18 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18129/24
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати (з урахуванням індексації) з 14.05.18 р. та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки, із урахуванням різниці, що була виплачена.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 09.06.2010 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до згідно з п. «д» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 14.05.2018 на підставі заяви йому призначено пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У зв'язку з отриманням 08.05.24 р. пенсію менш, ніж у квітні 2024 р. позивач 13.05.24 р. звернувся до Залізничного відділу обслуговування громадян у м. Львові управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівської області (з 27.12.2022 р. позивач перебуває в м. Львів та взятий на облік як ВПО) та отримав протокол - рішення 965220191099 від 14.03.2024 р. про призначення (перерахунку) пенсії з додатками (розрахунок заробітної плати та розрахунок стажу). 20.05.2024 р. позивач звернувся до відповідача з листом (скаргою) щодо перерахунку (з урахуванням індексації) пенсії за віком починаючи з 14.05.18 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, із урахуванням різниці, що була сплачена. Проте 07.06.24 року отримав пенсію у нижчому розмірі, ніж така була розрахована у протоколі - рішенні 965220191099 від 14.03.2024 р. Позивач вказує, що ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, однак у його випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом - пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше у травні 2018 року. Оскільки мало місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, розрахунок пенсії за віком повинен бути здійснений із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, з урахуванням п.4-4 розділу XV Закону №1058-IV.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 14.05.2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався після переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а саме з 14.05.2018, а до суду за захистом порушених прав звернувся лише у червні 2024 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку (де кінцевою датою мала б бути 14.11.2018). Апелянт зазначає, що первинно пенсію позивачеві призначено за вислугу років як працівнику плавскладу, відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1058. Вказує, що пенсія за віком та пенсія за вислугу років є різновидами одного виду пенсій - трудової. Визначення «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії, у т.ч. з виду трудової пенсії «за вислугу років» на інший вид трудової пенсії «за віком», тобто на інший вид трудової пенсії, якою в силу ч. 1 ст. 4 Закону № 1058 не є співставними та визначення “переведення» не може застосовуватись у значенні "первинного призначення" пенсії. Апелянт зазначає, що кінцевим результатом звернення особи до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії є Рішення про перерахунок пенсії або Рішення про відмову у проведенні перерахунку. Головне управління зазначає, що із заявою про перерахунок призначеної пенсії за віком до органів Пенсійного фонду позивач не звертався. Вказує, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих позивачем документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.
23 листопада 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який зареєстровано судом 25.11.2024 року, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 09.06.2010 року отримував пенсію за вислугу років як працівник плавскладу морського, річкового флоту згідно пункту "д" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII.
14.05.2018 року, відповідно до поданої позивачем заяви ГУ ПФУ в Херсонській області проведено перерахунок його пенсії через перехід з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
З 27.12.2022 року ОСОБА_1 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи.
У травні 2024 року, отримавши пенсію у меншому розмірі, позивач звернувся до Залізничного відділу обслуговування громадян у м. Львові управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівської області та отримав протокол - рішення 965220191099 від 14.03.2024 р. про перерахунок пенсії з додатками: розрахунками стажу та заробітної плати.
Крім того, ГУ ПФУ в Херсонській області листом №4549-4254/С-02/8-2100/24 від 16.05.2024 року у відповідь на звернення позивача, подане через веб-портал електронних послуг ПФУ, повідомило останнього про дату переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а саме що з 14.05.2018 за поданою заявою від 14.05.2018 здійснений перерахунок (перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) відповідно до частини 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.05.2024 р. позивач, встановивши, що при проведенні перерахунку пенсії, який проведено у зв'язку із переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки, звернувся до відповідача із відповідною заявою щодо перерахунку та виплати пенсії, із урахуванням різниці, що була сплачена.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи положення ч.2 ст.40 Закону №1058-IV та абз.2 п.4-4 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, при призначенні пенсії за віком у 2018 році заробітна плата (дохід) визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, відтак відповідачем протиправно обчислено розмір пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки підлягає задоволенню та за таких обставин, наявні підстави для зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 14.05.2018 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про здійснення такого перерахунку пенсії з 14.05.2018 року з урахуванням індексації, суд першої інстанції дійшов висновку, що вона є передчасною, так як у суду відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні перерахунку призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки на виконання цього рішення суду будуть порушені, а захисту судом підлягають тільки порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закону №1058-ІV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1058-ІV (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх100 %, де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Крім того, нормами п.4-4 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У справі, яка розглядається судами встановлено, що ОСОБА_1 з 09.06.2010 року призначено пенсію за вислугу років як працівнику плавскладу морського, річкового флоту згідно пункту "д" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 14.05.2018 року. При цьому, при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV відповідачем при обчисленні пенсії враховано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 року, що підтверджується розрахунком заробітку для обчислення.
Таким чином, в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи положення ч.2 ст.40 Закону №1058-IV та абз.2 п.4-4 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, при призначенні пенсії за віком у 2018 році заробітна плата (дохід) визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, відтак відповідачем протиправно обчислено розмір пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 29 березня 2023 року у справі №240/4170/19 та від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
Щодо вимоги позивача про здійснення такого перерахунку пенсії з 14.05.2018 року з урахуванням індексації, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вона є передчасною, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні перерахунку призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки на виконання цього рішення суду будуть порушені, а захисту судом підлягають тільки порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Що стосується доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною заявою, колегія суддів зазначає наступне.
Запровадження строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, для відновлення свого права на отримання пенсії в належному розмірі позивач був змушений окремо самостійно звертатися з заявою від 20.05.2024 року до державного органу для проведення перерахунку призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки, які пенсійний орган і без звернення позивача в силу вимог закону повинен був самостійно врахувати для призначення пенсії.
Також, як вказує позивач, саме у травні 2024 року, отримавши пенсію у меншому розмірі, він звернувся до пенсійного органу для отримання та отримав протокол - рішення 965220191099 від 14.03.2024 р. про перерахунок пенсії з додатками: розрахунками стажу та заробітної плати, з яких і вбачається, що відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. До суду у цій справі позивач звернувся 10.06.2024 року.
Таким чином, позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, у зв'язку з чим доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду є помилковими.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик