Копія:
"17" лютого 2025 р. Справа № 608/1319/24
Номер провадження2/608/121/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,
позивачки ОСОБА_1 ,
її представника адвоката Захарчука Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі суду в місті Чортків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
В позовній заяві позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218 розташована АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871 розташована АДРЕСА_2 .
Вказане майно належало ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , виданого 09 березня 2004 року Чортківською районною державною адміністрацією; Державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218, серія ЯА №795357 та Державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871, серія ЯА №795358 .
20 грудня 2011 року державний нотаріус Чортківської районної державної нотаріальної контори Доліба О.В. видала ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 ,
23 березня 2024 року ОСОБА_1 , на підставі глави 89 Цивільного Кодексу України, зібравши необхідні документи, звернувся до державного нотаріуса Чортківської державної нотаріальної контори Максимович Лесі Василівни, для отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218 розташовану по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871 розташовану по АДРЕСА_2 . Проте отримала відмову у зв'язку з ти, що є інші спадкоємці, які вступили у спадкове майно за законом.
Відповідно до вимог глави 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріус повинен впевнитись у відсутності заінтересованих осіб заперечень проти вчинення нотаріальних дій. Щодо вказаного спадкового майна є спір.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не бажають успадковувати після смерті батька ОСОБА_4 , земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218, розташовану по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871, розташовану по АДРЕСА_2 .
Позивачка просить позов задоволити та визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, на земельну ділянку площею 767 кв., м., для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218, розташовану по АДРЕСА_1 , Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №795357 та на земельну ділянку площею 1685 кв., м., для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871 розташовану по АДРЕСА_2 , Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №795358, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Захарчук Ю.В. позовну заяву підтримують, просять задоволити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, подали суду письмові заяви про визнання позову та розгляд справи без їх участі.
Суд, вислухавши позивачку та її представника адвоката, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, враховуючи подані відповідачами письмові заяви про визнання позову, приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення виходячи із наступного:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218, розташована АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871, розташована АДРЕСА_2 .
Вказане майно належало ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 , виданого 09 березня 2004 року Чортківською районною державною адміністрацією; Державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218, серія ЯА №795357 та Державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871, серія ЯА №795358 .
20 грудня 2011 року державний нотаріус Чортківської районної державної нотаріальної контори Доліба О.В. видала ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 .
23 березня 2024 року ОСОБА_1 , на підставі глави 89 Цивільного Кодексу України, зібравши необхідні документи, звернувся до державного нотаріуса Чортківської державної нотаріальної контори Максимович Лесі Василівни, для отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218 розташовану по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871 розташовану по АДРЕСА_2 . Проте отримала відмову у зв'язку з ти, що є інші спадкоємці, які вступили у спадкове майно за законом.
Відповідно до вимог глави 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріус повинен впевнитись у відсутності заінтересованих осіб заперечень проти вчинення нотаріальних дій. Щодо вказаного спадкового майна є спір.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не бажають успадковувати після смерті батька ОСОБА_4 , земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218, розташовану по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871, розташовану по АДРЕСА_2 .
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали письмові заяви про визнання позову.
Згідно з ч. 4 ст. 206 вищезазначеного Кодексу в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачами позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 цього ж Кодексу обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою . Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Належно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування п.23 передбачає, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності судовому розгляду не підлягають. У разі відмови в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до роз'яснень в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У своїй постанові по справі №570/997/19 від 16.06.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 25, 30, 380, 386, 392, 1218, 1222, 1223, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно за законом, а саме: на земельну ділянку, площею 767 кв., м., для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0218, яка розташована по АДРЕСА_1 , Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №795357 та на земельну ділянку площею 1685 кв., м., для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125588000:02:003:0871, яка розташована по АДРЕСА_2 , Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №795358, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Чортківський районний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1319/24
Рішення набрало законної сили " " ________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " _________________ року.
Секретар: