01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"10" вересня 2010 р. Справа № 14/182-10
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву № 180 від 08.09.2010 р. відповідача - ПП „Будівельна компанія „Діа-СТ” про відвід судді від розгляду справи
у справі № 14/182-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-практичний центр нейрореабілітації „Нодус”, м. Бровари
до Приватного підприємства „Будівельна компанія „Діа-СТ”, м. Київ
про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язання звільнити займані приміщення, розірвання договору підряду, стягнення 815 857, 62 грн.
ТОВ „Науково-практичний центр нейрореабілітації „Нодус” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Будівельна компанія „Діа-СТ” про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язання звільнити займані приміщення, розірвання договору підряду, стягнення 815 857, 62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо виконання робіт згідно договору підряду № 02-07/09 від 02.07.2009 р. та безпідставним знаходженням у приміщенні квартири № 39 по вул. Кирпоноса, 7-А у м. Бровари Київської області, що належить позивачу, та неправомірним створенням перешкод позивачу у користуванні вказаним приміщенням.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2010 р. порушено провадження у справі № 14/182-10 за позовом ТОВ „Науково-практичний центр нейрореабілітації „Нодус” до ПП „Будівельна компанія „Діа-СТ” про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язання звільнити займані приміщення, розірвання договору підряду, стягнення 815 857, 62 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.09.2010 р.
09.09.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява № 180 від 08.09.2010 р. про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи.
Cвою заяву про відвід судді від розгляду справи відповідач обґрунтовує тим, що, на його думку, суддя при прийнятті позовної заяви до розгляду порушив правила територіальної підсудності, суддя безпідставно виніс ухвалу суду від 21.08.2010 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, суддя безпідставно прийняв позовну заяву до розгляду за відсутності у позовній заяві та доданих до неї матеріалів підтвердження вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору.
Розглянувши заяву відповідача про відвід судді від розгляду справи, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.
Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
З приводу посилання відповідача у своїй заяві про відвід судді від розгляду справи щодо порушення суддею правил територіальної підсудності при прийнятті позовної заяви ТОВ „Науково-практичний центр нейрореабілітації „Нодус” до розгляду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
ТОВ „Науково-практичний центр нейрореабілітації „Нодус” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Будівельна компанія „Діа-СТ”, у якому просить суд розірвати договір підряду № 02-07/09 від 02.07.2009 р., укладений між позивачем та відповідачем; зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язати відповідача звільнити займані приміщення квартири № 39 по вул. Кирпоноса, 7-А у м. Бровари Київської області; стягнути з відповідача на користь позивача 776 460, 40 грн. відшкодування збитків, 29 397, 22 грн. неустойки та 10 000, 00 грн. відшкодування моральної шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України cправи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Як було зазначено вище, оскільки однією із позовних вимог ТОВ „Науково-практичний центр нейрореабілітації „Нодус” серед інших є його вимога про зобов'язання ПП „Будівельна компанія „Діа-СТ” усунути перешкоди в користуванні майном та зобов'язання ПП „Будівельна компанія „Діа-СТ” звільнити займані приміщення квартири № 39 по вул. Кирпоноса, 7-А у м. Бровари Київської області, то місце розгляду даного спору визначається за правилами, визначеними ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, а тому такий спір підлягає розгляду за місцезнаходженням вищевказаного майна - відповідно господарським судом Київської області, і тому в цій частині заява відповідача про відвід судді від розгляду справи є необґрунтованою.
Що стосується посилання відповідача у своїй заяві про відвід судді від розгляду справи щодо безпідставності винесення ним ухвали суду від 21.08.2010 р. про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2010 р. вжито заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 14 цього ж закону передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. „Про незалежність судової влади” передбачено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення.
Голови судів та інші судді, які обіймають адміністративні посади в судах, органи суддівського самоврядування, кваліфікаційні комісії, Вища рада юстиції, органи та посадові особи законодавчої та виконавчої влади не мають повноважень перевіряти правовий зміст судових рішень.
У випадку якщо такі дії спричинили притягнення судді до відповідальності, суд, який розглядає скаргу потерпілого судді, одночасно з її задоволенням повинен ініціювати питання про притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності за втручання у діяльність суду.
Процесуальні дії судді та ухвалені судом рішення перевіряються в порядку, встановленому процесуальним законодавством України.
Як вбачається із матеріалів справи, учасники процесу у справі № 14/182-10 не звертались до суду апеляційної інстанції із відповідною апеляційною скаргою на процесуальні дії судді щодо винесення ухвали суду від 21.08.2010 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, а отже, така ухвала суду є законною, а тому в цій частині заява відповідача про відвід судді від розгляду справи є необґрунтованою.
Що стосується посилання відповідача у своїй заяві про відвід судді від розгляду справи щодо безпідставності прийняття суддею позовної заяви ТОВ „Науково-практичний центр нейрореабілітації „Нодус” до розгляду за відсутності у позовній заяві та доданих до неї матеріалів підтвердження вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 6) ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися.
Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. „У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Пунктом 3.9.1-1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що відповідно до рішення № 15-рп/2002 Конституційного Суду України від 9 липня 2002 р. у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Отже, з дати оприлюднення зазначеного Рішення Конституційного Суду України місцеві господарські суди мають у порядку, передбаченому ГПК, приймати до свого провадження як позови з вимогами, що грунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. У зв'язку з викладеним суди з цієї дати не мають права застосовувати пункт 4 статті 83 ГПК.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів” № 2705-4 від 23.06.2005 р. внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, згідно яких виключено п. 7) ст. 63, яким передбачалось, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, і даний момент ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не визначено таку підставу повернення позовної заяви без розгляду як не подання позивачем доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, а тому в цій частині заява відповідача про відвід судді від розгляду справи є необґрунтованою.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, обставини, викладені у заяві № 180 від 08.09.2010 р. ПП „Будівельна компанія „Діа-СТ” про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи № 14/182-10, не знайшли свого підтвердження і не можуть бути підставою згідно зі ст. 20 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, доводи та мотивування щодо вказаних обставин є необґрунтованими, а тому вказана заява про відвід підлягає відхиленню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви № 180 від 08.09.2010 р. (вх. № 217 від 09.09.2010 р.) Приватного підприємства „Будівельна компанія „Діа-СТ” про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи.
Суддя