м. Вінниця
11 лютого 2025 р. Справа № 120/8221/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кравець О.П.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Вінницького апеляційного суду, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Вінницького апеляційного суду, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Вінницького апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.04.2024 року по 16.05.2024 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн., зобов'язано Вінницький апеляційний суд провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 01.04.2024 року по 16.05.2024 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року - 3028 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Разом з тим, визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Вінницького апеляційного суду в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.04.2024 року по 16.05.2024 року виходячи зі встановленого на 01.01.2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн., зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Вінницький апеляційний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.04.2024 року по 16.05.2024 року виходячи зі встановленого на 01.01.2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 3028 грн.
03.10.2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом виписано виконавчі листи.
07.01.2025 року на адресу суду надійшла заява від заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. про зміну способу порядку виконання судового рішення в якій заявник просить, змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №120/8221/24, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» Вінницького апеляційного суду у розмірі 490982,78 грн.
Обґрунтовуючи подану заяву вказала, що Державна судова адміністрація листом від 18.11.2024 №10-22244/24 повідомила про неможливість виконання вимог виконавчого листа №120/8221/24 від 03.10.2024 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, зазначаючи, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Також зазначає, що порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.
Ухвалою суду від 13.01.2025 заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2025 року.
13.01.2025 року на адресу суду від представника Вінницького апеляційного суду надійшли заперечення на заяву, в яких останній просив суд, відмовити у задоволенні вказаної заяви. Зокрема зазначив, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності апеляційних загальних судів здійснює Державна судова адміністрація України, відповідно до частини 3 статті 148 Закону №1402-VІІІ.
Вказав, що Законом України "Про Державний бюджету України на 2025 рік" затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2025 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами та передбачено бюджетну програму 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя". До завдань бюджетної програми 0501150 належить: виплата заборгованості за рішеннями судів, винесених на користь суддів та працівників апаратів судів; оплата витрати на проведення виконавчих дій.
Таким чином, оскільки у головного розпорядника бюджетних коштів Державної судової адміністрації України - наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя", то безспірне списання коштів на виконання рішення судів на користь суддів може бути здійснено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів лише за цією бюджетною програмою.
Отже, беручи до уваги стан фінансування Вінницького апеляційного суду на виконання судових рішень, зміна способу виконання судового рішення не забезпечить його виконання, у спосіб безспірного списання органом Казначейства за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького апеляційного суду.
16.01.2025 року представником позивача подано відповідь на заперечення, в якій просила задовольнити заяву Міністерства юстиції України та змінити спосіб виконання рішення суду по справі №120/8221/24 з підстав, вказаних у відповідній заяві.
21.01.2025 року на адресу суду надійшла заява від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Р.А. про зміну способу порядку виконання судового рішення, шляхом проведення Державною казначейською службою України безспірного списання невиплаченої суддівської винагороди за період з 01.04.2024 року по 16.05.2024 року у сумі 85452,79 грн., з відповідної бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".
Обґрунтовуючи подану заяву вказав, що Вінницький апеляційний суд листом від 23.10.2024 року №05-05/58/2024/ЕП-8179/24 повідомив про неможливість виконання вимог виконавчого листа №120/8221/24 від 03.10.2024 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, зазначаючи, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
23.01.2025 року адміністративна справа знята з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою. Наступне судове засідання призначено на 04.02.2025 року.
31.01.2025 року від представника Державної судової адміністрації України надійшли пояснення. Зокрема вказала, що оскільки у ДСА України та у Вінницького апеляційного суду діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя", призначена безпосередньо для таких цілей, списання коштів повинно здійснюватись саме за відповідною програмою. Враховуючи приписи частини 1 статті 2 та частини 1 статті 3 Закону №4901-VI, списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів.
З огляду на викладене вважає, що запропонована представником Міністерства юстиції України зміна способу і порядку виконання рішення суду не призводить до зміни первісного обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів та не призведе до зміни рішення суду по суті.
31.01.2025 року на адресу суду від представника Державної казначейської служби України надійшли пояснення. Зокрема вказав, що зі змісту резолютивної частини судового рішення у цій справі вбачається, що це судове рішення має зобов'язальний характер та судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів.
Зобов'язання відповідача вчинити певні, шляхом безспірного списання (що фактично є стягненням з відповідача - суб'єкта владних повноважень) певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Представник Державної казначейської служби України зазначив, що спосіб та порядок виконання рішення суду, який зазначений заявником, а саме, шляхом безспірного списання сум коштів за відповідною бюджетною програмою, фактично змінює по суті рішення суду.
Крім того, на переконання представника органів казначейства, посилання на те, що боржникові затверджено обмежені кошторисні призначення, не підтверджує повну неможливість вчинення боржником відповідних дій для виконання судового рішення у справі №120/8221/24.
03.02.2025 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. подано уточнюючу заяву про зміну способу порядку виконання судового рішення в якій заявник просить, змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №120/8221/24, шляхом безспірного списання органом Казначейства на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь судів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" Вінницького апеляційного суду бюджетного асигнування у розмірі 135960,00 грн.
Ухвалою суду від 04.02.2025 року занесеною до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 11.02.2025 року.
Відповідачі та державний виконавець в судове засідання призначене на 11.02.2025 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви.
При цьому, представник Вінницького апеляційного суду у запереченнях просив розгляд заяви здійснювати без його участі.
Відповідно до частини 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У судовому засідання позивач повністю підтримала заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Представник Державної казначейської служби України при вирішенні даної заяви покладалась на розсуд суду.
Вирішуючи питання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення встановлені статтею 378 КАС України.
Положеннями частинами 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Тобто, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, для зміни способу і порядку виконання судового рішення, підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна судова адміністрація листом від 18.11.2024 №10-22244/24 повідомила про неможливість виконання вимог виконавчого листа №120/8221/24 від 03.10.2024 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним, зазначаючи, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з чинним законодавством Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Посилаючись саме на ці обставини, державний виконавець звернулась до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" Вінницького апеляційного суду відповідної суми коштів, у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.
Суд зауважує, що аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2014 року по справі №21-506а14, в якій аналізуючи норми частини 1 статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України, у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд вказав, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Верховним Судом у постанові від 12.04.2018 року по справі №759/1928/13-а та у постанові від 30.07.2019 року по справі №281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Суд також зазначає, що виключною правовою підставою для прийняття рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Водночас, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.
Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року по справі №281/1820/14-а та у постанові від 16.05.2018 року по справі №556/2609/14-а.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 року, зокрема, зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Вінницький апеляційний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.04.2024 року по 16.05.2024 року виходячи зі встановленого на 01.01.2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 3028 грн.
Отже, рішення суду не стосується стягнення коштів, а має зобов'язальний характер щодо нарахування та виплати коштів.
При цьому, спосіб виконання рішення суду, який зазначений в заявах державного виконавця, а саме шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" Вінницького апеляційного суду відповідної суми коштів та шляхом проведення Державною казначейською службою України безспірного списання невиплаченої суддівської винагороди за період з 01.04.2024 року по 16.05.2024 року з відповідної бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, фактично змінює по суті рішення суду.
Водночас, на відповідачів в справі покладені обов'язки нарахувати та виплатити суддівську винагороду.
З огляду на вищевикладене, суд наголошує, що обраний судом спосіб захисту та відновлення порушеного права позивача не передбачає стягнення певної суми коштів, а є рішенням зобов'язального характеру, яке покладає відповідні обов'язки на відповідачів та потребує вчинення ними певних дій.
Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з інформації, наведеній в листі Державної судової адміністрації України від 18.11.2024 року №10-22244/24 не вбачається неможливість вчинення відповідачами відповідних дій для виконання судового рішення.
Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що зміна способу і порядку виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 248, 256, 378 КАС України, -
В задоволенні заяв заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюка Романа Анатолійовича про зміну способу та порядку виконання рішення суду в справі №120/8221/24, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2025 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович