Провадження № 33/803/268/25 Справа № 204/11421/24 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
11 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Кудріна Д.А., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Кудріна Д.А.,
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривні на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 листопада 2024 року о 23 год. 40 хв. в м. Дніпро по пр. Богдана Хмельницького, 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Carisma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Кудріна Д.А., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою, адвокат Кудрін Д.А. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Просив визнати причини пропуску строку поважними.
На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини справи.
ОСОБА_1 своєї провини не визнає, не вживає наркотичні речовини, керував автомобілем без ознак наркотичного сп'яніння, працівники поліції після зупинки протягом тривалого часу оглядали його та пасажира, провели обшуку автомобіля.
На відеозаписі не зафіксовано тремтіння рук, вважає, що це суб'єктивне бачення працівника поліції.
Зазначає про упереджене ставлення працівників поліції до нього, оскільки його вже не перше зупиняють та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Кудріна Д.А. на підтримку доводів апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Апеляційний суд розглядає справу в межах поданої апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що місцевий суд, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.
Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №176936 від 19.11.2024 року, рапорт, відеозапис з місця події від 18.11.2024 року.
За такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки зазначені вище письмові докази не можуть беззаперечно свідчити про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 18 листопада 2024 року о 23 год. 40 хв. в м. Дніпро по пр. Богдана Хмельницького, 40, керував транспортним засобом Mitsubishi Carisma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , коли був зупинений працівниками поліції. Вказав, що працівники поліції зазначили причину зупинки транспортного засобу, не працював правий стоп сигнал. Попросили надати документи, та вийти з автомобіля. Зазначив, що без пояснень, працівник поліції здійснив огляд його особистих речей, та провів його особистий огляд. Крім того, з ним в автомобілі був його друг, працівники поліції також провели його особистий огляд. Вказує, що працівники поліції безпідставно провели обшук його автомобіля. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що хвилювався через комендантський час, оскільки працівники поліції зупинили його о 23-40 годині. Надалі працівники поліції, після особистого огляду, перевірки документів, запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що він відмовився, через брак часу. Просив оголосити які саме ознаки сп'яніння працівники поліції у нього вбачають. Поліцейський наголосив, що у ОСОБА_1 виражене тремтіння рук, на що останній пояснив це тим, що на вулиці холодно. Після його відмови проїхати до медичного закладу, працівники поліції склали протокол за відмову від проходження огляду. Вказує, не вперше його зупиняють працівники поліції та складають відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення, зазначив про упереджене ставлення до нього з боку працівників поліції.
Для перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом в ході розгляду були досліджені наступні докази, долучені до матеріалів адміністративної справи працівниками поліції:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №176936 від 19.11.2024 року, відповідно до якого, 18 листопада 2024 року о 23 год. 40 хв. в м. Дніпро по пр. Богдана Хмельницького, 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Carisma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху.
- рапорт інспектора УПП в Дніпропетровській області Колесника В.М., відповідно до якого, під час патрулювання за адресою м.Дніпро Чечелівський район, пр. Б. Хмельницького, 40, відповіднодо ст. 35 ЗУ “Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Mitsubishi Carisma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано протий огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в КЗ “ДБКЛПД ДОР» на що останній відмовився. Відносно водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом. Атомобіль передано ОСОБА_2 ;
- оптичний носій, на який скопійовано відеофіксацію подій зафіксованих відеозаписом нагрудною відеокамерою працівника патрульної поліції, якими було оформлено протокол про адміністративне правопорушення.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги та пояснень наданих у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції були викликані свідки працівники поліції, однак на виклик до суду працівники поліції не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Переглядом вищевказаного відеозапису встановлено, що останній не містить самого моменту зупинки транспортного засобу Mitsubishi Carisma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який мав місце 18 листопада 2024 року. Відеозапис починається з моменту, як поліцейський представився водієві, запропонував надати документи для перевірки. Наголосив на тому, що причиною зупинки є несправний правий сигнал стоп. Крім водія в автомобілі перебуває хлопець на передньому пасажирському сидінні. Після цього, працівник поліції попросив надати документи та вийти з автомобіля водія. Після цього, працівник поліції, з бодікамери якого здійснюється фіксація, підійшов до пасажира, просив надати його документи, запропонував пасажиру надати на огляд зміст його кишень, здійснив безпідставний особистий огляд пасажира. При цьому, працівник поліції не роз'яснив на підставі чого проводиться огляд особистих речей пасажира. З відеозапису також вбачається, що інший працівник поліції також проводить огляд особистих речей водія.
При цьому працівники поліції не роз'яснили ані водієві, ані пасажиру причини та підстави проведення такого огляду. За наслідками проведених незаконних дій жоден протокол складено не було, що є грубим порушенням закону з боку працівників поліції.
Як вбачається з наданого відеозапису, працівник поліції, з бодікамери якого здійснюється відеофіксація, проводить обшук автомобіля в незаконний спосіб.
Після проведення огляду та перевірки документів, працівник поліції пропонує водієві ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відмовляється, при цьому пояснив, що вже пізно, просив оголосити, які ознаки сп'яніння працівники поліції в нього вбачають.
Працівник поліції пояснив, що у ОСОБА_1 виражене тремтіння пальців рук, на що водій пояснив, що на вулиці холодно, вони вже тривалий час перебувають біля автомобілів.
Поліцейські зазначили, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому наслідки відмови від проходження огляду водієві не роз'яснюють.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколу та рапорту працівників поліції, в них зазначено, що ОСОБА_1 мав наступні ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук.
Але з переглянутого в апеляційному суді відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко розмовляє, адекватно спілкується з працівниками поліції, жодних ознак сп'яніння не вбачається. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що у працівника поліції також тремтять руки, оскільки на вулиці ніч та холодно. Працівник поліції стверджуючи, що у водія виражене тремтіння пальців рук, при цьому поліцейський не проводить його тестування, не просить підняти руки. А тому, не зрозуміло, на підставі чого працівники поліції встановили таку ознаку наркотичного сп'яніння, як виражене тремтіння пальців рук.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року визначено, що ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Апеляційний суд вважає, що працівник поліції під час події не діяв в межах вказаної Інструкції, оскільки на власний розсуд визначив, що виражене тремтіння пальців рук є ознакою наркотичного сп'яніння.
Даний відеозапис підтверджує пояснення ОСОБА_1 викладенні в апеляційній скарзі та наданим поясненням у суді апеляційної інстанції.
Таким чином аналіз вказаних доказів дає підстави стверджувати про недотримання поліцейськими вимог нормативних документів, які регламентують порядок виявлення та фіксації відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказані покази ОСОБА_1 є чіткими, послідовним та узгоджуються з тими, які він надавав відразу після складання протоколу відносно нього, та в апеляційній скарзі, підстав ставити під сумнів достовірність вказаних пояснень на думку апеляційного суду відсутні.
Апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 поводив себе коректно, не проявляв будь-якої агресії чи занепокоєння, вірно орієнтувався у часі та просторі, що, у протилежному випадку, вказувало б на те, що його поведінка не відповідає обстановці. Апеляційний суд вважає, що підстав для проведення огляду ОСОБА_1 у працівників поліції не було.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких належних та допустимих доказів наявності підстав для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, а зафіксовані в протоколі та на відеозапису обставини щодо такої відмови мають ознаки вимушеності та складені під процесуальним примусом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Між тим, згідно термінології, визначеної п.1.10. ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Однак, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до переконання про відсутність належних і достатніх доказів для висновку про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем за встановлених судом першої інстанції обставин та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень ст. 1 та ч. 1 ст. 2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 маючи ознаки наркотичного сп'яніння, керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у визначений законом спосіб. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянтів про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а провадження у справі має бути закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання адвоката Кудріна Дмитра Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року, - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Кудріна Дмитра Анатолійовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко