01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" листопада 2010 р. Справа № 12/059-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Україна”
до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Берегиня”
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Родич С.В. -юрисконсульт (довіреність №2 від 26.04.2010р.);
від відповідача: не з'явився,
06 жовтня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Україна” (далі - позивач) до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Берегиня” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6 056,17 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення зобов'язання відповідача оплатити товар, а саме засоби захисту рослин: естерон 60,85% к.е. (20 л); калібр в.г. 0,5 кг в кількості 1,5 кг; хармоні 75% в.г. 0,1 кг в кількості 0,40 кг; тренд 90 (5л) в кількості 15 л (далі -товар), переданого позивачем, на загальну суму 6 056, 17 грн.
Відповідач вищезазначений товар прийняв, проте не оплатив.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 6 056,17 грн. боргу.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2010 року, справу призначено до розгляду 21 жовтня 2010 року.
21 жовтня 2010 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розгляд справи було відкладено на 02.11.2010 року.
У судовому засіданні 02 листопада 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, та дійшов висновку:
товариством з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Україна” (далі - позивач) було передано приватно-орендному сільськогосподарському підприємству «Берегиня»(далі -відповідач), товар, а саме засоби захисту рослин: естерон 60,85% к.е. (20 л); калібр в.г. 0,5 кг в кількості 1,5 кг; хармоні 75% в.г. 0,1 кг в кількості 0,40 кг; тренд 90 (5л) в кількості 15 л (далі -товар), переданий позивачем на загальну суму 6 056,17 грн., який відповідач прийняв, проте не оплатив.
Отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними № ЧЕР-001640 від 25.06.2010 року на суму 4 778,89 грн. та № ЧЕР-001641 від 25.06.2010 року на суму 1 277,28 грн., а також довіреністю ЯПЛ № 414527 від 25 червня 2010 року, виданої відповідачем своєму представнику на отримання вищезазначеного товару у позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Згідно з ч. 3 цієї статті, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 6 056,17 грн., який відповідач прийняв, проте не оплатив.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
06 серпня 2009 року позивач направив відповідачу претензію-вимогу №136, у якій просив відповідача оплатити товар протягом семи днів.
Відповіді на зазначену претензію або доказів оплати заборгованості позивач не отримував, у зв'язку з чим звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 6 056,17 грн. боргу.
01 листопада 2010 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою боргу відповідачем, а саме у сумі 4 077,00 грн., що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача, доданої до заяви.
02 листопада 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 1 978,89 грн. боргу та судові витрати.
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1, 3 ст. 264, ч. 1 ст. 173, ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 181, ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 655, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Україна” до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Берегиня” задовольнити повністю.
Стягнути з приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Берегиня” (село Тептіївка, Богуславський район, Київська область, код 31323023) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агроскоп України” (бул. І. Лепсе, 55, м. Київ, код 32154038) 1 978,89 грн. (одну тисячу дев'ятсот сімдесят вісім грн. 89 коп.) боргу; 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 03.11.2010 року