17 лютого 2025 рокуСправа №160/32446/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.12.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 зазначених в трудовій книжці НОМЕР_1 від 27.07.1984 року, в трудовій книжці колгоспника від 18.03.1993 року, періодів догляду за дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 від 27.07.1984 року, в трудовій книжці колгоспника від 18.03.1993 року, періоди догляду за дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити пенсію ОСОБА_1 з дати подання заяви 05.08.2024р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 30.12.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області витребувані матеріали, які були на розгляді при прийнятті спірного рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 13.08.2024 року відповідач ухвалив рішення, яким відмовив позивачу у призначені пенсії за віком через відсутність у неї необхідного страхового стажу. Так, не зараховані всі періоди згідно через різницю в імені позивача українською та російською мовами « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 », не зараховані період навчання з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року, роботи з липня 1984 року по 1997 рік, періоди догляду за дітьми, робота в колгоспі та інш. Окрім того, причиною незарахування певних періодів стала відсутність в реєстрі застрахованих осіб відомостей про трудові відносини, нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків. Щодо зарахування періоду догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , то через відсутність стажу роботи відсутні й підстави для зарахування страхового стажу в цей період, а щодо дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 також відсутні відомості про отримання (не отримання) позивачем відповідної допомоги протягом січня-грудня 2004 року та січня - грудня 2005 року. Вважаючи дій відповідача протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
20.12.2024 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування, представник посилався на те, що за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву позивача від 05.08.2024 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV та рішенням від 13.08.2024 року відмовлено у зв'язку з не підтвердженням факту виховання до шестирічного віку п'ятьох дітей та у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до положень відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії була розглянута ГУ ПФУ в Миколаївській області та рішенням 13.08.2024 року № 047150028228 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
Страховий стаж позивача становить 00 років 00 місяців 00 днів.
До страхового стажу позивача не зараховано періоди на підставі документів, в яких зазначено ім'я українською мовою « ОСОБА_1 » та російською мовою « ОСОБА_1 », що не відповідає паспортним даним позивача, де українською мовою зазначено ім'я « ОСОБА_1 » та свідоцтву про народження НОМЕР_2 від 16.02.1966 року, де російською мовою вказане « ОСОБА_1 », а саме:
- навчання з 01.09.1981 року по 16.07.1984 року, згідно з дипломом НОМЕР_3 від 16.07.1984 року;
- роботи протягом липня 1984 року - квітня 1997 року, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 27.07.1984;
- догляд за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з свідоцтвами про народження дітей;
- роботи в колгоспі протягом жовтня 1989 року - квітня 1995 року, згідно з трудовою книжкою колгоспника від 18.03.1993 року. Крім того, записи щодо фактичної кількості відпрацьованих вихододнів не засвідчені підписами голови колгоспу, головного бухгалтера та печатками колгоспу.
- роботи в колгоспі протягом серпня 1993 року - березня 1995 року, згідно з архівною довідкою від 01.05.2024 року № 184/п-145/01-25. Крім того, в первинних документах зазначено скорочено по батькові, російською мовою - « ОСОБА_1 »;
- в реєстрі застрахованих осіб відсутні будь-які дані про трудові відносини, нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків.
- до страхового стажу не зараховано періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відповідно до ст. 56 Закону України «про пенсійне забезпечення» час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку, зараховується до стажу роботи, натомість страховий стаж у позивача відсутній. Крім того, за період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_4 , до досягнення нею трирічного віку, протягом січня-грудня 2004 року, відсутня інформація з органів соціального захисту населення щодо отримання/не отримання відповідної допомоги та протягом січня - грудня 2005 року, відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.
Також, в рішенні зазначено, що для визначення права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем надані свідоцтва про народження дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Факт виховання дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення ними шестирічного віку - підтверджено.
Факт виховання дітей ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення ними шестирічного віку - не підтверджено, оскільки в свідоцтвах про народження дітей, в графі «мати» зазначено ім'я російською мовою « ОСОБА_1 », що не відповідає даним свідоцтву про народження позивача, де російською мовою зазначено « ОСОБА_1 ».
Отже, спір між сторонами виник з підстав не зарахування спірного періоду роботи позивача до страхового стажу. який дає право на призначення дострокової пенсії за віком.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Даним Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Підставою для відмови в зарахуванні трудового стажу позивача стало те, що в документах, які подані для призначення зазначено ім'я українською мовою « ОСОБА_1 » та російською мовою « ОСОБА_1 », що не відповідає паспортним даним позивача, де українською мовою зазначено ім'я « ОСОБА_1 » та свідоцтву про народження НОМЕР_2 від 16.02.1966 року, де російською мовою вказане « ОСОБА_1 ».
Так, в свідоцтві про народження позивача серія НОМЕР_2 від 16.02.1966 року зазначено російською мовою, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Лиманне Тамбовського району Амурської області народилася « ОСОБА_1 ».
В паспорті громадянина України серія НОМЕР_4 , виданому Софіївським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 27.02.2001 року, вказані дані позивача українською мовою як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка с. Лиманне, Тамбовського району Амурської області, а російською мовою « ОСОБА_1 ».
В паспорті громадянина України № НОМЕР_5 , виданому органом № 1229, анкетні дані позивача вказані « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка: Амурська область, Тамбовський район, с. Лиманне.
В трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 зазначено про зміну прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », а ім'я та по батькові позивача російською мовою вказані « ОСОБА_1 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Записи трудової книжки містять дату прийняття, найменування місця роботи та посади, номери наказів та дату їх прийняття.
В трудовій книжці колгоспника від 18.03.1993 року анкетні дані позивача вказані як « ОСОБА_1 », зазначено роки її роботи кількість відроблених людиноднів за рік, найменування колгоспів, де позивач працювала.
Довідкою від 01.05.2024 року № 184/п-145/01-25, виданою Софіївською селищною радою Дніпропетровської області, підтверджено роботу позивача у колгоспі імені Ілліча та КСП «Водяне» з серпня 1993 року, у 1994 році та по березень 1995 року.
Довідками від 04.09.2024 року № 224/П-208/01-36 також підтверджено роботу позивача у колгоспі ім Ілліча ( КСП «Водяне»), а саме про прийняття до членів колгоспу (протокол засідання правління від 01.04.1995 року) та виведення з членів колгоспу на підставі протоколу загальних зборів членів від 16.01.1996 року).
Довідкою КЗО «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» Дніпропетровської обласної ради від 13.09.2024 року № 01/04-775 підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 дійсно навчалася в Професійно-технічному училищі № 14 м. Кривого Рогу з 01.09.1981 року по 21.07.1984 рік за професією «Машиніст баштових кранів». Канівник, та в дипломі № НОМЕР_6 від 16.07.1984 року була допущена помилка в імені та вірним слід вважати ім'я « ОСОБА_1 ».
Дійсно, з копії паспорту позивача, з копії свідоцтва про її народження та копій трудової книжки та трудової книжки колгоспника вбачається, що ім'я позивача російською мовою написано по різному.
Разом з тим, відповідачем не враховано, що прізвище, по батькові, дата народження (в трудових книжках) та прізвище, по батькові, дата народження та місце народження у свідоцтві про народження позивача та в копіях її паспортів повністю співпадають, а різниця в імені становить одну букву, що ймовірно мало місце при неправильному перекладі імені позивача з російської мови на українську мову.
Верховний Суд у постанові № 754/14898/15-а від 06.03.2018 року зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для відмови нарахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не власне правильність записів у трудовій книжці.
Слід звернути увагу, що жодних порушень, які б полягали у відсутності необхідних записів або неправильних чи неточних записів про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу, у зв'язку з чим необхідно було б підтвердити стаж уточнюючими довідками під час розгляду питання про відмову у призначенні пенсії, суб'єктом владних повноважень не встановлено, отже відмова в зарахуванні до страхового стажу періоду навчання та роботи згідно двох трудових книжок є необґрунтованою.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду догляду за дітьми слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
У пункті 11 Порядку № 637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Пункт 11 вказаного Порядку № 637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року №233 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).
Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Так, до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 року включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Починаючи з 01.01.2004 року, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу матері при умові, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при умові отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З поданих позивачем свідоцтв про народження вбачається, що в різні роки у неї народилися діти, а саме:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_7 ), в цей період згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала машиністом баштового крану 5 розряду ( записи 3-4 трудової книжки);
-ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_8 ) в цей період згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала машиністом баштового крану 5 розряду ( записи 4-5 трудової книжки);
- ІНФОРМАЦІЯ_6 року- ОСОБА_7 (свідоцтво про народження НОМЕР_9 ) в цей період згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала машиністом баштового крану 5 розряду ( записи 4-5 трудової книжки);
- ІНФОРМАЦІЯ_9 - ОСОБА_6 (свідоцтво про народження НОМЕР_10 ) в цей період згідно трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала машиністом баштового крану 5 розряду та звільнена 12.02.1991 року по догляду за дитиною до 8 років ( записи 4 -5 трудової книжки);
- ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_11 ) (останній запис про працевлаштування датований 01.04.1997 року - звільнена з роботи у зв'язку з закінченням опалювального сезону, запис № 9) ;
- ІНФОРМАЦІЯ_4- ОСОБА_5 (свідоцтво про народження НОМЕР_12 ).
Таким чином необхідною умовою для врахування до страхового стажу позивача періоду перебування у відпустці для догляду за дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 є наявність свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта, а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки).
Необхідною умовою для врахування до страхового стажу позивача періоду перебування у відпустці для догляду за дитиною - ОСОБА_5 до досягнення нею трьох років з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року є факт отримання у вказаний період допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Позивачкою суду не надано доказів отримання в період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_5 до досягнення нею трьох років.
Разом з тим, і відповідачем не доведено, що відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснювалися дії щодо перевірки інформації про отримання у вказаний період допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (суду не надано копії запитів, звернень, тощо).
Також, в порушення п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 відповідач не запропонував позивачу подати у тримісячний строк додаткові документи щодо підтвердження факту отримання виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
А тому, суд вважає в даному випадку, з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 зазначених в трудовій книжці НОМЕР_1 від 27.07.1984 року, в трудовій книжці колгоспника від 18.03.1993 року, періодів догляду за дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.08.2024 року № 047150028228 про відмову в призначенні пенсії.
Також, суд вважає з метою захисту прав позивача зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 від 27.07.1984 року, в трудовій книжці колгоспника від 18.03.1993 року та повторно розглянути питання про зарахування до страхового стажу періодів догляду за дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду та повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В частині позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію позивачу слід відмовити, з огляду на те, що суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового стажу позивача, це відноситься до дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Миколаївській області, і лише після встановлення наявності у позивача страхового стажу, необхідних для призначення пенсії, ГУ ПФУ України в Миколаївській області має повторно вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211грн. 20коп., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.4045725074 від 05.12.2024 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 605грн. 60коп. з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ПФУ в Миколаївській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 зазначених в трудовій книжці НОМЕР_1 від 27.07.1984 року, в трудовій книжці колгоспника від 18.03.1993 року, періодів догляду за дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.08.2024 року № 047150028228 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 від 27.07.1984 року, в трудовій книжці колгоспника від 18.03.1993 року.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути питання про зарахування до страхового стажу періодів догляду за дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань в Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ) судовий збір у розмірі 605грн. 20коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець