12 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 674/169/24
Провадження № 22-ц/820/389/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І.
секретар судового засідання Кошельник В.М.
з участю: позивача, його представника
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 674/169/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Керницькою Ілоною Романівною, на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення порушень правил добросусідства.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 не утримувати бджіл за адресою АДРЕСА_1 в кількості з розрахунку більше 1 бджолосім'ї на 30 м2, забезпечити наявність на пасіці суцільної огорожі не менше 2,5 метри, а у разі неможливості вивезти пасіку за межі господарства; зобов'язати відповідача зрізати дерева в кількості 5 шт., зокрема 1 акацію, 2 горіхи, 1 липу, 1 декоративне дерево, які розміщені в безпосередній близькості від домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , належного позивачу.
На підтримання заявлених позовних вимог позивач зазначав, що він є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки для обслуговування вказаного будинку. Сусідній будинок за адресою по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 але в будинку він не проживає. Зазначав що на цьому господарстві відповідач утримує пасіку з порушенням санітарних норм та правил, бджоли якого постійно його кусають, який має алергічні реакції, забруднюють білизну, що сушиться. Крім того вказував, що в безпосередній близькості до межі, на земельній ділянці відповідача ростуть дерева - 1 акація, 2 горіхи, 1 липа, 1 декоративне дерево, крони яких та коріння виходять на його земельну ділянку, затіняючи її, падають сухі гілки та листя. Таким чином вказані дії ОСОБА_1 порушують правила добросусідства.
Тому ОСОБА_2 був змушений звернутися до Дунаєвецького управління ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області, яке виявило що на домогосподарстві ОСОБА_1 дійсно розміщена пасіка 12 бджолосімей на 120 кв.м. при цьому пасіка не зареєстрована у Єдиному державному реєстрі, не огороджена суцільним парканом, не проводяться лабораторні дослідження. Тому, 07 листопада 2023 року на відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.107 КУпАП та в подальшому постановою накладено штраф, який ним був сплачений. Крім того, позивач звертався до Дунаєвецької міської ради щодо неналежного утримання бджіл відповідачем та проникнення на його територію коріння та гілок дерев. Комісією ради було встановлено, що бджоли дійсно утримуються неналежним чином, гілки та коріння дерев проникають на територію позивача. Таким чином ОСОБА_1 було направлено лист щодо дотримання правил добросусідства, але він ніяким чином на нього не відреагував, про що свідчить акт виконкому Дунаєвецької міської ради від 03 січня 2024 року. ОСОБА_2 зазначав що в силу віку не може зрізати гілки, які проникають на його територію, тому ці дерева відповідач повинен зрізати. Неналежне утримання пасіки несе загрозу для його життя та здоров'я, на неодноразові прохання щодо добросусідських відносин стосовно утримання бджіл та дерев відповідач погрожує фізичною розправою.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2024 року позов задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_1 при розміщенні пасіки за адресою АДРЕСА_1 утримувати бджіл з розрахунку 30-35 квадратних метрів на одну бджолину сім'ю, забезпечити наявність на пасіці суцільної огорожі висотою не менше ніж 2,5 метри, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішення суду, в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 через свого представника адвоката Керницьку І.Р. подав апеляційну скаргу вважає його необґрунтованим, посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Так на думку апелянта судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про те, що право позивача порушено Нормами Закону України «Про бджільництво», Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб та отруєння бджіл, а також норми «Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки» та «Порядку реєстрації пасік», затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 року, оскільки вони не містять обмежень у відстані розміщення пасіки від жилих будівель та заборони її розташування на присадибних ділянках.
Вказують що відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173 розмір санітарно-захисної зони від бджільницьких підприємств до житлової забудови встановлений у 300 метрів, однак такі вимоги на індивідуальну пасіку апелянта не розповсюджуються, так як його пасіка не є бджільницьким підприємством.
Таким чином позивачем не наведено та судом першої інстанції не встановлено положень законодавства, які б регулювали відстані до пасіки, які не дотримано відповідачем при розміщенні пасіки у даній справі.
Також зазначають що наявність чи відсутність санітарно-ветеринарного паспорта пасіки жодним чином не є взаємопов'язаною з можливим порушення прав сусідніх з нею землекористувачів чи мешканців, оскільки згідно з ст. 13 Закону України «Про бджільництво», ветеринарно-санітарний паспорт видається саме з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів.
Представник апелянта вважає, що позивачем під час розгляду справи не доведено належними і допустимими доказами факт завдання йому шкоди, а судом не встановлено наявність причинно наслідкового зв'язку між такою шкодою, негативним впливом на його здоров'я та розміщенням і утриманням пасіки відповідачем і неправомірності дій останнього.
Крім того звертають увагу, що згідно з консультативним висновком алерголога від 03 січня 2024 року ОСОБА_2 має алергічну реакцію на укус бджіл, однак ним не доведено, що укуси були завдані саме бджолами апелянта, також не доведено факту зайняття бджільництвом в селі Січенці, Хмельницької області виключно апелянтом.
Таким чином, суд першої інстанції, на підставі неналежної оцінки зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позову.
Вказують що рішення суду першої інстанції фактично унеможливлює право апелянта на заняття бджільництвом. Сам по собі факт утримання пасіки апелянтом не є порушенням права позивача на безпечні й здорові умови проживання та користування його земельною ділянкою.
Таким чином враховуючи вищезазначене ОСОБА_1 та його представника адвокат Керницька І.Р. просять скасувати рішення в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 , не погоджуючись з поданою апеляційною скаргою, через свого представника ОСОБА_3 подав відзив, вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необгрунованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Вказують що внаслідок зловживання правом на утримання пасіки, зокрема не дотримуючись вимог щодо площі розміщення бджолосімей, висоти паркану, ОСОБА_1 таким чином порушив правила добросусідства, допустивши шкідливий вплив, внаслідок чого ОСОБА_2 позбавлений на безпечні й здорові умови проживання, що гарантовані Конституцією України.
Таким чином просить залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважають рішення суду першої інстанції вмотивованим та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як правильно встановлено судом ОСОБА_2 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки в с.Січенці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, площею 0,13 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку за даною адресою.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці суміжною з земельною ділянкою позивача, в зв'язку з чим сторони по справі є власниками і землекористувачами суміжних земельних ділянок.
Домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 розділяє металевий паркан з бетонною основою 1,5 метра, над частиною цього паркану встановлено сітку довжиною 7 м. заввишки 0,5 метри. На присадибній ділянці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , в районі знаходження паркану та сітки, розташовані вулики.
На присадибної ділянки ОСОБА_1 на площі 120 м.кв. розміщено 12 бджолосімей, на території пасіки встановлено напувалки з водою.
Реєстрація пасіки в Єдиному державному реєстрі не проведено, в справі відсутні дані, що відповідач відповідно до Закону отримав ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку.
Відповідно до медичних документів позивач страждає на алергічну реакцію від укусів бджіл, в зв'язку з чим звертався за медичною допомогою.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема Актом від 03.01.2024, складеним комісією виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради, повідомленням головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 12.09.2023, медичними документами
При цьому 12.09.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_2 повідомлено, що 31.08.2023 представником управління відбувся розгляд звернення щодо порушення правил утримання бджіл шляхом обстеження присадибної ділянки ОСОБА_1 . За результатами обстеження ОСОБА_1 рекомендовано, серед іншого, огородити пасіку суцільним парканом висотою не менше 2,5 метри до 01.11.2023, провести оптимізацію пасіки з розрахунку 30 кв.м. на одну бджолосім'ю, на момент медозабору перемістити пасіку за межі дворогосподарства для запобігання нещасних випадків (покусів бджіл).
07.11.2023 головним спеціалістом головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Лисак В.Є. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.107 КУпАП, зокрема, він не забезпечив виконання ветеринарних санітарних правил. Пасіка не зареєстрована державному реєстрі, не огороджена.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
Згідно зі статтею 293 ЦК України фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання тощо.
Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частина друга статті 103 ЗК України).
Стаття 104 ЗК України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.
Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено обов'язки громадян, які пов'язані з бережливим ставленням до природи, її охорони та раціонального використання її багатств відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; одним з обов'язків є непорушення екологічних прав та законних інтересів інших громадян.
Статтями 11, 12 Закону України «Про бджільництво» встановлено, що право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
Статтею 13 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Відповідно ст. 28 Закону України «Про бджільництво» на власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони бджіл покладаються обов'язки, передбачені законом.
Розділом 1 «Вимоги щодо розміщення та облаштування пасік» Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року № 9, визначено, що територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім'ю потрібно 30 - 35 кв. м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
У справі, яка переглядається судами установлено, що з урахуванням розміщення відповідачем 12 вуликів на 120 кв.м., на одну бджолину сім'ю приходиться 10 кв. м (із розрахунку 12 бджолосімей) замість нормативно передбачених 30 - 35 кв. м., а пасіка на момент розгляду справи по периметру не була огороджена парканом висотою не менше 2,5 м.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області ОСОБА_2 було рекомендовано ОСОБА_1 серед іншого, огородити пасіку суцільним парканом висотою не менше 2,5 метри до 01.11.2023, провести оптимізацію пасіки з розрахунку 30 кв.м. на одну бджолосім'ю, на момент медозабору перемістити пасіку за межі дворогосподарства для запобігання нещасних випадків (покусів бджіл).
Ураховуючи викладене та всі обставини справи, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, займаючись бджільництвом на належній йому присадибній земельній ділянці, порушує чинне законодавство, яке регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл; забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних осіб суміжних земельних ділянок; використання земельних ділянок та самостійного господарювання на них, порушує права позивача.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2023 року в справі № 301/1465/20 за аналогічних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не доведено факту, що укуси були завдані саме бджолами відповідача, слід відхилити, оскільки апелянтом не наведено доказів, розміщення поряд з місцем проживання позивача іншої пасіки. При цьому з усією очевидністю вбачається, що наявність на суміжній з позивачем земельній ділянці пасіки створює загрози здоров'ю позивача, який має алергічну реакцію на укус бджіл, і тому має право на захист своїх прав у вибраний спосіб.
Крім того незрозуміло яким чином на думку апелянта позивач має ідентифікувати, що бджоли належать саме відповідачу.
Інші твердження апелянта про відсутність обмежень відстані розміщення пасіки від житлових будівель, наявність чи відсутність санітарного-ветеринарного паспорта, тощо) не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції й зводяться до переоцінки доказів, яким судом апеляційної інстанції надана оцінка в мотивувальній частині постанови
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Керницькою Ілоною Романівною, залишити без задоволення.
Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 лютого 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
О.І. Ярмолюк