м. Вінниця
17 лютого 2025 р. Справа № 120/11465/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача, оформленого протоколом №13 від 26.07.2024, про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу.
Ухвалою від 03.09.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З огляду на викладене, представник відповідача зазначив, що позивачем до заяви про відстрочку не додано жодного документу, який би підтверджував неможливість осіб першого ступеня споріднення здійснювати догляд за ОСОБА_6 з інвалідністю І групи чи доказів про відсутність таких осіб.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 24.07.2024 позивач через Центр надання адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з підстав, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Як зазначено в позовній заяві, позивачем до заяви було долучено нотаріально завірені копії документів згідно із Додатком 5 постанови КМ України №560 від 16.05.2024.
За результатами розгляду поданих документів позивачу надіслано повідомлення від 26.07.2024 №362/2347, у якому вказано, що протоколом від 26 липня 2024 року №13 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_7 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
В якості причин відмови вказано на відсутність документів, що підтверджують неможливість осіб першого та другого ступеню споріднення (батько) здійснювати догляд за особою з інвалідністю І групи, відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який наразі триває.
Також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Перелік необхідних документів, які підтверджують право на відстрочку військовозобов'язаного, передбачено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, для підтвердження права на відстрочку за пунктом 14 частиною 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", військовозобов'язані подають наступні документи:
для особи, яка зайнята доглядом:
- документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із документів, що підтверджує неможливість військовозобов'язаної особи першого ступеня споріднення (батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, у тому числі усиновлені) здійснювати догляд за особами з інвалідністю I або II групи: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, та документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд;
для особи, яка потребує догляду:
- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Таким чином, положення Постанови № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач зазначає, що він є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю тіткою - ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю І групи.
На підтвердження цих обставин, позивач надає довідку Управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради №3045 від 10.07.2024, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 з 01.05.2024 по 31.10.2024 призначено допомогу на догляд за особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_6 .
Втім, оцінюючи вказані доводи позивача, суд звертає увагу на те, що за змістом положень п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:
по-перше, зайнятість військовозобов'язаного, який є членом сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, постійним доглядом за такою особою;
по-друге, відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення із зазначеною особою, крім випадку коли такі члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Тобто, лише сукупність наведених обов'язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за цією підставою.
Поряд із цим, суд зазначає, що позивач не є для ОСОБА_6 членом сім'ї другого ступеня споріднення, адже тітка відноситься до члена сім'ї третього ступеня споріднення.
За таких обставин, положення п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII можуть поширюватись на позивача лише у випадку відсутності в особи з інвалідністю I або II групи членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення.
В даному ж випадку, позивач в позовній заяві зазначив, що у ОСОБА_6 відсутні інші особи першого та другого ступенів споріднення.
Разом із тим, жодних доказів на підтвердження даних обставин позивачем додано не було.
Окрім того, як зазначив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_6 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Таким чином, в ході розгляду поданим позивачем матеріалів відповідачем було встановлено наявність інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення.
Суд ще раз вважає за необхідне наголосити, що положення п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII можуть поширюватись на позивача, як члена сім'ї особи з інвалідністю третього ступеня споріднення, лише у випадку відсутності в особи з інвалідністю I або II групи членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення.
При цьому інші об'єктивні або суб'єктивні чинники, як-от відсутність у вказаних осіб (членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення) фактичної чи матеріальної можливості утримувати осіб з інвалідністю I чи II групи або, наприклад, небажання таких членів виконувати цей свій обов'язок, не свідчать про дотримання такої обов'язкової умови для набуття військовозобов'язаним права на відстрочку відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, як відсутність членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення.
Враховуючи вище викладене, суд погоджується з рішенням відповідача, оформленим протоколом №13 від 26.07.2024, та вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, в силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Повний текст рішення складено 17.02.2025.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна