Українська залізниця» та ТОВ СП «Нібулон» укладено договір про подачу та забирання вагонів при станції Ромодан Південної залізниці зі строком дії до 24.06.2027 р.
Відповідно до умов п. 1 вищевказаного договору від 03.06.2022 згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить користувачу та примикає через стрілочний перевід № 79 до колії № 28 Південного парку станції Ромодан Південної залізниці і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено на відстані 52 погонних метри від вістря стрілки № 79 - навпроти граничного стовпчика.
Пунктом 6 договору від 03.06.2022 р. передбачено, що: вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, становить не більше 16 вагонів.
Відповідно до п. 7 договору від 03.06.2023 про готовність вагонів до забирання з під'їзної колії власник передає залізниці повідомлення по телефону прийомоздавальнику вантажу та багажу або агенту комерційному станції особами, затвердженими наказом директора підприємства, з послідуючим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами.
Пунктом 8 договору від 03.06.2022 приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на місцях завантаження, вивантаження.
Відповідно до п. 9 договору від 03.06.2022 максимальна переборна спроможність вантажних пунктів: згідно п. 1.2.3 Додатку 6 до Правил обслуговувань залізничних під'їзних колій: навантаження: Пмакс = 0,98 (24-2)х 16: (1,10х 16/4+ 2,0) = 53 вагонів за добу зернових різних.
Пунктом 10 договору від 03.06.2023 встановлено, що час користування вагонами на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення від власника про готовність вагонів до забирання.
За умовами п. 11 договору від 03.06.2022 терміни виконання технологічних операцій з вагонами: Навантаження: зернові різні - 4 вагони х 1,10 год. з одночасною подачею 16 вагонів.
Відповідно до п. 14 договору користувач сплачує залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом № 1;
- за маневрову роботу за фактично виконану роботу згідно з Тарифним керівництвом № 1;
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- відшкодування витрат на утримання смуги відведення - згідно із розрахунком залізниці відповідно до витрат або на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів;
- інші збори і плати - згідно з Тарифним керівництвом № 1.
Збори і плати вносяться: 100% попередньою платою.
ТОВ СП «Нібулон» було подано позивачу заявку на накопичення вагонів від 08.03.2024 № 54/128/2-24, відповідно до якої відповідачем було замовлено послугу з накопичення вагонів.
Так, позивач вказує, що для забезпечення вказаної заявки відповідача на 09.03.2024 під навантаження вантажу зерно кукурудзи на станцію Ромодан Південної залізниці прибули 50 порожніх власних вагонів, які в подальшому подавались на навантаження окремими групами згідно умов договору. Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ СП «Нібулон» в період з 09.03.2024 по 10.03.2024 на станції Ромодан Південної залізниці проводило навантаження 50 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда, які надалі слідували по маршрутній відправці станція відправлення Ромодан Південної залізниці - Чорноморськ - Порт-експорт.
Так, на станцію Ромодан Південної залізниці позивачем було подано відповідачу ТОВ СП «Нібулон» пусті вагони під навантаження, що підтверджується пам'ятками про подавання, а саме:
- № 32 на 16 вагонів: №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388 (час передачі вагонів при подаванні 09.03.2024 о 00:40);
- № 33 на 16 вагонів: №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 (час передачі вагонів при подаванні 09.03.2024 о 16:00);
- № 34 на 16 вагонів: №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 (час передачі вагонів при подаванні 09.03.2024 о 22:40);
- № 35 на 2 вагони: №№ 58521501, 58525882 (час передачі вагонів при подаванні 10.03.2024 о 04:30).
Після закінчення вантажних операцій з вагонами ТОВ СП «Нібулон» проведено забирання вагонів, що підтверджується пам'ятками про забирання вагонів, а саме:
- пам'ятка № 29 про забирання 16 вагонів: №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388 (час фактичного забирання вагонів 09.03.2024 о 14:50);
- пам'ятка № 30 про забирання 16 вагонів: №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 (час фактичного забирання вагонів 09.03.2024 о 21:30);
- пам'ятка № 31 про забирання 16 вагонів: №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 (час фактичного забирання вагонів 10.03.2024 о 03:50);
- пам'ятка № 32 про забирання 2 вагонів: №№ 58521501, 58525882 (час фактичного забирання вагонів 10.03.2024 о 05:40).
У зв'язку з затримкою вагонів, пов'язаною з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, на коліях станції Ромодан Південної залізниці позивачем на засвідчення факту затримки вагонів з причин, що залежать від вантажовласника, були складені відповідні акти загальної форми ГУ-23 «Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження»:
- стосовно першої партії вагонів №№ 58534850, 58524679, 53234589, 58506064, 58530536, 58524950, 53230199, 58549734, 58518358, 58514159, 58514050, 58513854, 95591509, 58528647, 58506197, 53234388, які перебували під навантаження в період з 09.03.2024 р. о 14:50 по 10.03.2024 о 05:40, про що свідчать акти загальної форми ГУ-23 від 09.03.2024 № 109 та від 10.03.2024 № 110.
- стосовно другої партії вагонів №№ 58525411, 58515826, 95606703, 58524141, 53233540, 58548819, 58509662, 95600508, 53239588, 58530247, 58523382, 58547639, 53235412, 53236436, 58535766, 58516873 які перебували під навантаження в період з 09.03.2024 р. о 21:30 по 10.03.2024 р. о 05:40, про що свідчать акти загальної форми ГУ-23 від 09.03.2024 № 112 та від 10.03.2024 № 116.
- стосовно третьої партії вагонів №№ 95134268, 58504473, 58554148, 58511197, 58535691, 58506684, 58539081, 58503152, 58506437, 58542093, 95610309, 58517806, 58524265, 58512625, 58512393, 95228276 які перебували під навантаженням в період з 10.03.2024 р. о 03:50 по 10.03.2024 р. о 05:40, про що свідчить акти загальної форми ГУ-23 від 10.03.2024 №114 та № 117.
Після навантаження, вагони останньої групи виставлялись на станційні колії, де було сформовано маршрут.
З тексту вказаних актів форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час затримки вагонів, пов'язаної з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження.
До того ж, як було з'ясовано місцевим господарським судом під час розгляду справи, часовий період, відображений в Актах ГУ-23, збігається з умовами п. 6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001, що визнається позивачем.
ТОВ СП «Нібулон» зроблено заперечувальні написи на Актах ГУ-23 від 09.03.2024 №№ 109, 112 та від 10.03.2024 №№ 110, 116, 114, 117 «З вказаною обставиною «затримка вагонів» не згодні. Вагони з вантажем перебувають на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 до Договору».
10.03.2024 працівниками станції Ромодан Південної залізниці була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 №10030055 на суму 63805,20 грн. (без ПДВ), складення якої позивачем обґрунтовано затримкою вагонів, пов'язаною з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Детальний розрахунок заборгованості по накопичувальній картці форми ФДУ-92 від 10.03.2024 № 10030055 на загальну суму 63805,20 грн. без ПДВ (76566,24 грн. з ПДВ) виконаний позивачем на підставі Р. 3 п. 2.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво № 1, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4 грн. за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 5,139 грн. згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441.
Вказана накопичувальна картка форми ФДУ-92 підписана відповідачем із запереченнями щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, оскільки вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до додатку 1-4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Як з'ясовано судом та не заперечується сторонами у справі, відповідач погодився зі стягненням плати за вільним тарифом “організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» та плати за користування вагонами.
Натомість нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 від 10.03.2024 №10030055 на загальну суму 63805,20 грн. без ПДВ (76566,24 грн. з ПДВ) відповідачем не було сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом, який обґрунтовано здійсненням відповідачем затримки вагонів.
Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми збору за зберігання вантажу у розмірі 76566,24 грн.
За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин.
За приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 306 Господарського кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч.5 ст.307 Господарського кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст.909 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України).
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року N 457, та іншими актами законодавства України, в т. ч. Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 644 від 21.11.2020 року, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року за N 34, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 862/5083.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
П. 2 Статуту визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з п. 22, 23 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 року N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 863/5084, згідно з п. 1.1 яких на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року N 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за N 798/5989).
Відповідно до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).
Пунктом 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 N 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99 року за N 165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 року N 113, п. 3 яких зокрема визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/збирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, Актів загальної форми ГУ-23. Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватись працівником станції і вантажовідправником (абз. 1-4 п. 4 Правил N 113).
Згідно з абз. 5, 6 п. 4 Правил № 113 час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласник.
Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надається вантажовласнику (п. 2.6 Правил N 644).
Так, між сторонами по справі наявні спеціальні правовідносини у сфері перевезення вантажів залізницею, а саме маршрутним потягом. Вказане підтверджується тим, що 26.06.2020 позивач направив відповідачу повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001 від 26.06.2020, за яким позивач засвідчив прийняття пропозиції (акцепт) укладення вищенаведеного договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача - 8496, платника - 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.
За умовами п. 1.1 вказаного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, чинній як на момент приєднання відповідача до умов договору, так і в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у жовтні 2023 року, оприлюдненої 29.09.2023, що вводилась в дію 01.10.2023, крім змін до окремих положень, які вступали в дію з 27.10.2023 в частині пункту 4.1 додатку 1-3 до договору) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Так, договір № 40-14291113/2020-001 від 25.02.2020 року має спеціальні умови, що відносяться до «окремих послуг», що унормовано, зокрема, додатком N 1-4 до договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - «накопичення вагонів з вантажем». Додаток № 1-4 до договору є невід'ємною частиною останнього.
Виходячи з положень додатку № 1-4 «Умови накопичення вагонів» до договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить відповідачу, відповідно цілком очевидним є те, що навантажені вагони затримуються на коліях станції.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, що відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими договором відповідними можливостями та для проведення навантаження зернових вантажів на під'їзній колії Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Нібулон» між сторонами 03.06.2022 був укладений договір про подачу та забирання вагонів при станції Ромодан Південної залізниці, строк дії якого по 24.06.2027.
Згідно з п. 6 вказаного договору від 03.06.2022 загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 16 вагонів.
Отже, з урахуванням приписів додатку № 1-4 до договору та умов договору від 03.06.2022, у даному випадку метою відповідача при замовленні спеціальної послуги було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів.
При цьому, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, що є цілком очевидно, і на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору.
Тобто незалежно від обраного порядку оформлення накладної як-то на весь маршрутний поїзд, або на кожну партію окремо, окремі вагони/групи вагонів зі складу маршрутного поїзду не будуть відправлені до повного формування маршрутного поїзду обумовленої довжини, що повністю відповідає умовам договору та нормативних актів.
Поряд з цим слід зазначити, що оформлення/неоформлення окремої накладної на кожну групу вагонів з маршрутного потягу, або одного документа на весь маршрутний потяг ніяк не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 54 вагона з вантажем. Так, накопичення вагонів з вантажем (маршрут) у цьому випадку відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» та не має такого елементу, як вина відправника.
Колегія суддів зазначає, що складення актів форми ГУ-23 є обов'язком сторін, який встановлено умовами додатку N 1-4, за яким час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23. В актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
Тобто в умовах договору, що регулює спеціальну послугу, та відповідно до наведених вимог Правил користування вагонами та контейнерами сторони узгодили, що в актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що разом з тим є предметом послуги «Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується тариф.
Водночас, відповідно до п. 6, 7 додатку 1-4, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладної на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагона (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано «затримкою оформлення документів», а стало наслідком цілком законних дій обох сторін договору щодо «накопичення» маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного формування маршрутним поїздом установленої довжини він не міг бути відправленим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу згідно договору послугу з накопичення вагонів за попередньо погодженим планом, який мав ознаку «маршрутний», та за попередньою заявкою, без отримання якої відповідач не спроможний сформувати маршрутний поїзд, у зв'язку з чим, відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального, що не заперечується сторонами у справі. Інших платежів послуга «накопичення вагонів» не передбачає.
В свою чергу, відповідач отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в період з 09.03.2024 по 10.03.2024 фактично сформовано маршрутний поїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладна), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі за послугу накопичення, що визначено в п. 9 додатку № 1-4 до договору.
Водночас, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на п. 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, у редакції від 28.11.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 866/5087, та вважає, що відповідач мав сплатити перевізнику збір за зберігання вантажу внаслідок прострочення строку накопичення вагонів, та у ситуації, що склалася, наявна вина саме відповідача, яка пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження.
Пунктом 8 наведених Правил зберігання вантажів передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до п. 9 зазначених Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Положення наведених пунктів Правил свідчать про те, що нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці, та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Водночас, враховуючи те, що сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів та погодили специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати, з урахуванням характеру укладеного між сторонами договору, а також те, що накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний, та за попередньою заявкою, суд вважає, що відповідачем не було допущено порушення умов договору, а також нормативних актів при оформленні маршрутного потягу.
Безпідставними є доводи позивача про те, що у даному випадку саме акти загальної форми ГУ-23 фіксують час початку та час закінчення накопичення вагонів, у відповідності до умов договору та додатку до нього, та які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин затримки. Так, у спірних спеціальних правовідносин, які виникли між сторонами, вказані акти лише здійснюють роль документування часу перебування вагонів на коліях перевізника, а не належним доказом вини замовника, оскільки у даному випадку у зв'язку із формуванням потягу замовник не може передбачити період такого формування, тим більш, що останнім вивантаження продукції, яке врегульоване окремими строками, не проводилось.
Отже, позивач не довів існування обставин, з якими законодавець пов'язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів. Адже, затримка вагонів під час їх накопичення для формування маршрутного поїзда не може вважатись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду відсутні підстави для покладення позивачем на відповідача матеріальної відповідальності за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов додатку № 1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої ТОВ СП «Нібулон» спеціальної послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 915/305/22 та від 09.04.2024 у справі № 915/5/23, які підлягають врахуванню при розгляді цієї справи. Так, за висновками Верховного Суду, п. 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного поїзду, про, що також вказував відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток.
Оскільки спірні правовідносини врегульовані додатком до договору 1-4, який є невід'ємною частиною договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визначає умови організації накопичених вагонів, не підлягає застосуванню і п. 2.1.5 договору (згідно з яким «замовник зобов'язаний відшкодувати перевізнику витрати, пов'язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, зокрема, через інші причини, що не залежать від перевізника. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання сум з внесеної передоплати за кодом платника»), на який посилається АТ «Українська залізниця» в обґрунтування своїх доводів. Наразі суд зауважує, що відповідну затримку вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може бути покладено у вину відповідача в простої вагонів, адже, як вже зазначалось вище, технічна спроможність під'їзної колії на станції Ромодан Південної залізниці складає подача однією групою не більше 16 вагонів, а тому неможливість подачі одночасно під завантаження всіх 54 вагонів за спірною відправкою не залежала від дій відповідача. Поряд з цим позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у додатку №1-4 до договору «Умови накопичення вагонів».
За вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставне нарахування позивачем збору за зберігання вантажу у вищенаведених вагонах за спірною відправкою від 10.03.2024 та про відмову у позові.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та зазначає, що накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина відповідача.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях позивача з метою формування маршрутного потяга, про, що також вказував відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток.
Отже, скаржник не довів існування обставин, з якими пов'язується можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктом 9 Правил зберігання вантажів.
Окремо судова колегія зауважує, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21 зазначено, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ СП «Нібулон», акцептуючи укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, розраховувало на умови цього Договору, викладені у загальному доступі на відповідному сайті Залізниці, а тому подальше трактування окремих умов Договору з боку позивача, яке йде в розріз із суттю умов Договору та Додатку №1-4 до нього, дає підстави вважати, що поведінка позивача не є добросовісною.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин, оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 у справі № 915/1020/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.М. Принцевська