01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" жовтня 2010 р. Справа № 5/179-10
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Виробничо-наукове підприємство “Укрзооветпромпостач”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лів-компані”, с. Олександринівка
про стягнення 90157,76 грн.
за участю представників:
позивача:Василега В.М. -дов. від 07.09.2010р. № 12
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Виробничо-наукове підприємство “Укрзооветпромпостач” (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лів-компані” (далі -відповідач) про стягнення 90157,76 грн., з яких 85465,50 грн. основного боргу, 2854,91 грн. 25% річних та 1837,35 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 05.10.2010р. згідно якої в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені та 25% річних та просить суд стягнути з відповідача 85465,50 грн. основного боргу, 2678,68 грн. 25% річних та 1810,16 грн. пені.
За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 85465,50 грн. основного боргу, 1810,16 грн. пені та 2678,68 грн. 25% річних.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 05.10.2010р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 13.09.2010р. в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 04.06.2010р. № 108/з (далі -договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався в порядку та на умовах договору, передати у власність відповідача -покупця ветеринарні препарати, комбікорми, премікси (далі -товар), в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення відповідача і згідно зі специфікаціями, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені договором (п. 1.1 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціну договору складає сума вартості всіх товарів, що поставляються постачальником покупцю на умовах договору протягом його дії.
Згідно п. 2.2 договору датою поставки вважається дата підписання уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.3 договору, оплата кожної партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу не більше ніж на 15 календарних днів від дати поставки за п. 2.2 договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р. (п. 8.1 договору).
На виконання умов договору позивач по видаткових накладних № 00014352 від 15.07.2010р. на суму 22200 грн., № 00013162 від 01.07.2010р. на суму 18865,50 грн., № 00013573 від 06.07.2010р. на суму 44400 грн., № 00011166 від 04.06.2010р. на суму 12515,65 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 97981,15 грн., а відповідач на підставі довіреностей серії 12 ААБ № 083851 від 02.07.2010р., серії 12 ААБ № 083852 від 07.07.2010р. вказаний товар отримав.
Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково на суму 12515,65, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 85465,50 грн. -різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 85465,50 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 85465,50 грн. заборгованості за поставлений товар.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 25% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.3 договору сторони встановили, що покупець, який порушив строк оплати зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 25% річних від простроченої суми.
Згідно розрахунку позивача 25% річних з простроченої суми складають 2678,68 грн.
Здійснений позивачем розрахунок двадцяти п'яти процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Крім того, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату поставленого товару, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язання, яка за розрахунком позивача складає 1810,16грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 85465,50 грн. основного боргу, 2678,68 грн. 25% річних та 1810,16 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача судові витрати -державне мито, витрати на інформаційно -технічного забезпечення судового процесу та послуги адвоката.
В підтвердження понесених судових витрат на послуги адвоката у розмірі 5500 грн., позивач посилається на договір про ведення справи в суді від 07.09.2010р. № 12, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 07.09.2010р. № 12, якою він сплатив надані адвокатські послуги за вказаним договором, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4243/10 від 22.07.2010 р., виданого на ім'я Василега В. М.
Судом встановлено, що між позивачем (довірителем) та адвокатом Василегою В.М., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4243/10 від 22.07.2010р., укладено договір про ведення справи в суді від 07.09.2010р. № 12, за умовами якого адвокат зобов'язався здійснювати представництво інтересів довірителя в господарському суді Київської області про стягнення грошових коштів з відповідача -ТОВ “Лів-компані”, а довіритель, в свою чергу, зобов'язався оплатити адвокату зазначені послуги.
Згідно п. 4 договору плата за надані послуги адвоката становить 5500 грн. Вартість послуг за договором сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката або внесення готівки.
На виконання умов договору адвокат надав відповідачу передбачені договором послуги з надання правової допомоги, зокрема, щодо ведення від імені товариства в господарському суді даної справи.
За надані послуги товариство згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.09.2010р. № 12 перерахувало адвокату грошові кошти в сумі 5500 грн.
Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаним договором при розгляді даної справи, відповідає вимогам ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”.
Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати державного мита, витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лів-компані” (06700, Київська область, Згурівський р-н., с. Олександринівка, вул. Українська, буд. 2, код ЄДРПОУ 35088670) на користь Відкритого акціонерного товариства “Виробничо-наукове підприємство “Укрзооветпромпостач” (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 16, код ЄДРПОУ 23524007) 85465 (вісімдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 50 коп. заборгованості, 2678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 68 коп. 25% річних, 1810 (одну тисячу вісімсот десять) грн. 16 коп. пені, 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 04 коп. пені, 899 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.