ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1042/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ- Сінявська Ганна Вячеславівна- на підставі довіреності;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» м. Одеса- Коваль Віктор Васильович - на підставі самопредставництво.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024, ухвалене суддею Желєзна С.П., м. Одеса, повний текст складено 10.10.2024
у справі № 916/1042/22
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» м. Одеса
про стягнення 2 220 386 грн. 31 коп.,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У червні 2022 року Приватне акціонерне товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» м. Одеса заборгованість у загальному розмірі 3 851 984 грн.26 коп., з яких 1 493 164 грн.80 коп. - сума основного боргу, 400 263 грн.70 коп. - пеня, 1 674 981 грн.93 коп. - штраф, 209 514 грн. 97 коп., інфляційні втрати, 74 058 грн.86 коп.,- 3% річних.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ обґрунтовані фактом порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0230-02024 від 01.01.2019 за період з липня 2019 року до лютого 2022 року.
12.07.2022 позивач подав до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 112 958 грн. 84 коп. та 3% річних в сумі 25 474 грн. 24 коп.
Також, 20.09.2022 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач просив закрити провадження в частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 493 164 грн. 80 коп., а позовні вимоги до відповідача про стягнення пені у розмірі 287 304 грн. 86 коп., штрафу у розмірі 1 674 981 грн. 93 коп., збитків від інфляції у розмірі 209 514 грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 48 584 грн. 62 коп. задовольнити.
Зі змісту заяви про закриття провадження у справі вбачається, що сплачені відповідачем 17.05.2022 кошти були зараховані позивачем в рахунок оплати основного боргу, а також частково в рахунок погашення пені та 3% річних.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.12.2022 по даній справі, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ було відмовлено у повному обсязі.
У задоволенні заяви про закриття провадження у справі судом було відмовлено у зв'язку з відсутністю заборгованості на дату відкриття провадження у справі.
Постановою Верховного Суду від 20.02.2024 касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ була задоволена частково, рішення від 05.12.2022 та постанова від 15.06.2023 були скасовані в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 287 304 грн. 86 коп., штрафу у розмірі 1 674 981 грн. 93 коп., збитків від інфляції у розмірі 209 514 грн. 97 коп., 3% річних у розмірі 48 584 грн. 62 коп., справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області; в іншій частині судові рішення залишено без змін.
У постанові від 20.02.2024 Верховний Суд наголосив, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість нарахування і стягнення штрафних санкцій та інфляційних втрат при порушенні користувачем строків оплати планових платежів за послуги передачі електричної енергії. Колегія суддів констатувала, що до правовідносин, які виникли у цій справі в частині стягнення пені та штрафу за порушення строків розрахунків за договором про надання послуг з передачі електричної енергії підлягають застосуванню положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.04.2020 № 766 щодо ненарахування пені та стягнення штрафу у період з 08.04.2020 до 26.01.2021. Водночас, суди помилково не перевірили та не встановили, чи містили розрахунки пені та штрафу періоди нарахування до 08.04.2020 та після 26.01.2021. Тому, під час нового розгляду справи, місцевому господарському суду необхідно належним чином перевірити здійснений позивачем розрахунок штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням початку та закінчення періодів таких нарахувань.
Під час нового розгляду справи Приватне акціонере товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ у поданих до суду 14.05.2024 письмових поясненнях наполягало на задоволенні заявлених вимог, стверджуючи, що позивач має право на нарахування пені за весь період невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд», м. Одеса обов'язку з оплати наданих послуг, а також на стягнення штрафу у розмірі 7% у випадку, якщо прострочення складає більше, ніж 30 календарних днів. Позивач зазначив, що за умовами п. 5.7 договору № 0230-02024 від 01.01.2019 сплачені кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим терміном погашення, у зв'язку з чим оплата формується наростаючим підсумком.
24.06.2024 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» надійшли пояснення, якими відповідач зазначив, що розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем до позову, є хибним, та не відповідає розрахунку штрафних санкцій, який надавався до претензії, вимоги за якою були задоволені відповідачем. Відповідач стверджував, що штрафні санкції можуть бути нараховані на прострочену оплату за умовами укладеного сторонами договору виключно після отримання акту та рахунка на оплату; під час розрахунку штрафу позивачем не було враховано реальні дати отримання відповідачем акту та рахунка на оплату, а також не враховано три банківських дні для оплати наданих послуг. Відповідач наголошує, що штраф був нарахований за ті періоди, коли у відповідача була наявна переплата за договором, що чітко можна встановити з розрахунку позивача, а також у періоди, коли прострочення складало більше 15, але менше 30 календарних днів. Відповідач вважав, що для розрахунку штрафних санкцій момент прострочення ним платежу слід було розраховувати за кожним актом окремо.
У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 19.08.2024, позивач наполягав на правильності здійсненого ним до позову розрахунку штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року у справі №916/1042/22 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд», м. Одеса на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ пеню у розмірі 247 979 грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 39 308 грн. 21 коп., відшкодовано судовий збір у розмірі 19 391 грн. 91 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що нарахування позивачем пені на поточну заборгованість на певну дату не утруднює можливість перевірки здійсненого розрахунку, оскільки нарахування пені за вказані періоди здійснювалось від 1 до 14 днів на окремі суми заборгованості, а, отже, шестимісячний строк для нарахування пені, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України у будь-якому випадку порушений не був. Крім того, суд зазначає, що заборгованість, на яку позивачем здійснено нарахування пені та 3% річних, станом на 29.01.2021 була новою заборгованістю, тобто, не включала заборгованість за попередній періоди.
Суд звертає увагу, на те що, розмір пені та 3% річних, право на стягнення яких має позивач, перевищує розміри пені та 3% річних, які були заявлені до стягнення позивачем, оскільки позивачем було зменшено їх розмір у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем раніше нарахованих санкцій. При цьому, їх розмір був розрахований шляхом віднімання сплачених відповідачем коштів (згідно платіжних доручень №1003, №1004 від 28.01.2022) від заявленої до стягнення суми пені та 3% річних.
Враховуючи вищевказане, господарський суд дійшов висновку про доцільність віднімання від суми пені та 3% річних, нарахованих позивачем, сум пені та 3% річних, добровільно сплачених відповідачем та прийнятих позивачем в якості такої сплати. Тому суд першої інстанції зазначив, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд»,м. Одеса на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі 247 979 грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 39 308 грн. 21 коп. з відмовою в іншій частині цих позовних вимог.
Також, враховуючи умови договору №0230-02024 від 01.01.2019, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність перевірки обставини прострочення відповідачем платежу понад 30 календарних днів. Суд зазначає, що у своїх поясненнях позивач, цитуючи вказаний пункт договору, чомусь вважає, що нарахування штрафу є можливим у випадку прострочення платежу понад 15 календарних днів, що не відповідає умовам договору. До того ж, згідно розрахунку, наданого позивачем, термін прострочення заборгованості протягом періоду з 16.07.2019 до 08.04.2020 та з 29.01.2021 до 23.02.2022 становив від 1 до 14 днів, що взагалі виключає можливість нарахування штрафу.
Крім того, суд зазначає, що визначення позивачем штрафу з посиланням на розмір заборгованості на певну дату за всіма раніше складеними актами одночасно при тому, що в цьому ж розрахунку зазначені конкретні дати та період прострочення платежу за кожним актом та рахунком, в даному випадку має наслідком неможливість перевірки встановлення того, прострочення оплати якої саме заборгованості відповідача відбулося понад 30 календарних днів. Для визначення розміру штрафу позивач мав розрахувати заборгованість окремо за кожним актом, що мало надати змогу визначити конкретну суму заборгованості, прострочення оплати якої становило понад 30 днів.
Отже, з урахуванням недоведеного нарахування позивачем штрафу (наявність у визначені ним періоди переплат відповідача, недоведеність існування у відповідача прострочень оплати боргу понад 30 календарних днів, це була нова заборгованість тощо), господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених позивачем до відповідача позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1 674 981 грн. 93 коп.
Також, господарський суд зазначив, що для перевірки обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку збитків від інфляції суду потрібно встановити дату виникнення заборгованості та час прострочення, тобто чи тривало прострочення менше або дорівнювало половині місяця, оскільки в такому випадку інфляційні нарахування не здійснюються. Проте, зі складеного позивачем розрахунку неможливо встановити місяці, заборгованість за які становила більше півмісяця для нарахування збитків від інфляції на певну суму заборгованості. Навпаки, зі складеного позивачем розрахунку вбачається, що період прострочення заборгованості відповідача становив від 1 до 14 днів, що виключає можливість нарахування збитків від інфляції взагалі. У зв'язку із чим господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування підстав для присудження до стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 209 514 грн. 97 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року у справі №916/1042/22 скасувати в частині незадоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд», м. Одеса 3% річних в розмірі 9 276 грн. 41 коп., інфляційних втрат в розмірі 209 514 грн. 97 коп. та штрафу в розмірі 1 674 981 грн. 93 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, наголошує на неправомірному зменшенні судом першої інстанції суми стягнення 3% річних шляхом застосування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.04.2020ь № 766, бо таке є помилковим та безпідставним, так як зазначена постанова стосується нарахування лише пені та штрафу у період з 08.04.2020 до 26.01.2021 та не стосується нарахування 3% річних
Щодо незадоволення вимог про стягнення штрафу та інфляційних втрат апелянт зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 674 981 грн. 93 коп., та інфляційних втрат у розмірі 209 514 грн. 97 коп., помилково прийшов до висновку про неможливість встановити місяці, заборгованість за які становила більше півмісяця для нарахування збитків від інфляції та штрафу на певну суму заборгованості. Судом першої інстанції не взяти до уваги додаткові пояснення позивача, в яких пояснювалися алгоритм розрахунку нарахованих ним штрафних санкцій та інфляційних.
Скаржник вказує, що у розрахунку містяться періоди прострочення за всіма фактами надання послуг, що мали місце при виконанні договору про надання послуг з передачі електричної енергії за період з 01.07.2019 по 23.02.2022.
Крім того, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги, що розрахунок штрафних санкцій у колонках «дата виникнення зобов'язання» та «дата закінчення зобов'язання» містить дати виникнення заборгованості з зазначенням періоду з першого по останній день розрахункового місяця.
Отже, скаржник вважає, що рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1 674 981 грн. 93 коп., інфляційних втрат у розмірі 209 514 грн. 97 коп. та 3% річних в розмірі 9 276 грн. 41 коп. було винесено при неповному з'ясуванні обставин та матеріалів справи, що мають значення для її вирішення, судом при розгляді справи не здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій та компенсаційних втрат.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 року прийнято колегією суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. до свого провадження справу №916/1042/22 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 у справі №916/1042/22, справу призначено до розгляду.
Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку
В судовому засіданні, представник скаржника підтримав свої доводи, викладені письмово в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу скаржника залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року у справі №916/1042/22 не потребує задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 30 вересня 2024 року у справі №916/1042/22 не потребує скасування, враховуючи таке.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАЕНЕРГОТРЕЙД» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0230-02024, згідно з пунктом 1.1 якого Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, далі - ОСП) зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (надалі - послуга) відповідно до умов цього договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАЕНЕРГОТРЕЙД» (користувач) зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
29.07.2019 внаслідок реорганізації шляхом перетворення відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у Приватне акціонерне товариство» утворено НЕК «Укренерго» як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків вказаного Державного підприємства відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, пункту 3.2 статуту НЕК «Укренерго».
Додатковою угодою від 21.09.2019, укладеною між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАЕНЕРГОТРЕЙД», вказаний договір про надання послуг викладено в новій редакції.
Відповідно до пункту 3.1 договору про надання послуг (тут і далі - в редакції додаткової угоди від 21.09.2019) планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором) та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.
Для розрахунків за договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
- плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
- фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (пункт 4.1 договору про надання послуг).
Згідно із пунктом 5.1 договору про надання послуг розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
За умовами пункту 5.2. договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього розділу відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж-до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
Згідно з пунктом 5.3 договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення корегує розмір наступних планових платежів.
Відповідно до пункту 5.4 договору про надання послуг у разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу.
Пунктом 5.5 договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з пунктом 5.6 договору про надання послуг сторони домовились, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
За умовами пункту 5.7 договору про надання послуг у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Абзацом 4 пункту 5.7 договору про надання послуг сторони погодили, що у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
Згідно п. 8.1 договору про надання послуг при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України.
Згідно наявних в матеріалах даної справи актів приймання - передачі послуг (т.1, а.с.50-74) за період з серпня 2019 року по лютий 2021 року вартість наданих відповідачу послуг складає:
за серпень 2019 року - 1235962 грн.;
за вересень 2019 року - 724581,60 грн.;
за жовтень 2019 року -829928.10 грн.;
за листопад 2019 року - 942378,35 грн.;
за грудень 2019 року - 984687,25 грн.;
за січень 2020 року - 1332258,62 грн.;
за березень 2020 року - 1294192,46 грн.;
за квітень 2020 року - 847215,00 грн.;
за травень 2020 року - 860720,08 грн.;
за червень 2020 року - 873212,74 грн.;
за липень 2020 року 1009300,99 грн.;
за серпень 2020 року - 1599795,73 грн.;
за вересень 2020 року 1494362,53 грн.;
за жовтень 2020 року - 1209601,20 грн.;
за листопад 2020 року - 1633910,32грн.;
за грудень 2020 року - 2339883, 42 грн.;
за січень 2021 року - 2094304,51 грн.;
за березень 2021 року - 2373224,92 грн.;
за квітень 2021 року - 1965997,01 грн.;
за червень 2021 року - 1968336,92 грн.;
за липень 2021 року - 2518496,29 грн.;
за серпень 2021 року - 2593925,32 грн.;
за вересень 2021 року - 2716777,36 грн.;
за жовтень 2021 року - 2845519,75 грн.;
за лютий 2021 року - 2303432,29 грн.
Вказані Акти підписані обома сторонами без будь - яких зауважень.
Також в матеріалах справи наявні рахунки-фактури (т.1 а.с. 75 - 199), зокрема:
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/07/2019 від 05.07.2019 - обсяг надання послуги становить 654,460 МВт-год - ставка тарифу 347,43 грн. - на суму 272 854,85 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/07/2019 від 10.07.2019 - обсяг надання послуги становить 654,460 МВт-год - ставка тарифу 57,40 грн. - на суму 45079,20 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/07/2019 від 15.07.2019 - обсяг надання послуги становить 654,460 МВт-год - ставка тарифу 57,40 грн. - на суму 45079,20 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/19/07/2019 від 19.07.2019 - обсяг надання послуги становить 654,460 МВт-год - ставка тарифу 57,40 грн. - на суму 45079,20 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/26/07/2019 від 26.07.2019 - обсяг надання послуги становить 654,460 МВт-год - ставка тарифу 312,14 грн. - на суму 245139,77 грн.;
- Рахунок-фактура №0230-02024/05/08/2019 від 05.08.2019 - обсяг надання послуги становить 594,064 МВт-год - ставка тарифу 312,14грн. - на суму 222517,37 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/09/08/2019 від 09.08.2019 - обсяг надання послуги становить 594,064 МВт-год - ставка тарифу 312,14грн. - на суму 222517,37 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/08/2019 від 15.08.2019 - обсяг надання послуги становить 594,064 МВт-год - ставка тарифу 312,14грн. - на суму 222517,37 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/08/2019 від 20.08.2019 - обсяг надання послуги становить 594,064 МВт-год - ставка тарифу 312,14грн. - на суму 222517,37 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/02/09/2019 від 02.09.2019 - обсяг надання послуги становить 927,040 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 129644,69 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/09/2019 від 05.09.2019 - обсяг надання послуги становить 927,040 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 129644,69 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/09/2019 від 10.09.2019 - обсяг надання послуги становить 927,040 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 129644,69 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/13/09/2019 від 13.09.2019 - обсяг надання послуги становить 927,040 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 129644,69 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/09/2019 від 20.09.2019 - обсяг надання послуги становить 927,040 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 129644,69 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/30/09/2019 від 30.09.2019 - обсяг надання послуги становить 1270,00 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 177606,96 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/10/2019 від 04.10.2019 - обсяг надання послуги становить 1270,00 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 177606,96 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/10/2019 від 10.10.2019 - обсяг надання послуги становить 1270,00 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 177606,96 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/10/2019 від 15.10.2019 - обсяг надання послуги становить 1270,00 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 177606,96 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/21/10/2019 від 21.10.2019 - обсяг надання послуги становить 1270,00 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 177606,96 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/31/10/2019 від 31.10.2019 - обсяг надання послуги становить 1159,260 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 162120,19 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/11/2019 від 05.11.2019 - обсяг надання послуги становить 1159,260 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 162120,19 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/11/11/2019 від 11.11.2019 - обсяг надання послуги становить 1159,260 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 162120,19 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/11/2019 від 15.11.2019 - обсяг надання послуги становить 1159,260 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 162120,19 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/11/2019 від 20.11.2019 - обсяг надання послуги становить 1159,260 МВт-год - ставка тарифу 116,54грн. - на суму 162120,19 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/27/12/2019 від 27.12.2019 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 242424,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/03/01/2020 від 03.01.2020 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 242424,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/01/2020 від 10.01.2020 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 242424,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/01/2020 від 15.01.2020 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 242424,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/01/2020 від 20.01.2020 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 242424,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/30/01/2020 від 30.01.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 205128,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/01/2020 від 10.01.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 205128,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/02/2020 від 10.02.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 205128,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/17/02/2020 від 17.02.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 205128,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/02/2020 від 20.02.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 205128,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/28/02/2020 від 28.02.2020 - обсяг надання послуги становить 1080,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 201398,40 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/03/2020 від 05.03.2020 - обсяг надання послуги становить 1080,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 201398,40 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/03/2020 від 10.03.2020 - обсяг надання послуги становить 1080,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 201398,40 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/16/03/2020 від 16.03.2020 - обсяг надання послуги становить 1080,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 201398,40 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/03/2020 від 20.03.2020 - обсяг надання послуги становить 1080,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 201398,40 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/26/03/2020 від 26.03.2020 - обсяг надання послуги становить 900,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 167832,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/03/04/2020 від 03.04.2020 - обсяг надання послуги становить 900,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 167832,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/04/2020 від 10.04.2020 - обсяг надання послуги становить 900,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 167832,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/04/2020 від 15.04.2020 - обсяг надання послуги становить 900,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 167832,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/22/04/2020 від 22.04.2020 - обсяг надання послуги становить 900,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 167832,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/29/04/2020 від 29.04.2020 - обсяг надання послуги становить 760,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 141724,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/05/2020 від 05.05.2020 - обсяг надання послуги становить 760,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 141724,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/12/05/2020 від 12.05.2020 - обсяг надання послуги становить 760,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 141724,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/05/2020 від 15.05.2020 - обсяг надання послуги становить 760,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 141724,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/05/2020 від 20.05.2020 - обсяг надання послуги становить 760,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 141724,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/28/05/2020 від 28.05.2020 - обсяг надання послуги становить 800,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 149184,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/06/2020 від 04.06.2020 - обсяг надання послуги становить 800,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 149184,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/06/2020 від 10.06.2020 - обсяг надання послуги становить 800,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 149184,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/06/2020 від 04.06.2020 - обсяг надання послуги становить 800,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 149184,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/06/2020 від 15.06.2020 - обсяг надання послуги становить 800,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 149184,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/22/06/2020 від 22.06.2020 - обсяг надання послуги становить 800,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 149184,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/26/06/2020 від 26.06.2020 - обсяг надання послуги становить 870,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 162237,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/03/07/2020 від 03.07.2020 - обсяг надання послуги становить 870,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 162237,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/07/2020 від 10.07.2020 - обсяг надання послуги становить 870,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 162237,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/07/2020 від 15.07.2020 - обсяг надання послуги становить 870,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 162237,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/07/2020 від 20.07.2020 - обсяг надання послуги становить 870,000 МВт-год - ставка тарифу 155,40грн. - на суму 162237,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/30/07/2020 від 30.07.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/08/2020 від 04.08.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/11/08/2020 від 11.08.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/17/08/2020 від 17.08.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/21/08/2020 від 21.08.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/28/08/2020 від 28.08.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/03/09/2020 від 03.09.2020 - обсяг надання послуги становить 1140,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 328634,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/09/2020 від 10.09.2020 - обсяг надання послуги становить 1140,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 328634,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/09/2020 від 15.09.2020 - обсяг надання послуги становить 1140,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 328634,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/27/09/2020 від 27.09.2020 - обсяг надання послуги становить 1140,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 328634,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/29/09/2020 від 29.09.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/10/2020 від 05.10.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/12/10/2020 від 12.10.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/19/10/2020 від 19.10.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/21/10/2020 від 21.10.2020 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 317103,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/29/10/2020 від 29.10.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 299807,04 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/03/11/2020 від 03.11.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 299807,04 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/11/2020 від 10.11.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 299807,04 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/16/11/2020 від 16.11.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 299807,04 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/23/11/2020 від 23.11.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 240,23грн. - на суму 299807,04 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/30/11/2020 від 30.11.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 312,76грн. - на суму 390324,48 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/12/2020 від 04.12.2020 - замовлений (плановий) обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 312,76грн. - на суму 390324,48 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/12/2020 від 10.12.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 312,76грн. - на суму 390324,48 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/16/12/2020 від 16.12.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 312,76грн. - на суму 390324,48 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/22/12/2020 від 22.12.2020 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 312,76грн. - на суму 390324,48 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/28/01/2021 від 28.01.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/02/2022 від 04.02.2022 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/11/02/2021 від 11.02.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/16/02/2021 від 16.02.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/19/02/2021 від 19.02.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/26/02/2021 від 26.02.2021 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 366824,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/03/2021 від 04.03.2021 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 366824,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/03/2021 від 10.03.2021 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 366824,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/03/2021 від 15.03.2021 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 366824,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/19/03/2021 від 19.03.2021 - обсяг надання послуги становить 1040,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 366824,64 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/29/03/2021 від 29.03.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/04/2021 від 05.04.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/12/04/2021 від 12.04.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/16/03/2021 від 16.03.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/21/04/2021 від 21.04.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/28/04/2021 від 28.04.2021 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 485530,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/05/2021 від 05.05.2021 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 485530,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/11/05/2021 від 11.05.2021 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 485530,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/14/05/2021 від 14.05.2021 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 485530,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/05/2021 від 20.05.2021 - обсяг надання послуги становить 1300,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 485530,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/04/06/2021 від 04.06.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/09/2021 від 15.09.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/09/2021 від 20.09.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/29/09/2021 від 29.09.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/08/10/2021 від 08.10.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/13/10/2021 від 13.10.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/10/2021 від 20.10.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/29/10/2021 від 29.10.2021 - замовлений (плановий) обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/11/2021 від 05.11.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/11/2021 від 15.11.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/19/11/2021 від 19.11.2021 - обсяг надання послуги становить 1000,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 352716,00 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/29/11/2021 від 29.11.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/12/2021 від 10.12.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/15/12/2021 від 15.12.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/12/2021 від 20.12.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 293,93грн. - на суму 387987,60 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/30/12/2021 від 30.12.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 345,64грн. - на суму 456244,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/05/01/2022 від 05.01.2022 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 345,64грн. - на суму 456244,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/10/01/2022 від 10.01.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 345,64грн. - на суму 456244,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/14/01/2022 від 14.01.2022 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 345,64грн. - на суму 456244,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/20/01/2022 від 20.01.2022 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 345,64грн. - на суму 456244,80 грн.;
-Рахунок-фактура №0230-02024/28/01/2022 від 28.01.2021 - обсяг надання послуги становить 1100,000 МВт-год - ставка тарифу 345,64грн. - на суму 456244,80 грн.;
Також в матеріалах справи міститься довідка Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» про надходження коштів на рахунки Приватного акціонерного товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» від відповідача з оплатою наданих послуг.
Інших письмових доказів щодо спірних правовідносин матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі після її перегляду судом касаційної інстанції встановлення обставин, які підтверджують або спростовують наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 287 304 грн.86 коп., штрафу у розмірі 1 674 981 грн.93 коп., збитків від інфляції у розмірі 209 514 грн.97коп., 3% річних у розмірі 48 584 грн. 62 коп.,
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Оскільки у даному разі рішення суду першої інстанції апелянтом оскаржується лише в частині відмови у задоволенні місцевим господарським судом позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1 674 981 грн.93 коп., збитків від інфляції у розмірі 209 514 грн.97коп., 3% річних у розмірі 9 276 грн. 41 коп., обставини щодо задоволення Господарським судом Одеської області позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ про стягнення з відповідача пені у розмірі 247 979 грн.31 коп., в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, в апеляційному порядку не переглядаються.
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст.16 Цивільного кодексу України, договором або іншим законом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
За приписами ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Враховуючи положення ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Закон України "Про ринок електричної енергії" (надалі - Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п.60 ч.1 ст. 1 Закону).
Користувачі системи передачі/розподілу - фізичні особи, у т.ч. фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії (п.40 ч.1 ст. 1 Закону).
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст. 1 Закону).
Як вже зазначалося вище за текстом постанови, З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягу зі Статуту ПрАТ НАК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 жовтня 2019 року №437, вбачається, що позивач є правонаступником реорганізованого шляхом перетворення Державного підприємства НАК "Укренерго", тобто, є оператором системи передачі, а саме, юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАЕНЕРГОТРЕЙД» є торгівля електроенергією.
Отже, сторони по справі є учасниками ринку електричної енергії.
За приписами ст. 4 Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.
Частина 3 ст. 66 Закону визначає, що відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов'язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного договору №0230-02024 від 01.01.2019 зі змінами, між сторонами у даній справі виникли зобов'язання, в силу яких Приватне акціонерне товариство НЕК "Укренерго" зобов'язалось надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАЕНЕРГОТРЕЙД" зобов'язалось здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.
Договір №0230-02024 від 01.01.2019 укладений між сторонами на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII та Кодексу системи передачі.
Згідно з п.3.1 договору про надання послуг ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті.
У відповідності до п.4.1 про надання послуг для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.
Відповідно до п.5.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0230-02024 від 01.01.2019 року планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
За умовами п.6.1 договору про надання послуг розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Згідно з п.6.2 договору про надання послуг користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;
3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, на 5 днів наперед.
Відповідно до п. 6.5, 6.6 договору про надання послуг користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
Згідно з п. 6.7 договору про надання послуг у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.
У відповідності до п.7.1 договору про надання послуг ОСП має право: 1) отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; 2) обмежувати, припиняти, знижувати надійність надання послуги та відключати від системи передачі у випадках, визначених розділом 7 цього договору та Кодексом системи передачі; 3) отримувати від користувача своєчасну оплату за перевищення замовником обсягів використання потужності, заявленої до приєднання, визначеної відповідним договором та технічними умовами на приєднання.
Відповідно до п.9.3 договору про надання послуг користувач зобов'язується: 1) подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 6 та 10 цього договору; 2) повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 6 та 10 цього договору; 3) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором; 4) надавати інформацію, зазначену в пункті 8.2 глави 8 розділу II Кодексу системи передачі.
Так, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 5.5 договору №0230-02024 від 01.01.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії, укладеного між сторонами у справі, встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3-х банківських днів з дати та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, в порядку, визначеному законодавством.
Як вже зазначалося вище, пунктом 5.7 договору №0230-02024 від 01.01.2019 сторони домовились, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок штрафу та інфляційних, нарахованих за прострочення відповідачем оплати за договором про надання послуг з передачі електричної енергії колегією суддів встановлено, що його здійснено, по-перше, з порушенням вимог п. 5.5. та 5.7 договору. Так, позивачем невідомо з яких обставин, здійснено розрахунок штрафу на конкретну дата, виходячи із «заборгованості більше половини розрахункового місяця». При цьому, умовами договору таке не передбачене. По-друге, позивач розраховував штраф, починаючи з 1-го числа місяця наступного за звітним, отже, не врахував реальну дату отримання відповідачем акту та рахунку на оплату, а також не врахував три банківських дні для оплати відповідачем послуг, після чого виникає прострочка відповідача і така сума боргу повинна існувати несплаченою більш, ніж 30 днів. Розрахунок, наданий позивачем, навпаки, не містить доказів наявності такого. Посилання позивача у додаткових поясненнях та апеляційній скарзі (які є майже ідентичними) на те, що він розраховував штраф на всю суму боргу за попередні періоди не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, з розрахунку та доказів по справі не вбачається такого, нового розрахунку при новому розгляді справи позивач не надав, відсутні докази існування боргів до періоду, визначеного позивачем.
Взагалі характер розрахунку схожий на формульне виведення штрафних санкцій, про це свідчить розрахунок на сторінці 5 за 31 жовтня 2020 року, де в стовбці «заборгованість більше половини розрахункового місяця» значиться сума за мінусом 134 205 грн. 48 коп., і штрафні санкції також нараховані за мінусом 9 394 грн. 38 коп.
Також, про некоректність розрахунку штрафних санкцій доводить і те, що з 31.07.2019 року по 23.09.2019 року відповідач сплачував за послугу наперед, аналогічна ситуація у періодах з 25.11.2019 року по 25.07.2020 року, з 30.06.2021 року по 05.10.2021 року, отже, була наявною передплати надання послуг, про що сам зазначив позивач у своїх розрахунках пені та штрафних санкцій, але і на ці періоди, невідомо, за яких обставин ,було позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем також не доведено дати отримання відповідачем актів, бо саме ці дати є ключовими у розрахунку штрафних санкцій, оскільки саме з дати отримання відповідного акту виникає обов'язок здійснити оплату протягом трьох банківських днів на суму, зазначену у акті, Зазначені тільки дати рахунків і чомусь саме з них позивач почав нарахування днів прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання.
Тому колегія суддів вважає, що позивачем не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції обґрунтованість та правомірність наданого ним розрахунку штрафних санкцій (як вже зазначалося вище, штраф розрахований від першого числа місяця за наступним, а не від дати дев'ятого робочого (банківського) дня плюс тридцять календарних днів, крім того, нарахування здійснене за половину розрахункового місяця, що взагалі не передбачено умовами укладеного сторонами договору, під час здійснення розрахунку штрафних санкцій позивач повинен був розрахувати помісячно дату настання відповідальності відповідача, та відповідно до вимог договору здійснити належний розрахунок).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, про те, що відповідальність за не оплату послуги з передачі електричної енергії у вигляді 7% штрафу, може наставати лише за сукупності двох умов: наявність простроченої оплати після отримання акту приймання-передачі, і термін такого прострочення має становити більше 30 календарних днів.
Також, колегія суддів зазначає, що у розрахунку інфляційних необхідно вказувати конкретну дату виникнення заборгованості та час прострочення, тобто чи тривало прострочення менше або дорівнювало половині місяця, оскільки в такому випадку інфляційні нарахування не здійснюються. Навпаки, зі складеного позивачем розрахунку вбачається, що період прострочення заборгованості відповідача становив від 1 до 14 днів, що виключає можливість нарахування інфляційних взагалі. Тому в цій частині також відхилені доводи апелянта щодо правильності застосованого ним алгоритму розрахунку, бо застосування вірної формули не свідчить про вірність такого розрахунку, виходячи з конкретних обставин справи, які повинні бути підтверджені належними та допустимими засобами доказування.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено існування підстав для стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 209 514 грн. 97 коп. та штрафу у розмірі 1 674 981 грн. 93 коп., що має наслідком необхідність відмови у задоволенні позовних в вимог в цій частині.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було саме здійснено зменшення суми нарахованих до стягнення 3% річних і помилково застосовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.04.2020 № 766, так як зазначена постанова стосується нарахування лише пені та штрафу у період з 08.04.2020 до 26.01.2021 та не стосується нарахування 3% річних, оскільки суд першої інстанції при стягненні саме визначеної ним суми 3 % річних 39 308 грн.21 коп. за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання взяв до уваги тільки добровільну сплату останнім за платіжними дорученнями №1003, №1004 від 28.01.2022 року грошових сум, які були зараховані самим позивачем в якості оплати саме 3% річних. Тобто, судом першої інстанції не було зроблено «зменшення сум 3% річних на підставі постанови НКРЕ». Оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу тільки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідачем в добровільному порядку сплачені частково суми 3% річних, як і сума основного боргу та пені, ним в цій частині не було оскаржене рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, то судова колегія не вбачає підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги відповідно до норм ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», судова колегія доходить висновку про те, що докази, надані позивачем на підтвердження обставин щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 1 674 981 грн. 93 коп., інфляційних втрат у розмірі 209 514 грн.97 коп. та 3% річних на суму 9 276 грн. 41 коп., є такими, що не відповідають таким стандартам.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи позивача, наведені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, а зводяться лише до незгоди позивача з таким рішенням без належного обґрунтування для цього відповідних підстав. При цьому протилежного ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції скаржником не доведено.
Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права в оскаржуваній частині.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року у справі №916/1042/22 в оскаржуваній частині відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року у справі №916/1042/22 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року у справі №916/1042/22 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 17.02.2025 року.
Повний текст постанови складено 19.02.2025 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М.Принцевська
А.І. Ярош