17 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7841/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 15220,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг з єдиного податку. Крім того, зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим. Відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с. 14).
Зазначену ухвалу направлено, рекомендованим листом, на адресу відповідача, яка вказана у позові та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача, однак оператор поштового зв'язку повернув таке відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 17).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України) зазначена ухвала суду вважається врученою відповідачу.
Правом подати відзив на позовну заяву до суду відповідач не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ДПС з 26.11.2020 року.
14.02.2022 року відповідач подала до контролюючого органу заяву №111622063406 про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 7).
Відповідно до наданих позивачем матеріалів, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 15220,00 грн., який нараховано контролюючим органом відповідно до поданої заяви відповідачем, в тому числі по терміну сплати: до 20.08.2023 - 1340,00 грн, до 20.09.2023 - 1340,00 грн, до 20.10.2023 - 1340 грн, до 20.11.2023 -1340 грн, до 20.12.2023 - 1340 грн, до 20.01.2024 - 1420,00 грн, до 20.02.2024 - 1420,00 грн, до 20.03.2024 - 1420,00 грн, до 20.04.2024 - 1420,00 грн, до 20.05.2024 - 1420,00 грн, до 20.06.2024 - 1420,00 грн. (а.с. 5).
Наявність податкового боргу підтверджено копією інтегрованої картки платника податків (а.с. 6).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів сплати зазначених сум до суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, позивачем сформовано податкову вимогу №0010473-1306-1128 від 30.10.2023 року на суму 4020,00 грн (а.с. 4), яку надіслано платникові податків за адресою відповідно до даних, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача та вручено 30.11.2023 (а.с. 4 зв.).
Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога відповідачем оскаржувалась, у справі відсутні, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу, однак відповідач не виконав її належним чином та не сплатив узгоджені грошові зобов'язання зі сплати податку.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Крім того, суд враховує, що з 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан. Змінами, внесеними до пункту 69.1 пункту 69 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, які набрали чинності з 27 травня 2022 року, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Підставою перенесення (відтермінування) строку сплати грошового зобов'язання, який настав після 24 лютого 2022 року, є відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов'язок щодо дотримання строку сплати податків і зборів.
Про відсутність такої можливості платник податків має завчасно повідомити податковий орган, бо його фінансовий стан відомий тільки йому.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо інформування ФОП ОСОБА_1 контролюючий орган про відсутність можливості сплати податкових зобов'язань. До суду відповідач такої інформації також не подавав.
Відтак, податковий борг відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 15220,00 грн., на користь місцевого бюджету територіальної громади с. Попельнасте, за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у Кіров.обл /тг с. Попельнасте/18050400
Банк: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
ЗКПО банка: 37918230
Рахунок: UA948999980314080699000011499
Код платежу: 50 18050400 (місцевий бюджет)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО