Провадження № 22-ц/803/473/25 Справа № 211/2763/24 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
18 лютого 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу №211/2763/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченої частки заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року, ухвалене у складі судді Ніколенко Д.М., -
В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до АТ «Українська залізниця», в обґрунтування зазначив, що він по цей час працює на посаді помічника машиніста електровоза в СП «Криворізьке локомотивне депо» РФ «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця». У січні позивач відпрацював 188,50 годин робочого часу відповідно до своєї займаної посади (при місячній нормі 181 робоча година), з яких 180,00 годин був фактично зайнятий на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, що підтверджується довідкою відповідача (роботодавця). 02.02.2024 він отримав від роботодавця розрахунковий лист заробітної плати за січень 2024 року. 10.02.2024 зі слів голови Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо Федоренка Вячеслава Григоровича Позивачу стало відомо про начебто проведення в липні 2023 року чергової атестації робочих місць за умовами праці за професіями машиніст електровоза, машиніст тепловоза, помічник машиніста електровоза, помічник машиніста тепловоза. За результатами атестації робочих місць були виявлені важкі та шкідливі умови праці та особливо важкі та особливо шкідливі умови праці, що є підставою відповідно до чинного законодавства та Галузевої угоди на отримання доплати до тарифної ставки. Так, відповідно до Розрахунків розміру доплат (в % до тарифної ставки), що є невід'ємною частиною атестації робочих місць, за важкі та шкідливі умови та за особливо важкі та особливо шкідливі умови праці в залежності від їх фактичного стану відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 №387/22-78 розмір доплат становить: машиніст електровоза та машиніст тепловоза (окрім 2ТЕ116) та помічник машиніста електровоза, помічник машиніста тепловоза (окрім 2ТЕ116) - 12% до тарифної ставки; машиніст тепловоза 2ТЕ116 та помічник машиніста тепловоза 2ТЕ116 - 16% до тарифної ставки. Але роботодавець про виявлення ступеня важких та шкідливих умов праці, в яких працює Позивач, за результатами атестації робочих місць, що надає право Позивачу на доплату до тарифної ставки в розмірі 12% - не доводив. Такі дії Відповідача (роботодавця) є грубим порушенням трудового законодавства, так частиною четвертою статті 7 Закону України «Про охорону праці» також передбачено, що протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково. Аналогічна норма щодо порядку зміни істотних умов праці при продовженні працівником роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, встановлена і статтею 32 КЗпП України. 21.02.2024 Позивач, вважаючи, що йому помилково не нарахували доплату, звернувся із заявою до роботодавця «Про оплату праці» від 21.02.2024, вхідний реєстраційний №32, в якій просив нарахувати та виплатити йому належні суми підвищеної оплати праці за відпрацьовані години робочого часу в важких та шкідливих умовах праці за січень 2024 року. 26.02.2024 з листа Відповідача від 26.02.2024 №153 Позивачу стало відомо про відмову Відповідача (роботодавця) нарахувати та виплатити доплату за час фактичної зайнятості на роботах із важкими та шкідливими умовами праці в розмірах, встановлених за результатами атестації робочих місць (12% до тарифної ставки). Позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх трудових прав.
Просив суд стягнути з відповідача 1 074,53 грн. недоплаченої частки заробітної плати за січень 2024 року.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що питання встановлення доплати до посадового окладу (тарифної ставки) за фактичну зайнятість на роботах з важкими та шкідливими умовами праці та особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці встановлено на законодавчому рівні. Законодавець не надав повноважень врегульовувати сторонам питання доплат до посадового окладу (тарифної ставки) за фактичну зайнятість на роботах з важкими та шкідливими умовами праці та особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці на власний розсуд сторін без урахування норм законодавства про оплату праці в Галузевій угоді чи Колективних договорах. В силу приписів ст.9 КЗпП України, ст.5 Закону України «Про колективні договори та угоди» забороняється включати до колективних угод та договорів положення, що погіршують становище працівника порівняно з законодавством. Галузева угода та Колективні договори не можуть скасовувати та звужувати права працівника (Позивача), гарантовані вищенаведеними статтями Законів, Постанов СРСР (чинних по цей час) та Постанов КМУ. Суд першої інстанції не застосував для правильного вирішення справи вищенаведені статті Законів, Постанов СРСР (чинних по цей час), Постанов Кабінету міністрів України, Інструкції зі статистики заробітної плати, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зазначає, що умови праці та шкідливі умови праці не є тотожними поняттями та мають різне юридичне значення. Немає ніякого юридичного значення чи буде прописано в колективному договорі чи ні, що годинна тарифна ставка включає умови праці, так як умови праці це ті фактори виробничого середовища та трудового процесу, які не перевищують допустимий рівень. Предмет та підстави позову стосується стягнення доплати в розмірі 12% до тарифної ставки за фактичну зайнятість позивача на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, а не за умовами праці. Таким чином, суд першої інстанції помилково сприйняв, що предмет та підстави позову стосуються доплат за умов праці.
В матеріалах справи відсутній жодний належний та допустимий доказ оплати праці позивачу за роботу у важких та шкідливих умовах праці та особливо важких та особливо шкідливих умовах праці. Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що доплата до тарифної ставки (посадового окладу) за безпосередню зайнятість на роботах з важкими та шкідливими умовами праці та з особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці включена в годинну тарифну ставку (посадовий оклад) позивача. Такий висновок суду першої інстанції є безпідставним.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Протоколом правління АТ «Укрзалізниця» від 26.06.2023 № Ц-85/39 Ком.т. затверджені зміни до Положення про оплату праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця». У відповідності п.1.1. до протоколу засідання правління акціонерного товариства «Українська залізниця» від 26.06.2023 №Ц-85/39 Ком.т. про оплату праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця» з 01.07.2023 підвищено розмір годинних тарифних ставок. Пунктом 1.2. протоколу засідання правління акціонерного товариства «Українська залізниця» від 26.06.2023 № Ц-85/39 Ком.т. затверджено зміни до положення про оплату праці працівників АТ «Українська залізниця» затвердженого рішенням правління від 21.12.2021 (протокол № Ц 56/143 Ком.т.) (зі змінами), виклавши його у новій редакції згідно з додатком 1 до протоколу.
Пунктом 6.8. Положення визначено перелік доплат за роботу у важких і шкідливих умовах праці для запроваджених у відсотковому вираженні до тарифної ставки для робітників. Абзацом 8 пункту 6.8. положення зазначено, що для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих, особливо шкідливих і особливо шкідливих умов праці, доплата за умови праці не встановлюється.
Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3.2.4. Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки визначено, що доплати і надбавки працівникам галузі встановлюються згідно з додатком №1. Додатком №1 до Галузевої угоди передбачено нарахування працівникам за роботу у важких і шкідливих умовах праці - до 12%.
При цьому суд зауважив, що Додаток №1 не конкретизує посади працівників. Додатком №9, який є невід'ємною частиною Колективного договору Криворізького локомотивного депо на 2011-2012 роки, дію якого було продовжено на 2024 рік, визначено: «Запроваджувати для робітників диференційовані (по ступенях) доплати в розмірі 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах з важкими і шкідливими умовами праці та 16 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці. Установлювати доплати за результатами атестації робочих місць і нараховувати їх за час фактичної зайнятості робітника на таких роботах. При подальшій раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшувати або відміняти повністю. Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці включати у колективний договір одночасно з заходами по поліпшенню умов праці. Годинні тарифні ставки для локомотивних бригад встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється».
Судом першої інстанції вірно встановлено і позивачем не заперечується, що позивач з 15.11.2018 працює помічником машиніста електровоза в АТ «Українська залізниця». Вказаний факт підтверджено копією Наказу (Розпорядження) №673/0С від 13.11.2018 про прийняття на роботу. Позивач погодився з встановленими формою та умовами праці. Про що свідчить особистий підпис позивача. За результатами атестації прийнято наказ від 20.09.2023 № 690/ТЧ "Про результати атестації робочих місць за умовами праці локомотивних бригад тягового рухомого складу", яким визначено умови праці із шкідливими і важкими умовами праці працівникам локомотивних бригад. При цьому слід зауважити, що умови праці після проведення атестації у позивача не змінилися. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється, оскільки годинні тарифні ставки робітникам локомотивних бригад розраховані з урахуванням умов праці, тобто доплата за роботу у важких і шкідливих умовами праці закладена у годинну тарифну ставку, тому й не потребує окремого нарахування. Відповідач дотримується вимог чинного законодавства, вимог Галузевої угоди з додатками та Колективного договору з додатками. Судом достовірно встановлено, що годинні тарифні ставки для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих (зокрема, локомотивних бригад) встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється.
Сторони Колективного договору, дію якого було продовжено на 2023-2024 роки, відповідними постановами визначили, що працівники локомотивних бригад зазначені, як працівники яким вже визначені шкідливі і важки умови праці і нарахування та виплата заробітної плати провадиться з урахуванням відповідних умов праці. Працівникам депо з урахуванням положень Галузевої Угоди та приписів Колективного договору Криворізького локомотивного депо на 2011-2012 роки вже враховані в тарифній ставці працівника у відповідності до Положення про оплату праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця» затвердженого Протоколом правління АТ «Укрзалізниця» від 26.06.2023 № Ц-85/39 Ком.т.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ціна у позову у даній справі складає 1 074,53 грн., що є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 15.11.2018 працює помічником машиніста електровоза в АТ «Українська залізниця» (т.1 а.с.229). Вказаний факт підтверджено копією Наказу (Розпорядження) №673/06 від 13.11.2018 про прийняття на роботу.
З вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_1 при прийнятті на роботу до Структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне бюро» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» був повідомлений про шкідливі умови праці на вказаній посаді. Про що свідчить його підпис у наказі від 15.11.2018.
Позивач, як на підставу задоволення позову, посилається на те, що відповідач при здійсненні нарахування йому заробітної плати за січень 2024 року не дотримався вимог п.3.2.4. та Додатку №1 до Галузевої угоди на 2002-2006 роки, не врахував наказ від 20.09.2023 №690/ТЧ "Про результати атестації робочих місць за умовами праці локомотивних бригад тягового рухомого складу", яким визначено умови праці із шкідливими і важкими умовами праці працівникам локомотивних бригад, не здійснив нарахування та виплату 12% до тарифної ставки за важкі та шкідливі умови праці, що є грубим порушенням трудового законодавства з боку відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що годинні тарифні ставки для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих (зокрема, локомотивних бригад), встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється, оскільки, годинні тарифні ставки робітникам локомотивних бригад розраховані з урахуванням умов праці, тобто доплата за роботу у важких і шкідливих умовами праці закладена у годинну тарифну ставку, тому й не потребує окремого нарахування, тобто, відповідачем дотриманні як вимоги чинного законодавства, так і вимоги Галузевої угоди з додатками та Колективного договору з додатками.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції вірним з наступних підстав.
Згідно зі ст.10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно до ст.13 КЗпП України та ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.
Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов'язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.
Згідно зі ст.18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов'язковими для роботодавця та працівника.
Відповідно до ч.2 ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Пунктом 3.2.4. Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки визначено, що доплати і надбавки працівникам галузі встановлюються згідно з додатком №1.
Додатком № 1 до Галузевої угоди передбачено нарахування працівникам за роботу у важких і шкідливих умовах праці - до 12%.
При цьому, треба зауважити, що Додаток № 1 не конкретизує посади працівників.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64, у зв'язку з військовою агресією проти України, на території держави було введено воєнний стан, який триває і на даний час. Враховуючи триваючі на території України активні бойові дії, всі промислові та інші галузі України, так само як і працівники, потрапили в скрутне становище та були змушені пристосовуватися до роботи в умовах війни.
Відповідно до п.5 ст.6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-ІХ (зі змінами внесеними згідно з Законом № 2352-ІХ від 01 липня 2022 року, далі по тексту Закон №2136-ІХ), на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
Згідно із ч.2 ст.10 Закону №2136-ІХ роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Частиною 2 Статті 15 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04 липня 1996 року №273/96-ВР (далі по тексту Закон №273/96) визначено, що особливості умов праці, соціально-побутового і житлового забезпечення, режиму робочого часу та часу відпочинку окремих категорій працівників залізничного транспорту загального користування, робота яких безпосередньо пов'язана з рухом поїздів, встановлюються АТ «Укрзалізниця» згідно з чинним законодавством України за погодженням з галузевими профспілками.
Протоколом правління АТ «Укрзалізниця» від 26 червня 2023 року № Ц-85/39 Ком.т. затверджені зміни до Положення про оплату праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця» (Додаток №1).
Згідно із п.1.3. Положення є нормативно-правовим актом, який регламентує питання організації оплати праці, порядок і умови оплати праці та визначення індивідуальної заробітної плати працівників АТ «Укрзалізниця», у тому числі працівників апарату управління АТ «Укрзалізниця», регіональних філій, філій та їх структурних підрозділів.
Положення розроблене відповідно до Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці», «Про запобігання корупції», Генеральної угоди, Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», та є невід'ємною частиною Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками (п.1.1. Положення).
Також у відповідності п.1.1. до Протоколу правління АТ «Укрзалізниця» від 26 червня 2023 року №Ц-85/39 Ком.т. з 01 липня 2023 року підвищено розмір годинних тарифних ставок.
Пунктом 2.5. Положення визначено особливості оплати праці працівників локомотивних бригад. Так у підпунктом 2.5.2. визначено, що робітникам локомотивних бригад структурних підрозділів регіональної філії, філії «Українська залізнична швидкісна компанія», філії «Енергоремтранс», філії «Пасажирська компанія» встановлюються наступні годинні тарифні ставки, зокрема, помічнику машиніста електровоза, тепловоза, паровоза, електропоїзда, дизель-поїзда - 47,63 грн.
Та зауважено, що годинні тарифні ставки встановлені з урахуванням умов праці.
Також у п.6.8. Положення зазначено, що доплата за роботу у важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці запроваджується для робітників (у тому числі відрядників), електромеханіків диференційовано в розмірах: 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки (окладу) - на роботах із важкими і шкідливими умовами праці; 16, 20, 24 відсотки тарифної ставки (окладу) - на роботах із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці.
Доплати встановлюються за результатами атестації робочих місць і виплачуються за час фактичної роботи (зайнятості) працівника на таких роботах протягом зміни.
При раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати можуть зменшуватися або їх може бути відмінено повністю.
Робітникам, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», за роботу зі шкідливими умовами праці встановлено 36-годинний робочий тиждень, годинні тарифні ставки, передбачені для 40-годинного робочого тижня, підвищуються на коефіцієнт 1,11.
Комісія з питань оплати праці (розділ 10 цього Положення) має право за погодженням із відповідним профспілковим органом встановлювати майстрам, начальникам дільниць і цехів, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям при їх роботі на дільницях, у цехах і на виробництвах, де більше половини чисельності робітників отримують доплати за шкідливі умови праці, доплати в розмірі до 12 відсотків, а за особливо шкідливі умови праці - до 24 відсотків посадового окладу.
Для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умов праці, доплата за умови праці не встановлюється.
У разі несвоєчасного проведення атестації робочих місць за умовами праці у визначені строки, виплата доплат продовжується в розмірах, визначених попередньою атестацією, до проведення наступної.
Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків.
Шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Атестація робочих місць за умовами праці працівників локомотивних бригад проводилася відповідно до графіку на 2023 рік та з дотриманням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», «Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затверджених Постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41, та Головного державного санітарного лікаря України від 01 вересня 1992 року, з врахуванням наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 26 грудня 2007 року № 627-Ц «Про затвердження Переліку робіт з підвищеною небезпекою, з важкими та шкідливими умовами праці на підприємствах і в організаціях залізничного транспорту України».
За результатами атестації прийнято наказ від 20 вересня 2023 року №690/ТЧ «Про результати атестації робочих місць за умовами праці локомотивних бригад тягового рухомого складу», яким визначено умови праці із шкідливими і важкими умовами праці працівникам локомотивних бригад.
Даними з додатком №9, який є невід'ємною частиною Колективного договору Криворізького локомотивного депо на 2011-2012 роки, дію якого було продовжено на 2024 рік, визначено: «Запроваджувати для робітників диференційовані (по ступенях) доплати в розмірі 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах з важкими і шкідливими умовами праці та 16 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці. Установлювати доплати за результатами атестації робочих місць і нараховувати їх за час фактичної зайнятості робітника на таких роботах. При подальшій раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшувати або відміняти повністю. Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці включати у колективний договір одночасно з заходами по поліпшенню умов праці. Годинні тарифні ставки для локомотивних бригад встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється.».
Згідно зі ст.18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів (ст. 14 Закон України «Про оплату праці»).
Засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців визначаються Законом України «Про колективні договори і угоди».
Закон України «Про колективні договори і угоди» передбачає, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.
Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі. Зокрема, на галузевому рівні укладаються галузеві (міжгалузеві) угоди.
Згідно із ч.2 ст.3 Закону України «Про колективні договори і угоди» сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.
Статтею 4 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» передбачено, що соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі. До сторін соціального діалогу на галузевому рівні належать - профспілкова сторона, суб'єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб'єктами якої є всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади.
Тобто, галузева (міжгалузева) угода є складовою частиною договірного регулювання заробітної плати.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості; трудових відносин; умов і охорони праці; житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; умов зростання фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; заборона дискримінації.
Зважаючи на викладене, конкретний розмір тарифних ставок (окладів) працівників, а також періодичність та порядок перегляду саме конкретних тарифних ставок (окладів) кожного працівника не є предметом регулювання галузевої угоди. Безпосередніми засобом такого регулювання є колективні та трудові договори. Тобто, норми галузевої угоди не є нормами прямої дії для регулювання трудових відносин за окремо визначеним трудовим договором.
До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.
Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Перелік виплат, які включаються до фондів основної та додаткової заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат, визначений розділом 2 Інструкції зі статистики заробітної плати.
Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами) є лише однією зі складових фонду основної заробітної плати і не охоплює весь фонд заробітної плати підприємства.
Годинні тарифні ставки для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих (зокрема, локомотивних бригад) встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється, оскільки годинні тарифні ставки робітникам локомотивних бригад розраховані з урахуванням умов праці, тобто доплата за роботу у важких і шкідливих умовами праці закладена у годинну тарифну ставку, тому й не потребує окремого нарахування.
Тобто, відповідачем дотриманні як вимоги чинного законодавства, так і вимоги Галузевої угоди з додатками та Колективного договору з додатками.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що годинні тарифні ставки для робітників, оплата праці яких проводиться за тарифними ставками, встановленими з урахуванням важких і шкідливих (зокрема, локомотивних бригад) встановлені з урахуванням умов праці. Доплата робітникам локомотивних бригад за умови праці не встановлюється, оскільки, годинні тарифні ставки робітникам локомотивних бригад розраховані з урахуванням умов праці, тобто, доплата за роботу у важких і шкідливих умовами праці закладена у годинну тарифну ставку, тому й не потребує окремого нарахування. Тобто, відповідачем дотриманні як вимоги чинного законодавства, так і вимоги Галузевої угоди з додатками та Колективного договору з додатками.
Доводи апеляційної скарги представника позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог законодавства та власного тлумачення норм чинного трудового законодавства. Такі доводи були оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, не спростовують висновків суду, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Відповідно ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді: