Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/921/24
Провадження № 2/670/59/25
17 лютого 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів
16.12.2024 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Віньковецького районного суду від 14.06.2018 року. Від шлюбу у сторін є спільний син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Віньковецького районного суду від 22.12.2017 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина присуджено аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За вказаним судовим наказом відкрито виконавче провадження ВП № 56312607. Станом на 11.11.2024 року розмір заборгованості по сплаті аліментів боржником ОСОБА_3 становить 99197 грн 12 коп. За розрахунком неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів становить 772321 грн 80 коп., однак в силу ст. 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) не більше 100 % розміру заборгованості. Позивач просить стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за весь час прострочення в розмірі 99197 грн 12 коп.
Ухвалою від 25.12.2024 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились, але представник надала до суду письмову заяву, у якій позовні вимоги підтримує повністю та просить розгляд справи проводити у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але повторно не з'явився у судове засідання без поважних причин, не подав відзив на позов, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із 03.05.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 14.06.2018 року.
Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.12.2012 року.
Судовим наказом Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22.12.2017 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.12.2017 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Першого ВДВС у м. Хмельницькому ЦМУ МІО (м. Київ) заборгованість ОСОБА_3 по аліментах у виконавчому провадженні ВП № 56512607 становить 99197 грн 12 коп.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абзац другий частини другої статті 182 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказано, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 в справі № 636/3546/17 (провадження № 61-19793св19), відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
У даному випадку, відповідачем ОСОБА_3 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що заборгованість по аліментах утворилася з незалежних від нього причин. Натомість, тривалий характер невиконання аліментних зобов'язань свідчить про вину відповідача у несплаті аліментів.
Згідно розрахунку, проведеного позивачем, розмір неустойки (пені) за прострочку відповідачем сплати аліментів за період з 06.12.2017 року по вересень 2024 року становить 772321 грн 80 коп.
Але відповідно до ст. 196 СК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 може бути стягнута пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі не більше 100 відсотків заборгованості, тобто 99197 грн 12 коп., а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі cт.ст. 141, 155, 180, 196 СК України, керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 263-265, 274, 352, 354-355 ЦПК України
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за весь час прострочення в розмірі 99197 (дев'яносто дев'ять тисяч сто дев'яносто сім) грн 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Мамаєв