Номер провадження: 22-ц/813/2425/25
Справа № 496/489/24
Головуючий у першій інстанції Буран В. М.
Доповідач Кострицький В. В.
11.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Кострицького В.В.,
суддів Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу Жосан Тетяни Юріївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2024 року, ухвалене у складі судді Буран В.М., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення 3 % річних у розмірі 9 004,85 грн., інфляційні витрати у розмірі 14 858,01 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. за порушення строків оплати за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, судових витрат на правничу допомогу та судового збору,-
встановив:
Короткий зміст обставин справи
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївського районного суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованості за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №1353, № 1354, № 1823, № 1824, № 1825 та № 1826.
13.05.2024 року ОСОБА_1 було подано до Біляївського районного суду Одеської області заяву про зміну предмету позову, яку було задоволено ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14.05.2024 року по справі № 496/489/24.
Так, із врахуванням зміни предмету позову, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ООЕК» складали: стягнення 3 % річних в розмірі 9 004,85 грн. та інфляційних втрат в розмірі 14 858,01 грн. за несвоєчасне виконання Договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством №1353, № 1354, № 1823, № 1824, № 1825 та № 1826, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що в 2021 році між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було укладено договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, а саме: договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1353 від 05.04.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1354 від 05.04.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1823 від 08.11.2021 р; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1824 від 08.11.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1825 від 08.11.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1826 від 08.11.2021 р.
За вказаними Договорами, позивач бере на себе зобов?язання продавати відповідачу електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об?єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, розташованих за наступними адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; - АДРЕСА_1 ; - АДРЕСА_1 ; - АДРЕСА_1 ; - АДРЕСА_1 , а відповідач бере на себе зобов?язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим Договором.
Так, згідно пункту 2.3. Договорів споживач має право на отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об?єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарствам.
Відповідно до п. 4.6 Договорів Відповідач щомісяця на основі отриманих показів засобу вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає Позивачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії.
Відповідач постійно протягом 2023 року систематично порушував умови договору і не дотримується термінів оплати за придбану електроенергію.
Відповідач не здійснив розрахунок за придбану енергію у Позивача у липні місяці 2023 за розрахунковий період червень 2023 року, у вересні місяці 2023 року за розрахунковий період серпень 2023 року, в жовтні місяці 2023 року за розрахунковий період вересень 2023 року, в листопаді місяці 2023 року за розрахунковий період жовтень 2023 року, в грудні місяці 2023 року за розрахунковий період листопад 2023 року, та як наслідок за Договорами рахується заборгованість в розмірі 661998,91 грн. Зазначена заборгованість відповідає підписаним актам приймання-передавання товару (електричної енергії) за відповідні періоди.
У актах приймання-передавання товару (електричної енергії) зазначено, що товар поставлений у строки, встановлені Договором. Прийнятий Енергопостачальником (Відповідачем) товар (електрична енергія) відповідає показникам якості електричної енергії та нормам, встановленим державними стандартами. Енергопостачальник (Відповідач) HE має жодних претензій до прийнятого ним товару (електричної енергії).
В зв'язку з тим, що відповідачем було прострочено виконання зобов'язань за Договорами, позивачем на адресу відповідача засобами електронної пошти в грудні 2023 року було направлено письмові претензії, в якій зазначено про необхідність погашення заборгованості.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02.08.2024 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення 3 % річних у розмірі 9 004,85 грн., інфляційні витрати у розмірі 14 858,01 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. за порушення строків оплати за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, судових витрат на правничу допомогу та судового збору та стягнуто з ТОВ «ООЕК» на користь ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 9 004,85 грн., інфляційні витрати у розмірі 14 858,01 грн. та судовий збір у розмірі 4 665,05 грн було задоволено частково.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначав, що оскільки відповідач грошове зобов'язання належним чином не виконував, то на нараховану заборгованість, яка існувала, станом на звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про стягнення заборгованості та до погашення боргу, у відповідності до ст. 625 ЦК України, було нараховано - інфляційні втрати у розмірі 14 858,01 грн. та 3% річних у розмірі - 9 004,85 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Суд наголошує, що відповідачем не надано Сертифікату ТПП, отриманого в порядку Регламенту за конкретним зобов'язанням, що випливає із спірного договору.
При цьому, надало лише лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин, пов'язаних з військовою агресією, проте не доведено, що вказані форс-мажорні обставини впливають на відносини з контрагентами за укладеними договорами, які унеможливлюють вчасного погашення заборгованості. Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не звертаючи увагу, що за його позицією зараз існують форс-мажорні обставини, після звернення позивача до суду сплачено заборгованість по укладеним Договорам з ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2024 р. в частині стягнення з ТОВ «ООЕК» на користь ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 9004,85 грн., інфляційних втрат у розмірі 14858,01 грн. та судового збору у розмірі 4665,05 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «ООЕК» не визнавало і не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 496/489/24, у зв'язку з наявністю відкладальної обставини відповідно до умов договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 06007/343170, № 06007/343186, № 06007/343426, № 06007/343420, № 06007/343421 та № 06007/343422, про що зазначалось у відзивах на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.
Зазначає, що грошові кошти були перераховані ТОВ «ООЕК» на рахунок Позивача на власний розсуд до настання права вимоги за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 1353, № 1354, № 1823, № 1824, № 1825 та № 1826, та не можуть вважатись визнанням позовних вимог.
Наголошує, що зазначені обставини були не тільки повністю проігноровані судом першої інстанції, але й помилково визначені - як визнання позову відповідачем, незважаючи на неодноразове зазначення відповідачем про зворотнє.
В апеляційній скарзі зазначається, що у відповідності до пункту 12.3 Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних № 06007/343170, № 06007/343186, № 06007/343426, № 06007/343420, № 06007/343421 та № 06007/343422, строк виконання зобов'язань за цими Договорами відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
З огляду на вищезазначене, та у порядку ст. 212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за Договорами про постачання електричної енергії постачальником універсальних № 06007/343170, № 06007/343186, № 06007/343426, № 06007/343420, № 06007/343421 та № 06007/343422 (додатками №2 до яких є Договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №1353, № 1354, № 1823, № 1824, № 1825 та № 1826) щодо виникнення у ТОВ «ООЕК» зобов'язання по сплаті заборгованості перед Позивачем, є наявність форс-мажору.
У зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, ТОВ «ООЕК» 28.02.2022 р. повідомляло контрагентів на офіційному сайті https://ooek.od.ua/uk/news/121/. В свою чергу, 28.02.2022 р. Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України), враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша держава, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форсмажорних обставин (обставин непереборної сили), а також визнала військову агресією Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною.
Апелянт наголошує також на тому, що станом на дату подачі позову, обсяги згенерованої електричної енергії за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом не були остаточними та підлягали перевірці.
Позиція учасників справи.
Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Жосан Тетяни Юріївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2024 року залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що доводи і пояснення викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» є необґрунтованими та недоведеними. Скаржник намагається обґрунтувати свої вимоги тими обставинами, які не відповідають дійсності та не підтверджуються належними доказами.
Зазначає, що відповідачем в період знаходження справи в суді було оплачена заявлена в позові заборгованість в загальному розмірі 661998,91 грн, що стало підставою подання до суду першої інстанції заяви про зміну предмету позову та заявлено додаткові вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 9004,85 грн, інфляційні витрати у розмірі 14858,01 грн та моральну шкоду у розмірі 10000 грн за порушення строків оплати за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №1353 від 05.04.2021 р.; №1354 від 05.04.2021 р.; №1823 від 08.11.2021 р.; №1824 від 08.11.2021 р.; №1825 від 08.11.2021 р.; №1826 від 08.11.2021 р., які частково були задоволені судом.
Доводи апеляційної скарги Відповідача зводяться до того, що позивачем безпідставно та необґрунтовано висунуті вимоги про стягнення заборгованості за Договорами, оскільки право вимоги за ним не настало з підстав не підтвердженням ПРАТ «НЕК «УКРКНЕРГО» обсягів згенерованої електричної енергії та настання відкладальної обставини - форс-мажорні обставини.
Щодо явки сторін
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 23862,86 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, предметом апеляційного перегляду, з огляду на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2024 року лише в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення 3 % річних у розмірі 9 004,85 грн., інфляційні витрати у розмірі 14 858,01 грн..
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено: одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: …. про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом (п.18).
Абзацом 18 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.
Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було укладено договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, а саме: договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1353 від 05.04.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1354 від 05.04.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1823 від 08.11.2021 р; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1824 від 08.11.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1825 від 08.11.2021 р.; договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством N?1826 від 08.11.2021 р.
За умовами договорів споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов'язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором.
Вказаними договорами також визначено, що постачальник здійснює оплату за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання послуг до 15 числа місяця, наступного за рахунковим.
Відповідачем у період з 13.02.2024 р. по 20.03.2024 р. оплачена заборгованість за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №№1353 від 05.04.2021 р.; №1354 від 05.04.2021 р.; №1823 від 08.11.2021 р.; №1824 від 08.11.2021 р.; №1825 від 08.11.2021 р.; №1826 від 08.11.2021 р. в загальному розмірі 661998,91 грн. Однак в наслідок порушення Відповідачем умов Договорів щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, Позивач має право на компенсацію інфляційних витрати, 3 % річних, та стягнення моральної шкоди шляхом зміни одних позовних вимог на інші без зміни підстав позову.
На підтвердження нарахувань, здійснених за механізмом, встановленим ст.625 ЦК України, ОСОБА_1 надано розрахунки, згідно якого: за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №1353 від 11 січня 2021 року, 3% річних - 1237,87 грн.; інфляційні витрати - 2062,24 грн; Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №1823 від 08 листопада 2021 року, 3% річних - 1351,82 грн.; інфляційні витрати - 2227,85 грн; Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №1826 від 08 листопада 2021 року, 3% річних - 1691,49 грн.; інфляційні витрати - 2786,46 грн; Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №1354 від 05 квітня 2021 року, 3% річних - 1334,95 грн.; інфляційні витрати - 2198,05 грн; Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №1825 від 08 листопада 2021 року, 3% річних - 1693,41 грн.; інфляційні витрати - 2790,98 грн; Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №1824 від 08 листопада 2021 року, 3% річних - 1695,31 грн.; інфляційні витрати - 2792,43 грн.
Твердження скаржника на те, що введення воєнного стану в Україні є загальновідомим фактом і відповідно до умов договору є форс-мажорною обставиною, що підтверджується листом ТПП України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, не обґрунтовує як саме вказані обставини вплинули на порушення строків оплати за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який в апеляційній скарзі посилається скаржник як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торговопромислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем не надано Сертифікату ТПП, отриманого в порядку Регламенту за конкретним зобов'язанням, що випливає із спірного договору.
Вищевказаний Лист ТПП України від 28.02.2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому позивач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов'язанням.
Суд наголошує, що наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
Відповідна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 07 червня 2023 року у cправі № 912/750/22 та від 15 червня 2023 року у cправі № 910/8580/22.
Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором. Відповідно Відповідач не був позбавлений можливості іншими доказами довести наявність форс-мажорних обставин.
Отже, доводи скаржника (з урахуванням встановлених обставин та поданих сторонами доказів) у цій частині відхилені судом апеляційної інстанції.
Щодо доводу апеляційної скарги, що станом на дату подачі позову, обсяги згенерованої електричної енергії за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом не були остаточними та підлягали перевірці, то суд звертає увагу, що НЕК «Укренерго» було здійснено запити до ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія» про надання інформації погодинних обсягів по кожному приватному господарству. Підтвердження відповіді ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія» до НЕК «Укренерго» задля виявлення корекретних даних виробництва електричної енергії матеріали справи не містять.
Також суд звертає увагу, що обсяг виробленої позивачем і переданої відповідачу електроенергії, а також наявність боргу та його сума відповідачем не заперечується. ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» погоджує Відповідачу акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за відповідні періоди, згідно договору №0231-09021 від 01.07.2019 р., до якого Позивач не має жодного відношення. Крім того, з матеріалів справи суд апеляційної інстанції не вбачає, щоб за весь час договірних відносин, Відповідач звертався до Позивача щодо некоректності, або неправдивості наданих обсягів електричної енергії домогосподарством.
Окрім того, відповідачем було сплачено на користь позивача у період з 13.02.2024 по 20.03.2024 заборгованість за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №1353 від 05.04.2021, №1354 від 05.04.2021, №1823 від 08.11.2021, № 1824 від 08.11.2021, №1825 від 08.11.2021, №1826 від 08.11.2021 в загальному розмірі 661998,91 грн. Відповідно відповідач визнає обсяги згенерованої електричної енергії за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Інші доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не бере до уваги, адже вони не спростовують порушення строків сплати за отриману електроенергію, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача у відповідності до ст.625 ЦК України.
Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги норми права, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними, а з підстав зазначених вище, підлягають задоволенню частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні витрати.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та суб'єктивного тлумачення апелянтом норм права, що регулюють питання стягнення заборгованості за комунальні послуги і не спростовують правильність висновків суду. Правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Проте, колегія суддів, вважає обґрунтованими доводи апеляційного суду щодо стягнення з відповідача судового збору. Адже із врахуванням зміни предмету позову, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ООЕК» складали: стягнення 3 % річних в розмірі 9 004,85 грн. та інфляційних втрат в розмірі 14 858,01 грн. за несвоєчасне виконання Договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №1353, № 1354, № 1823, № 1824, № 1825 та № 1826, а також стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., а всього - 33 862,86 грн.
Судовий збір за подачу позовної заяви фізичною особою розраховується на підставі п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання позовної заяви по справі № 496/489/24 про стягнення з ТОВ «ООЕК» 33 862,86 грн. (із врахуванням зміни предмету позову) підлягав сплаті судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 1 211,20 грн.
У зв'язку з запровадженням підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, набрала чинності частина 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правомірність застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду позовної заяви підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 16.11.2022 р. по справі №916/228/22, а саме: «З огляду на наведене у Позивача були обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним позовної заяви а електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»».
Відповідно судовий збір за подання позовної заяви у даній справі складає: (1 211,20*0,8%) = 968,96 грн. У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, то стягненню судовий збір підлягає в розмірі - 682,82 грн..
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі - 682,82 грн..
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Жосан Тетяни Юріївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» - задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2024 року змінити, зменшивши стягувану з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ( код ЄДРПОУ 42114410) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору з 4 665,05 грн. до 682,82 грн..
В іншій частині рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 лютого 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко