Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
"07" вересня 2010 р. Справа № 5/125-10
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишеград», м. Київ
до1) Вишгородської міської ради, м. Вишгород
2) Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації», м. Вишгород
провизнання права власності, зобов'язання вчинення дій та визнання права на користування земельною ділянкою
за участю представників:
позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
відповідача 1:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
відповідача 2:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишеград»(далі -Позивач) до Вишгородської міської ради (далі -Відповідач 1) та Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації»(далі - Відповідач 2) про визнання за позивачем права власності на будівлі та споруди, які знаходяться в м. Вишгороді по вул. Парусна, 3-А та складаються з: будинку охорони (літера А) площею 30,3 кв.м.; сарай (літера Б) площею 13,2 кв.м.; склад (літера Г) площею 35,1 кв.м.; майстерня (літера Д) площею 26,1 кв.м.; сарай (літера Є) площею 266,5 кв.м.; убиральня (літера З) площею 6 кв.м., зобов'язання другого відповідача провести державну реєстрацію прав власності за позивачем на перелічене нерухоме майно, визнання право позивача на користування земельною ділянкою, яка розташована в м. Вишгороді, вул. Парусна, 3-А площею 1 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд бази відпочинку та їх реконструкції і добудови та вважати укладеним договір оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та першим відповідачем в редакції позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відмову державного реєстратора зареєструвати право власності на вищезазначені будівлі та споруди які були придбані позивачем на підставі договору купівлі - продажу капітальних будівель (споруд) від 25.07.2007р. та відмовою міської ради укласти з ним договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування вказаних будівель і споруд.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 27.07.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишеград»та Воробйовим Віталієм Валерійовичем, за умовами якого останній продав позивачу спірне нерухоме майно.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі -продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно частини 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.
При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його сторін бажаного правового результату, юридичних фактів і відповідних прав.
Правочин, який підлягає державній реєстрації, вважається вчиненим лише з моменту його державної реєстрації ( ч.1 ст. 210 ЦК України).
Аналіз змісту ст. 210 ЦК України дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочину можуть виникати тільки з моменту його реєстрації.
Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
З огляду на зазначені норми законодавства, мотиви і підстави позову, з метою всебічного та повного з'ясування всіх обставин справи господарський суд Київської області ухвалою від 01.07.2010р. в порядку ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 07.09.2010р. та зобов'язав позивача надати докази нотаріального посвідчення зазначеного вище договору купівлі -продажу від 27.07.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишеград»та Воробйовим Віталієм Валерійовичем або докази визнання вказаного договору дійсним в судовому порядку та докази його державної реєстрації. Явку сторін суд визнав обов'язковою.
Представник позивача 07.09.2010р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 01.07.2010р. не виконав та не надав суду витребуваних доказів. Пояснень щодо поважності причин невиконання вимог суду не надав.
Враховуючи обставини даної справи, мотиви і підстави позову, вимоги ст.ст. 210, 640, 657 ЦК України господарський суд вважає, що неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом зазначених вище доказів та матеріалів, необхідних для вирішення спору і нез'явлення представника позивача в судове засідання, явка якого визнавалася судом обов'язковою, перешкоджатиме вирішенню спору в даній справі, оскільки всебічне і повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неможливе у відсутності представників позивача та без огляду і аналізу витребуваних документів.
У відповідності до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторону.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Отже враховуючи вказану норму процесуального законодавства та беручи до уваги те, що представник позивача без поважних причин не з'явилися на виклик у засідання господарського суду та не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, а за наявними матеріалами справи її розгляд не вбачається можливим, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
Залишити позов без розгляду.
Суддя