279/3747/23 1-кс/279/257/25 УХВАЛА
18 лютого 2025 року м. Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайнного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 по матеріалах досудового розслідування №12023065490000151 від 17.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про арешт майна,
17 лютого 2025 року старший слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, а саме банківських рахунків, відкритих в AT «ТАСКОМБАНК» на ім'я ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказує, що 14 січня 2023 року до Коростенського РУП надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що невстановлена особа за невідомих обставин шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами з картки AT «Ощадбанк» р/р № НОМЕР_1 в сумі 46 000 гривень, які належать її батьку ОСОБА_7 , який на даний час проходить службу в ЗСУ та перебуває в зоні бойових дій.
За даним фактом 17 травня 2023 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023065490000151 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
За результатами проведення тимчасового доступу до відомостей про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку потерпілого встановлено, що грошові кошти, якими заволоділи невстановлені в ході досудового розслідування особи, були перераховані на банківську картку №
НОМЕР_2 , яка відкрита в AT «Таскомбанк». За результатом проведення тимчасового доступу до відомостей щодо користувача банківської картки № НОМЕР_2 , яку відкрито в AT «Таскомбанк» і на яку внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб було перераховано грошові кошти потерпілого в сумі 46 000 гривень встановлено, що вказана банківська картка (рахунок НОМЕР_3 ) відкрита на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .
Проведеним аналізом руху коштів по банківській картці № НОМЕР_2 , що відкрита на ім'я ОСОБА_5 встановлено, що 14.01.2023 крім інших операцій о 14 год. 14 хв. з вказаної банківської картки було здійснено переказ грошових коштів в сумі 17 000 гривень на банківську
картку № НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_6 ), яку також відкрито в AT «Таскомбанк» на Ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .
Отже, ОСОБА_5 , на картковий рахунок якого було перераховано грошові кошти потерпілого, розпорядився ними на власний розсуд і перевів частину коштів на інший картковий рахунок, відкритий на його ім'я.
Старший слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_6 , відкриті в AT «Таскомбанк» на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною проведення видаткових операцій з метою збереження речових доказів, вважаючи їх знаряддям, предметом вчинення кримінального правопорушення.
Про дату, час та місце розгляду клопотання учасники провадження та особи, у володінні яких знаходяться речі і документи, повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття за судовим викликом учасинків провадження не є перешкодою для розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З огляду на положення ст.170 КПК України арешт коштів як банківська операція становить собою зупинення видаткових операцій по рахунку (при цьому кошти, що надходять на рахунок, продовжують прийматися). Арештовується не банківський рахунок, а кошти на ньому.
Разом з тим, на переконання слідчого судді, старшим слідчим Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області не доведено, що станом на день подання клопотання (17.02.2025) на вказаних банківських рахунках , які відкриті на ім'я ОСОБА_5 , знаходяться грошові кошти, які були предметом кримінального правопорушення 14.01.2023 року, не надано доказів того, що вказані банківські рахунки визнані речовими доказами у кримінальному провадженніа, а також не доведено ризиків можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та яким чином позбавлення права користування підозрюваним банківськими рахунками сприятиме досягненню завдань та дієвості кримінального провадження..
Частиною 11 ст.173 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає клопотання старшого слідчого необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 131-132, 159, 170-173,392 КПК України,
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна відмовити.
Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10