про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2025 року м. Київ Справа № 320/1743/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та рішень, визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 23.01.2020 року №655 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )" ;
2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 23.01.2020 року № 655 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )";
3. Визнати протиправними та скасувати:
- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0019844203 від 05.03.2020 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 58403,08 грн. та штрафних санкцій 17520,92 грн.,
- рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0019824203 від 05.03.2020 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в розмірі 170,00 грн.,
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у м. Києві від 10.05.2019 року № Ф-59099-17 зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн.,
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 10.05.2019 року № Ф-59099-17У зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн.,
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № Ф-102У зі сплати єдиного внеску в розмірі 58403,08 грн.,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019734203,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019744203,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019764203,
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019794203
- податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.06.2021 року № 0044909-1306-2651.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить скасувати наказ ГУ ДПС у м. Києві від 23.01.2020 року №655, рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0019844203 від 05.03.2020 року, рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0019824203 від 05.03.2020 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у м. Києві від 10.05.2019 року № Ф-59099-17, вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві від 10.05.2019 року № Ф-59099-17У, вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № Ф-102У, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019734203, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019744203, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019764203, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.03.2020 року № 0019794203, податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 25.06.2021 року № 0044909-1306-2651.
При цьому, із матеріалів справи слідує, що спірні рішення не були оскаржені в адміністративному порядку шляхом подання скарги.
Позовна заява надійшла до суду через систему "Електронний суд" 26.05.2024 року, а відтак, подана з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вимог частини 6 статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
З наявних у справі матеріалів доданих до позовної заяви відсутній доказ сплати судового збору за подання позову до суду.
Разом з тим, представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору в якому просить звільнити позивача від сплати судового збору за звернення до суду з цим позовом. Підставами для звільнення вказує скрутне матеріальне становище та вказує, що єдиним джерелом засобів до існування позивача є його пенсія, інших доходів він не отримує, а тому зменшення розміру такої пенсії ставить на межу виживання позивача, крім того, розмір пенсії позивача не надає йому можливості на сплату судового збору, оскільки розмір судового збору за оскарження рішень відповідача є неспівмірним із отримуваною пенсією позивача.
Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст. 133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст. 8 Закону № 3674-VІ.
Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Так, згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За змістом цієї норми, вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд має враховувати його майновий стан. Разом з тим доказів такого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, позивач суду не надав.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст. ст. 132, 133 КАС України, Закону № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Крім того, ст. 133 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень ст.161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд наголошує, що неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
Особа, яка заявляє клопотання/заяву про відстрочення сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд наголошує, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи, тощо).
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним позовної заяви у встановленому законом порядку, а саме, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на вказане, позивачу слід надати актуальні станом на дату подання позову відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VІ, або надати документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку.
Оскільки обставини, які зазначив представник позивача, відповідно до вказаних статей Закону України Про судовий збір, не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення від сплати судового збору, виходячи з не надання ним доказів.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені у заяві не можуть бути визнані поважними, у зв'язку із чим заява задоволенню не підлягає.
Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривні.
За пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1211,20 грн. За вимоги майнового характеру фізична особа або фізична особа - підприємець повинна сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону №3674-VI).
Частиною 3 статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивач звернувся до суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою, яка містить вимоги немайнового характеру (з урахуванням похідної вимоги) та майнового характеру на загальну суму 553166,72 грн.
Враховуючи вищезазначене та не надання позивачем до позову доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду, у зв'язку з чим позов не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Отже, за подання даного адміністративного позову, з урахуванням заявлених вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 968,96 грн (1211,20*0,8) та за вимоги майнового характеру - 4425,34 грн (553166,72*1%*0,8).
Суддя звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- окремо складеного обґрунтованого клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 5394,30 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та рішень, визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.