Справа № 191/3950/24
Провадження № 2/191/1391/24
21 січня 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наконечна Тетяна Миколаївна, до Органу місцевого самоврядування Відділу освіти виконавчого комітету Славгородської селищної ради, третя особа : Славгородська селищна рада про скасування наказу про оголошення догани, -
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до Органу місцевого самоврядування Відділу освіти виконавчого комітету Славгородської селищної ради, третя особа : Славгородська селищна рада про скасування наказу про оголошення догани.
В обгрунтування своїх вимог, представник позивача зазначила, що з 01.08.2023 року позивач працює на посаді директора Опорного закладу освіти Славгородського ліцею Славгородської селищної ради. 05.08.2024 року Орган місцевого самоврядування Відділ освіти Виконавчого комітету Славгородської селищної ради видав Наказ №42 к/тр від 05.08.2024 року, про оголошення догани, з яким позивачку було ознайомлено під підпис 08.08.2024 року. Вказане дисциплінарне стягнення обгрунтовано тим, що Позивачкою порушено вимоги посадової інструкції, контракту в частині дотримання етичних норм поведінки в школі побуті, громадських місцях, яі відповідають соціальному статусу вчителя. При цьому наказ не містить будь-яких кокретних даних, не зазначено всіх складових дисциплінарного проступку: а саме, наказ не містить конкретної дії або бездіяльності Позивача, не зазначено які саме порушення нею допущено, не перевірені надані ним письмові пояснення, не перевірені всі обставини, за яких вчинено проступок, не зазначено наявності причинного зв'язку між її діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на неї трудових обов'язків, а також не встановлено дати вчинення Позивачем порушення трудової дисципліни. При винесенні спірного наказу не було встановлено дати вчинення проступку, що свідчить про недотримання відповідачем вимог ст. 148 КЗпП в частині накладення стягнення не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. У листі МОН України від 27.06.2023 року про актуалізацію даних про учнів ЗЗСО в ПАК «АІКОМ» наголосило на критичній необхідності постійно підтримувати базу з персональними даними учнів в актуальному стані. Це дозволить МОН оперативно відслідковувати міграції учнів та здійснювати точне моделювання освітньої субвенції на 2024 рік і за потреби перерозподіл освітньої субвенції з початком нового 2023-2024 навчального року. Збір даних про учнів ЗЗСО також є етапом проведення верифікації даних про дітей у державних реєстрах і базах даних для формування переліку дітей, потенційно зниклих, у тому числі за особливих обставин, з метою подальших дій з метою встановлення статусу дітей та здійснення відповідних юридичних заходів. Звертає увагу суду, що з червня 2024 року і по 12.08.2024 року Позивачка перебувала у щорічній відпустці, тому взагалі не зрозуміло у який період і на кого Позивачка продовжувала чи продовжує тиснути, кому проводила роз'яснення та у який період часу. Отже, питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відальності було вирішено Відповідачем упереджено та без дотримання вищезазначених вимог закону, у зв'язку з чим наказ від 05.08.2024 року № 42к/тр оголошення догани ОСОБА_2 на їх думку є незаконним та підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим, представник позивача просить визнати незаконним та скасувати наказ Органу місцевого самворядування Відділу освіти виконавчого комітету Славгородської селищної ради від 05.08.2024 ркоу №42 к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_2 »; стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн..
Предствник позивача в судове засідання не з'явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримали повінстю та просили їх задовольнити.
Представник відповідача до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, з урахуванням заяв учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно наказу начальника відділу освіти виконавчого комітету Славгородської селищної ради Л.Колбасюк № 42 к/тр від 05.08.2024 року, директору Опорного закладу освіти Славгородського ліцею Славгородської селищної ради Прядка-Ященко А.В. було оголошено догану за порушення вимог посадової інструкції, контракту в частині дотримання етичних норм поведінки в школі, побуті, громадських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя.
Відповідно копії Контракту з керівником Опорного закладу освіти Славгородського ліцею Славгородської селищної ради від 07.06.2024 року, ОСОБА_1 призначається на посаду директора Опорного закладу освіти Славгородського ліцею Славгородської селищної ради на строк дії цього контракту. Пунктом 1.1 Контракут передбачено, що Керівник здійснює безпосереднє управління навчальним закаладом на підставі єдиноначальності та умовах, викладених у контракті, відповідно до чинного законодавства України, рішень Славгородської селищної ради, розпоряджень голови виконавчого комітету Славгородської селищної ради. Наказів ОМС відділу освіти виконавчого комітету Славгородської селищної ради та статуту закладу освіти.
З акту розслідування фактів щодо скарги гр. ОСОБА_3 від 12.07.2024 року вбачається, що «.. в скарзі ОСОБА_3 , мати дітей, які навачються в ОЗО Славгородському ліцеї зазначила, що до неї у грубій формі звернудлася директор ОЗО Славгородського ліцею Прядка-Іщенко А.В. з проханням забрати документи її дітей із закладу, дізнавшись, що вона ознайомлювалася із умовами навчання в іншій школі.. Вважаємо, що директор ОСОБА_1 було порушено вимоги законодавства України про освіту в частині вільного вибору закладу освіти для дітей громадянки України ОСОБА_3 , порушено вимоги посадової інструкції та контракту в частині дотримання етичних норм поведінки в школі, побуті, громадських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя… Керуючись ст.147-149 КЗпП України комісія пропонує притягнути директора ОЗО Славгородського ліцею ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї один із заходів дисциплінарного стягнення - догана.
Згідно Листа Міністерства освіти і науки України № 1/9341-23 від 27.06.2023 року «Про актуалізацію даних про учнів ЗЗСО в ПАК «АІКОМ» наголосило на критичній необхідності постійно підтримувати базу з персональними даними учнів в актуальному стані. Це дозволить МОН оперативно відслідковувати міграції учнів та здійснювати точне моделювання освітньої субвенції на 2024 рік і за потреби перерозподіл освітньої субвенції з початком нового 2023-2024 навчального року. Збір даних про учнів ЗЗСО також є етапом проведення верифікації даних про дітей у державних реєстрах і базах даних для формування переліку дітей, потенційно зниклих, у тому числі за особливих обставин, з метою подальших дій з метою встановлення статусу дітей та здійснення відповідних юридичних заходів.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
За правилами ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника (керівника), якщо вони мають законний характер.
У цих спірних правовідносинах суд виходить із важливості дотримання принципів належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, які систематизовано в Рекомендаціях СМ/Rec (2007) 7 щодо належного управління.
Отже, керівник як посадова особа, яка наділена відповідно до законодавства повноваженнями, що мають вплив на права та інтереси людей, має діяти відповідно до закону в межах норм, що окреслює його повноваження. Роботодавець не повинен діяти свавільно (Рекомендація СМ /Rec (2007) щодо належного управління (стаття 2).
Залежно від змісту і характеру прав і обов'язків, що належать роботодавцю (керівнику), його правове становище визначається наявністю нормотворчої влади (прийняття локальних нормативних актів), адміністративно-диспозитивної влади (видання обов'язкових для виконання розпоряджень з приводу виконання трудових обов'язків), дисциплінарної влади (застосування заохочень, заходів дисциплінарної та матеріальної відповідальності).
Зміст рішень, прийнятих відповідною посадовою особою, а також порядок їх ухвалення мають ґрунтуватися на законі.
Роботодавець при виконанні адміністративних повноважень повинен діяти лише в чітко окреслених межах. Він не має діяти упереджено або його дії не мають сприйматися як такі (Рекомендації СМ /Rec (2007)7 щодо належного управління (стаття 4), Рекомендація № R (2000) 6 щодо статусу посадових осіб в Європі (Принцип 13).
Під час ухвалення відповідного рішення роботодавець має враховувати всі фактори, що стосуються цього рішення, при чому кожен фактор підлягає ретельному аналізу. Фактори, що не є ревалентними, повинно виключити з розгляду. На процес ухвалення адміністративного рішення не мають впливати особисті інтереси або упереджене ставлення посадової особи, яка ухвалює рішення. Слід уникати будь-яких проявів упередженості.
Ст. 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід як догана.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).
Таким чином, в силу ст.ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Аналіз указаних вище норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести дотримання законодавства про працю.
Згідно ст.148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Зазначене узгоджується із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
В спірному наказі не зазначено всіх складових дисциплінарного проступку: а саме, наказ не містить конкретної дії або бездіяльності ОСОБА_1 , не зазначено які саме порушення нею допущено та чи є її вина, не перевірені всі обставини, за яких вчинено проступок, не зазначено наявності причинного зв'язку між її діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на неї трудових обов'язків, а також не встановлено дати вчинення директором ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни.
Крім того, суду не надано належних доказів на підтвердження надання позивачкою письмових пояснень до застосування данного дисциплінарного стягнення.
Також, як зазначила позивачка, вона з червня 2024 року по 12.08.2024 року перебувала у щорічній відпустці, тобто на момент винесення спірного наказу. Оскільки відповідачем даних обставин не спростовано, то доводи сторони позивача в цій частині є обгрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Отже, відповідач в порушення ст.148 КЗпП застосував до позивачки дисциплінарне стягнення у період перебування її у відпустці.
Суд зауважує, що при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не розглядались і не були прийняті до уваги стаж роботи позивача, чи притягувалася вона раніше до дисциплінарної відповідальності; чи маються інші обставини, які необхідно врахувати при накладенні дисциплінарного стягнення.
Отже, питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було вирішено відповідачем упереджено та без дотримання вищезазначених вимог закону, у зв'язку з чим наказ від 05.08.2024 року №42 к/тр Про оголошення догани ОСОБА_1 має бути визнаний незаконним та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як законно обгрунтовані, документально підтіерджені та визнані відповідачем.
Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з цим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 141, 247, 258, 259, 263 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати Наказ Відділу освіти виконавчого комітету Славгородської селищної ради № 42 к/тр від 05.08.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 ».
Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Славгородської селищної ради, код ЄДРПОУ:41820028, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкогоритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. В. Прижигалінська