17 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/12563/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Авто-Трейд Інтернешнл» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Авто-Трейд Інтернешнл» (далі - ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 29 липня 2024 року №UA205140/2024/000217/1 про коригування митної вартості товару.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення товару -автобуса SETRA, номер кузова НОМЕР_1 , декларант подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA205140047301U1, в якій митну вартість визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості 180500,00 євро додано також транспортні витрати у сумі 13650,00 грн. Однак відповідач направив повідомлення про те, що подані документи не містять усіх даних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом та містять розбіжності. Незважаючи на надання митному органу додаткових документів та пояснень, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 29 липня 2024 року №UA205140/2024/000217/1, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 265800,00 євро та зазначивши нові вимоги, про які не було вказано в повідомленні декларанту.
Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. На його думку, необґрунтованими є аргументи відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в інвойсі (у євро) та в декларації країни відправлення (у польських злотих). Так в митній декларації країни відправлення зазначається статистична вартість товару у національній валюті держави-члена, де подається митна декларація; значення в іншій валюті має бути перетворене за обмінним курсом на день прийняття митної декларації відповідно до митних правил Європейського Союзу; статистична вартість використовується лише в країні експорту і жодним чином не впливає на формування складових митної вартості в країні імпорту.
Позивач з приводу посилання митного органу у спірному рішенні на розбіжності у відомостях про власника транспортного засобу в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу і продавця в інвойсі зазначив, що відповідач не врахував застереження у самому свідоцтві про те, що воно не є підтвердженням права власності, а за нормами Європейського Союзу при зміні власника транспортного засобу зміна технічного паспорту не передбачена. Поряд з тим на адресу митного органу було скеровано наданий продавцем Sette Group Sp.z.o.o договір купівлі-продажу від 10 липня 2024 року №R2176, що підтверджує придбання транспортного засобу в компанії OMR (Omnibushandel Mario Rottsen Gmbli), хоч жодного відношення ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» до договору купівлі-продажу від 10 липня 2024 року №R2176 не має.
Неаргументованим, на думку позивача, є і висновок митного органу про непідтвердження транспортних витрат, адже було надано калькуляцію транспортних витрат з доставки оцінюваного товару власним ходом (здійснював ОСОБА_1 відповідно до договору про надання послуг від 16 липня 2024 року №16/07). На момент митного оформлення ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» оплатило послуги з транспортування та сплатило передбачені податки і збори; сума сплачених до бюджету податків та сума отриманих ОСОБА_1 коштів відповідає сумі, зазначеній в калькуляції (з урахуванням військового збору, податку на доходи фізичних осіб).
Позивач вказав і на безпідставність зауважень митного органу стосовно ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару. Повідомив, що станом на 28 жовтня 2024 року проведена часткова оплата за придбаний товар згідно з доповненням від 10 жовтня 2024 року №1 до специфікації від 16 липня 2024 року №2 (умови оплати - відстрочка платежу до 31 грудня 2024 року).
Заперечуючи твердження митного органу про невідповідність інформації щодо пошкодження колісного транспортного засобу, позивач вказав, що імпортований автобус є таким, що був у використанні, має сліди експлуатації та зносу, а під час митного оформлення перевірка технічного стану транспортного засобу не здійснювалась.
Позивач вважає, що відповідачем не доведено заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів з боку ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл», наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.94-103). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №24UA205140047301U1 від 26 липня 2024 року відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У поданих документах виявлено розбіжності, що викликали сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом. Так вартість товару в експортній митній декларації країни відправлення (783137,00 польських злотих) не відповідає вартості товару в рахунку-фактурі (180500,00 євро); відповідно до інвойсу продавцем (власником) транспортного засобу є Sette Group Sp. z.о.о., а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу - OMR Omnibushandel Mario Rottgen Gmbh (Німеччина); калькуляція від 22 липня 2024 року не містить інформації за статтями витрат; не надано банківських платіжних документів (у специфікації зазначено лише граничний строк оплати - до 10 жовтня 2024 року). На пропозицію надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» надало додаткові документи, які не спростували усіх розбіжностей. У зв'язку з відсутністю в митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, вартісної основи для розрахунку митної вартості, можливим було застосування лише резервного методу, тому митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) на рівні 265800 євро за МД №UA100440/2024/314483 від 29 березня 2024 року та згідно з зовнішніми джерелами інформації (mobile.de).
Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив (а.с.197-204) позивач заперечив доводи відповідача та просив позов задовольнити з підстав, зазначених ним у позовній заяві. Зауважив, що митну вартість ввезеного товариством товару Волинською митницею визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митного органу в ЄАІС - МД №UA100440/2024/314483 від 29 березня 2024 року, згідно з якою розмитнювався автобус іншої моделі, з іншими технічними характеристиками, поставлений на інших комерційних умовах, з іншої торгівельної країни; натомість зовнішнє джерело інформації (mobile.de) не є належним в розумінні вимог cтатті 64 МК України.
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.
Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.195).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
01 червня 2024 року між ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» (покупець) та компанією Sette Group Sp. z о.о. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №0107р1, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар - транспортні засоби нові та такі, що були у використанні, на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту (а.с.19-23).
У специфікації від 16 липня 2024 року №2 сторонами зовнішньоекономічного контракту узгоджено поставку автобуса SETRA, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 180500,00 євро (а.с.24-25).
23 липня 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах поставки EXW-Краків товару “Моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10-ти осіб і більше осіб, включаючи водія: Автобус двоповерховий, пасажирський, бувший у використанні, марка SETRA, модель S431 DT, номер кузова - НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2018, тип кузова - пасажирський автобус, категорія - M3; тип двигуна - дизельний, номер двигуна - не визначено, об'єм двигуна - 12809 см.куб., потужність двигуна - 375кВт, колісна формула - 6х2, пасажиромісткість - 66 чол., максимально припустима повна маса - 26000 кг; торговельна марка: SETRA; виробник: SETRA, DE.» (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» подав МД №24UA205140047301U1 (а.с.38-39). Фактурна вартість імпортованого товару становить 180500,00 євро (еквівалентно 8065281,51 грн). Митну вартість визначено на рівні 8078931,50 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 13650,00 грн). До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01 червня 2024 року №0107р1 (а.с.19-23), специфікацію від 16 липня 2024 року №2 до контракту (а.с.24-25), рахунок-фактуру (інвойс) від 16 липня 2024 року №3/07/2027 (а.с.29), калькуляцію від 22 липня 2024 року (а.с.134), митну декларацію країни відправлення №23PL351020Е0574282 від 16 липня 2024 року (а.с.73), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11 липня 2024 року № НОМЕР_2 (а.с.58-59), сертифікат з перевезення (походження) товару форми PL/MF/AU 0068975 від 16 липня 2024 року (а.с.81).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту (а.с.112) вказано на розбіжності у документах: 1) відповідно рахунка-фактури від 16 липня 2024 року №3/07/2024 вартість товару становить 180500,00 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 16 липня 2024 №23PL351020E0574282783137; 2) відповідно до рахунка-фактури від 16 липня 2024 року №3/07/2024 продавцем (власником) транспортного засобу є Sette Group Sp. z о.о. (Польща), а в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11 липня 2024 року № НОМЕР_2 вказано власником компанію OMR Omnibushandel Mario Rottgen Gmbh (Німеччина); документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; 3) калькуляція від 22 липня 2024 року не містить інформації щодо фактично понесених витрат/запланових витрат за статтями витрат чи їх елементами; 4) відповідно рахунка-фактури від 16 липня 2024 року №3/07/2024 датою продажу товару є 16 липня 2024 року, форма оплати - переказ, однак банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару не надано; у специфікації зазначено лише граничний строк оплати - до 10 жовтня 2024 року, що передбачає оплату протягом всього терміну від моменту придбання. Одночасно запропоновано подати: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару; калькуляцію транспортних витрат; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші документи, що підтверджують вартість товару.
ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» надало Волинській митниці додаткові письмові пояснення (а.с.135 зворот-137) та документи щодо митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205140047301U1 від 26 липня 2024 року: договір про надання послуг від 16 липня 2024 року №16/07 та акт прийому-передачі від 22 липня 2024 року №16/07 (а.с.132-133 зворот); платіжні інструкції від 26 липня 2024 року №128, №129, №130, №131 (а.с.122-123); комунікат від 18 липня 2024 року №24IE599-2090297 (а.с.73), лист Sette Group Sp. z о.о. від 29 липня 2024 року (а.с.125); інформацію про середні ставки для визначення митної вартості (а.с.138); договір від 10 липня 2024 року №R2176 щодо купівлі товару в третіх осіб (а.с.118); висновок експертного дослідження від 24 липня 2024 року №186 (а.с.125 зворот-128).
29 липня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000217/1 (а.с.44). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (крім тих, що зазначено в повідомленні): валютний курс EUR/PLN згідно із середньою ставкою для визначення митної вартості становить 4,3376, вартість оцінюваного товару - 180500,00 євро, що в перерахунку становить 782936,80 польських злотих, однак в копії митної декларації країни відправлення від 16 липня 2024 року №23PL351020E0574282 вартість товару - 783137,00 польських злотих; згідно з пунктом 5.4 договору (контракту) про перевезення від 16 липня 2024 року №16/07 оплата за надані послуги здійснюється шляхом виплати коштів на рахунок виконавця, однак банківські реквізити (в тому числі розрахунковий рахунок) виконавця в договорі не зазначено, також ці відомості відсутні в акті прийому-передачі від 22 липня 2024 року №16/07; загальні витрати за договором (контрактом) про перевезення від 16 липня 2024 року №16/07 згідно з наданими платіжними дорученнями становлять 21960,00 грн (14490,00 грн - оплата фізичній особі та 7470,00 грн - нарахування на дохід), проте в калькуляції від 22 липня 2024 року та акті прийому-передачі від 22 липня 2024 року №16/07 зазначено загальну суму 18000,00 грн; ні в калькуляції, ні в інших транспортних документах не зазначено складових формування вартості перевезення, наприклад вартості витрачених паливно-мастильних матеріалів, вартості оплати автошляхів та інше; наявні у висновку експертного дослідження від 24 липня 2024 року №186 пошкодження колісного транспортного засобу не зазначені у графі 31 декларації та не були виявлені в ході митного огляду (акт митного огляду №24UA205140046472U6 від 23 липня 2024 року); суб'єктом декларування надано рахунок-фактуру від 10 липня 2024 року №R2176 щодо купівлі товару в третіх осіб, проте вартість товару приховано шляхом внесення змін в електронну форму документа; у вказаному рахунку-фактурі зазначено, що оплата за товар повинна бути здійснена до 11 липня 2024 року, але відповідних платіжних документів на користь третіх осіб для підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення не надано. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №UA100440/2024/314483 від 29 березня 2024 року та згідно із зовнішніми джерелами інформації (mobile.de)) на рівні 265800,00 євро.
Також 29 липня 2024 року Волинська митниця сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001952 (а.с.46).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140048194U9 від 31 липня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.162).
Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» 23 вересня 2024 року надало Волинській митниці додаткові пояснення (а.с.139-140) та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205140047301U1 від 26 липня 2024 року: платіжні інструкції в іноземній валюті від 10 вересня 2024 року №37 (а.с.141 зворот), від 17 вересня 2024 року №40 (а.с.142), заяву ОСОБА_1 від 22 липня 2024 року (а.с.142 зворот), переклад листа Sette Group Sp. z о.о. від 29 липня 2024 року (а.с.141). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 26 липня 2024 року №UА205140/2024/000217/1 митним органом, про що позивач інформований листом від 03 жовтня 2024 року №7.3-2/15-02/14/11001 (а.с.163-165).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару від 29 липня 2024 року №UА205140/2024/000217/1, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (пункти 2, 3, 4): зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01 червня 2024 року №0107р1 (а.с.19-23), специфікацію від 16 липня 2024 року №2 до контракту (а.с.24-25), рахунок-фактуру (інвойс) від 16 липня 2024 року №3/07/2027 (а.с.46), калькуляцію від 22 липня 2024 року (а.с.134).
Також декларантом було надано митну декларацію країни відправлення №23PL351020Е0574282 від 16 липня 2024 року (а.с.73), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11 липня 2024 року № НОМЕР_2 (а.с.58-59), сертифікат з перевезення (походження) товару форми PL/MF/AU 0068975 від 16 липня 2024 року (а.с.81).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так контрактом від 01 червня 2024 року №0107 рl, укладеним між ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» (покупець) та компанією Sеttе Group Sp.z.o.o (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов'язання продавця та покупця. Зокрема, контрактом визначено, що продавець зобов'язується поставляти товар - транспортні засоби (нові та які були у використанні), а покупець прийняти їх на умовах, визначених в специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту; товар, що поставляється, має бути поставлений у повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту; ціна контракту встановлюється в євро; валютою платежу за цим контрактом є євро; загальна сума контракту становить 5000000,00 євро; вартість товару визначається згідно з специфікацією та інвойсам, що є невід'ємною частиною цього контракту (а.с.19-23).
Специфікацією від 16 липня 2024 року №2 узгоджено поставку автобуса SETRA, номер кузова НОМЕР_1 , був у використанні, за ціною 180500,00 євро (а.с.24-25).
Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 16 липня 2024 року №3/07/2027 (а.с.46, переклад а.с.47) вартість автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , становить 180500,00 євро.
Ціна товару, його ідентифікаційні ознаки у специфікації та рахунку-фактурі (інвойсі) від 16 липня 2024 року №3/07/2027 (180500,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140047301U1 від 26 липня 2024 року (графа 22).
Специфікацією від 16 липня 2024 року №2 сторонами визначено форму оплати - післяплата з відстрочкою платежу до 10 жовтня 2024 року. Доповненням від 10 жовтня 2024 року №1 (а.с.26) внесено зміни до специфікації від 16 липня 2024 року №2, зокрема погоджено форму оплати - післяплата з відстрочкою платежу до 31 грудня 2024 року.
Платіжними інструкціями в іноземній валюті від 10 вересня 2024 року №37 (а.с.141 зворот) на суму 17400,00 євро, від 17 вересня 2024 року №40 (а.с.142) на суму 5100,00 євро від 28 жовтня 2024 року №43 на суму 35000,00 євро (а.с.216), від 14 жовтня 2024 року №42 на суму 17800,00 євро (а.с.147), від 01 жовтня 2024 року №41 на суму 11600,00 євро (а.с.218), від 08 листопада 2024 року №44 на суму 20000,00 євро (а.с.215), від 15 листопада 2024 року №45 на суму 8000,00 євро (а.с.45), від 19 листопада 2024 року №46 на суму 36000,00 євро (а.с.213) та від 26 листопада 2024 року №47 на суму 29600,00 євро (а.с.212) підтверджено проведення часткової оплати за товар, що відповідає визначеним у доповненні від 10 жовтня 2024 року №1 до специфікації від 16 липня 2024 року №2 умовам оплати, з огляду на що посилання митного органу на відсутність банківських платіжних документів на момент митного оформлення є безпідставним.
Також суд зауважує, що Верховний Суд у постановах від 12 березня 2020 року у справі №804/6243/14, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.00162, від 02 березня 2021 року у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Як вбачається зі змісту специфікації від 16 липня 2024 року №2 до контракту купівлі-продажу №0107р1, сторонами узгоджено умови поставки товару EXW-Краків (Польща).
Умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості декларант додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 13650,00 грн.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію від 22 липня 2024 року (а.с.134). Також на вимогу митного органу надано договір про надання послуг від 16 липня 2024 року №16/07 (а.с.132-133), акт прийому-передачі від 22 липня 2024 року №16/07 (а.с.133 зворот), платіжні інструкції від 26 липня 2024 року №128, №129, №130, №131 (а.с.122-123).
Судом із матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 16 липня 2024 року №16/07 (а.с.132-133), відповідно до умов пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з транспортування автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , власним ходом з місця знаходження вантажу - місто Краків до пункту його призначення - місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124. Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 18000,00 грн (пункт 5.2 договору).
На виконання вимог пункту 2.2 договору про надання послуг від 16 липня 2024 року №16/07 сторони 22 липня 2024 року склали акт №16/07 прийому-передачі наданих ОСОБА_1 послуг транспортування транспортного засобу - автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 18000,00 грн (в тому числі дохід водія 5800,00 грн) та розподіляються таким чином: 13650,00 грн - вартість транспортування за межами території України, 4350,00 грн - вартість транспортування митною територією України.
Вказані у договорі від 16 липня 2024 року №16/07 та в акті прийому-передачі послуг від 22 липня 2024 №16/07 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 22 липня 2024 року (а.с.134).
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Краків (Польща) - Луцьк (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (455 км) та по митній території України (145 км), вартість тарифної ставки на перевезення за 1 км маршруту - 30,00 грн. Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відповідно до пункту 5.4 договору про надання послуг від 16 липня 2024 року №16/07 виплата коштів за виконані роботи здійснюється шляхом виплати коштів на рахунок виконавця або в інший спосіб, погоджений сторонами.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 22 липня 2024 року (а.с.66) ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» здійснило оплату виконаної роботи з транспортування автобуса SETRA, vin НОМЕР_1 , шляхом перерахування коштів у сумі 14490,00 грн на банківський рахунок виконавця, а також з доходу ОСОБА_1 самостійно перерахувало до бюджету військовий збір у сумі 270,00 грн та податок на доходи з фізичних осіб у сумі 3240,00 грн, що підтверджено платіжними інструкціями від 26 липня 2024 року №129, №130, №131 (а.с.68-70). Сума сплачених до бюджету податків/зборів та сума отриманих ОСОБА_1 коштів відповідає сумі, зазначеній в калькуляції від 22 липня 2024 року (18000,00 грн). Також, як слідує з платіжної інструкції від 26 липня 2024 року №128, ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» сплатило на суму доходу єдиний соціальний внесок у сумі 3960,00 грн (а.с.67).
Окрім цих витрат, жодних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає з умов контракту, специфікації та рахунка-фактури).
Суд вважає, що надані під час митного оформлення товару документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов'язані із транспортуванням товару, які враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.
Суд наголошує, що вимога митного органу про надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), виписки з бухгалтерської документації, банківських платіжних документів, що підтверджують вартість товару, калькуляції транспортних витрат, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є специфікація до зовнішньоекономічного контракту, рахунок-фактура (інвойс), які узгоджуються між собою та були подані разом із митною декларацією. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Натомість декларант листом від 28 липня 2024 року скерував митному органу висновок експертного дослідження від 24 липня 2024 року №186 (а.с.125 зворот-128), яким встановлено пошкодження товару, що залежать виключно від терміну експлуатації (пошкодження лакофарбового покриття, пошкодження оббивки сидіння, сліди підтікання оливи). Твердження відповідача про невідповідність інформації про пошкодження, зазначеній у висновку експертного дослідження від 24 липня 2024 року №186 та в митній декларації, суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що в графі 31 МД №24UA205140047301U1 від 23 липня 2024 року зазначено, що поданий до митного оформлення автобус є таким, що був у використанні, а відповідно має сліди експлуатації та зносу. Поряд з тим із акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23 липня 2024 року (а.с.79-80) не встановлено, що перевірка технічного стану транспортного засобу фактично здійснювалася.
Так само ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації за визначених у специфікації від 16 липня 2024 року №2 умов щодо оплати товару (післяплата, відстрочка платежу), не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем. На момент митного оформлення не настав граничний строк оплати за товар, про який сторони зовнішньоекономічного контракту домовилися.
Суд повторює, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі, який згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару.
З приводу тверджень відповідача про розбіжності в інвойсі від 16 липня 2024 року №3/07/2024 та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11 липня 2024 року № НОМЕР_2 (а.с.58-59, переклад а.с.60-62) щодо продавця та власника, суд зазначає, що продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.
Директивою Ради Європейського Союзу від 29 квітня 1999 року №1999/37/ЄС “Про реєстраційні документи на транспортні засоби» визначено обсяг інформації, що міститься в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, які видають держави - члени Європейського Союзу. При цьому наявність в особи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядженням транспортним засобом.
З поданих декларантом документів (контракту від 01 червня 2024 року №0107pl та специфікації до нього) зрозуміло, що компанія Sette Group Sp. z о.о. є продавцем товару, який був придбаний у OMR Omnibushandel Mario Rottgen Gmbh (Німеччина) на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2024 року №R2176 (а.с.118). В експортній декларації, інвойсі, специфікації від 16 липня 2024 року №2 до контракту продавцем і відправником також є компанія Sette Group Sp. z о.о., а отримувачем - ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл». На банківський рахунок Sette Group Sp. z о.о. позивач здійснює перерахування коштів за придбаний автобус.
В специфікації від 16 липня 2024 року №2 є застереження продавця, який гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуженням, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.
Необхідно зауважити, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а МК України не надано права та не визначено обов'язку митним органам надавати оцінку господарській операції контрагентів (продавця та попереднього власника) та питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу й не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Між тим позивач надавав митному органу договір купівлі-продажу (рахунок) від 10 липня 2024 року №R2176, що підтверджує придбання компанією Sette Group Sp. z о.о. транспортного засобу в компанії OMR (Omnibushandel Mario Rottsen Gmbh (Німеччина)) (а.с.77, переклад а.с.78) за вартістю, меншою ціни продажу ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл».
Встановлені судом обставини дозволяють дійти висновку, що “розбіжності» в документах, про які було вказано у повідомленні декларанту, у рішенні від 29 липня 2024 року №UA205140/2024/000217/1 про коригування митної вартості товарів є надуманими та носять суб'єктивний характер.
Не є обґрунтованими, на думку суду, аргументи митного органу щодо наявності числових розбіжностей в декларації країни відправлення від 16 липня 2024 №23PL351020E0574282783137 (783137,00 польських злотих) (а.с.73) та в рахунку-фактурі (інвойсі) від 16 липня 2024 року №3/07/2024 (180500,00 євро).
ТзОВ “777 Авто-Трейд Інтернешнл» до письмових пояснень надало Волинській митниці інформацію про середні ставки для визначення митної вартості (стаття 53 (1) (a) UСC), що діяли з 01 липня 2024 року до 31 липня 2024 року (таблиця №118/A/НБП/2024 від 19 червня 2024 року), тобто які були використані під час визначення статистичної вартості товару в митній декларації країни відправлення від 16 липня 2024 №23PL351020E0574282783137 (а.с.138, переклад а.с.138 зворот). З таблиці конвертації валют видно, що співвідношення курсу польського злотого до євро становило 4,33760. В експортній декларації від 16 липня 2024 №23PL351020E0574282783137 статистична вартість товару відповідно до листа Sette Group Sp. z.о.о. від 29 липня 2024 року (а.с.71) скоригована на умовну суму витрат на транспортування - 200,00 злотих, що підтверджено комунікатом від 18 липня 2024 року №24IE599-2090297 (а.с.73).
Тобто визначена в митній декларації країни відправлення від 16 липня 2024 №23PL351020E0574282783137 статистична вартість, яка виражена в польських злотих, відповідає вартості товару, зазначеної в рахунку-фактурі від 16 липня 2024 року №3/07/2024.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 03 травня 2023 року у справі №140/6689/20, оскільки конвертація валют здійснювалася на території Євросоюзу та на основі даних банківської системи Євросоюзу й вказувалася відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації, то митний орган не може вказувати на неточності щодо заявлення митної вартості позивачем, оскільки ним митна вартість товару визначена на підставі рахунка-фактури.
Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Доречними є зауваження позивача про те, що спірне рішення мотивується додатковими вимогами, які попередньо не були зазначені в повідомленні митного органу про надання додаткових документів.
За змістом висновків Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №380/19286/23 витребування митними органами додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів є правомірним лише в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених даних. Заяви митного органу про недостовірність документів мають бути обґрунтовані доказами, такими як експертні висновки або рішення компетентних органів. Рішення про коригування митної вартості є неправомірним, якщо декларант подав повний пакет документів, що відповідає вимогам законодавства: договір (контракт) про перевезення; транспортні накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення; специфікації до інвойсів, що підтверджують загальну вартість товару згідно з контрактом.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA100440/2024/314483 від 29 березня 2024 року), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
Відповідач не надав доказів, використаних як джерела інформації для коригування митної вартості оцінюваного товару.
При цьому посилання відповідача на інтернет-ресурси (у цьому разі mobile.de) судом відхиляються, оскільки такі не можуть бути достовірними доказами у розумінні статті 75 КАС України щодо вживаної техніки, оскільки на вартість такої, окрім року випуску та технічних характеристик, може впливати багато факторів, зокрема технічний стан, зовнішній вигляд, умови експлуатації, наявність/відсутність заводської комплектації, пробіг, умови поставки тощо.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 29 липня 2024 року №UA205140/2024/000217/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 11325,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06 листопада 2024 року №192, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.88, 90). Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 11325,64 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Авто-Трейд Інтернешнл» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 43486193) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 29 липня 2024 року №UA205140/2024/000217/1 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Авто-Трейд Інтернешнл» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 11325,64 грн (одинадцять тисяч триста двадцять п'ять грн 64 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк